BAR. Kościół p.w. św. Anny / św. Mikołaja (1807 - 1811, 1902 - 1908). Winnicki obw., Żmerynkowski r-n

23000 Бар,
вул. св. Миколая, 12,
+380 (4341) 220-09

Перша документальна згадка про місто, яке тоді називалось 'Ров', датується початком XVст., згадується також у наступних роках цього століття. У 1533р. до Ровського замку прибула королева Бона Сфорца та, викупивши місцевість 1537 року, розпочала будівництво нової фортеці, яку назвала Баром. 1540 року місто отримало магдебурзьке право. У 1861р. тут проживало 7965 мешканців, 1880 року - 8277, 1905 року - 19438, 1911 року - 22620, нині - понад 15 тисяч осіб. Бар був райцентром, а 2020 року увійшов до Жмеринського району.

Дерев'яний костел св. Миколая у Барі, фундований 1550 року місцевою власницею королевою Боною, спалили 1648 року козаки. Новий дерев'яний храм (з дуба чи бука на підмурівку) розпочали будувати зусиллями о. Матея Круліковського 1721 року, але навіть у 1741 році, коли його перейняли єзуїти, спорудження ще не було завершене.

Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy
Bieżąca data: grudzień, 05
1718	- о. Станіслав Гозій, майбутній ординарій Кам'янець-Подільський, призначений єпископом-помічником у Перемишлі;
1897	- в костелі св. Катерини в Санкт-Петербурзі висвячений на єпископа о. Кароль Недзялковський, майбутній ординарій Луцько-Житомирський;
1991	- новозбудований костел Матері Божої Фатімської у Політанках на Вінничинеі консекрував єпископ Ян Ольшанський;
2009	- єпископ Віталій Скомаровський освятив новооблаштовану каплицю св. Миколая у Зеремлі на Житомирщині;
Następna data: grudzień, 06
1890	- новозбудований костел св. Миколая у Старому Самборі на Львівщині освятив єпископ Лукаш Солецький;
1909	- Луцько-Житомирський єпископ-помічник Антоній Карас освятив новоспоруджений костел св. Миколая у Києві;
1912	- освячено новозбудований костел св. Миколая у Пнікуті на Львівщині;
1919	- інгрес ординарія відновленої Кам'янець-Подільської дієцезії єпископа Петра Маньковського до Кам'янець-Подільської катедри;
1974	- призначений титулярним архієпископом Трентума і Апостольським делегатом у Мозамбіку майбутній Апостольський делегат в СРСР і Росії та неофіційний представник Ватикану в Україні о. Франческо Коласуонно;
1997	- повернений костел св. Миколая у Кам'янському на Дніпропетровщині освятив єпископ Станіслав Падевський;
2016	- єпископ Мар'ян Бучек освятив відновлений храм св. Миколая у Повітні на Львівщині;
2019	- єпископ Едвард Кава в костелі св. Миколая у Куликові на Львівщині освятив новий вівтар, амвон, вхідні двері і відновлений вівтарний хрест;
2023	- архієпископ Мечислав Мокшицький впровадив до храму св. Миколая в Києві мощі св. Йоана Павла ІІ;

Єзуїти закінчили будівництво дубової святині у Барі та освятили її під титулом свв. Войтеха і Станіслава. Після ліквідації ордену 1773 року храм перейшов до дієцезіального духовенства, проте у 1806 році він також згорів. Збудувати новий костел так і не вдалось, попри те, що фінансово-майнове забезпечення парафії станом на 1830 рік було вже досить значним. Після пожежі довелось послуговуватись недобудованою францисканською святинею. Їхні перші дерев'яні храм св. Йосифа та монастир збудували після 1662 року, проте вони згоріли 1768 року під час захоплення Бару московітськими та польськими (антиконфедератськими) військами. Розпочате 1776 року будівництво мурованої святині так і не завершили, а після ліквідації францисканського монастиря 1832 року усі його будівлі з часом перетворились на руїни, оскільки парафія з них перейшла до домініканського храму.

Źródło zdjęcia: PhotoDocumentalist.org.ua

Завдяки фундаційному акту від 27 листопада 1607 року настоятеля о. Матеуша і старости Станіслава Гольського у місті оселились домініканці, які отримали збудований 1598 року коштом цеху шевців дерев'яний костелик св. Анни. Хоча під час козацько-польської війни їх монастир та маєтності були пограбовані, проте весь костельно-монастирський комплекс не зазнав істотних руйнувань. І після повернення у Бар домініканців на початку XVIIIст. вистачило лише невеликого ремонту. А 1806 року, коли згорів парафіяльний храм, з ініціативи преора о. Шадбея всі домініканські дерев'яні будівлі, за винятком резиденції, розібрали, щоб на їх місці збудувати новий костельно-монастирський комплекс.

Źródło zdjęcia: **Сергій Венцеславський**

Спорудження мурованого костелу у Барі коштом вірян та завдяки зусиллям того ж о. Шадбея здійснили у 1807-1811 роках. Святиня отримала п'ять дерев'яних вівтарів, головний з яких містив образ Матері Божої з Дитятком. Після оздоблення та належного оснащення новозбудований храм 7 жовтня 1826 року консекрував єпископ Францішек Мацкевич. 1823 року поряд почали будівництво мурованої резиденції, але до ліквідації у 1832 році домініканського монастиря спорудження не встигли завершити. Костел та інші будівлі ченців перейшли до дієцезіального духовенства.

В середині ХІХст. парафія у Барі мала присвяту святій Анні, понад п'ять тисяч вірян та філіальну каплицю у Вовковинцях, проте після приєднання Кам'янецької дієцезії до Луцько-Житомирської схематизми подають костел під титулом св. Миколая. У 90-х роках під адмініструванням о. Едуарда Засовського чисельність парафії перевищила 6 тисяч вірних. На початку ХХст. барська парафія адмініструвалась о. Олександром Щавінським, саме тоді їй повернули титул св. Анни. Храм вже не міг помістити всіх вірних, кількість яких майже сягнула восьми тисяч, тому 1902 року на гроші Пелагеї Мілевської розпочалося його розширення (наріжний камінь заклали 25 липня 1902 року). До 1908 року завдяки зусиллям о. Щавінського та о. Еразма Чачковського, який 1907 року його замінив, збудували фактично новий неоготичний костел (від старого залишився тільки пресбітерій - вівтарна частина).

У 1933-1942 роках святиню у Барі було зачинено. У 80-х роках минулого століття тут працював настоятелем майбутній єпископ о. Броніслав Бернацький, якому 1989 року допомагав у душпастирстві інший майбутній єпископ - о. Яцек Пиль OMI. 26 липня 2006 року Апостольський нунцій в Україні архієпископ Іван Юркович здійснив реконсекрацію храму. 2018 року було відновлено орган початку ХХ століття.