КОПАЙГОРОД. Костел Зіслання Святого Духа / Успіння (Внебовзяття) Пресвятої Діви Марії (1798 - 1800). Вінницька обл., Жмеринський р-н

23053 Копайгород,
вул. Центральна, 24,
+380 (4341) 324-44

Засноване у 1624 році на землях села Галчинець місто Новгород невдовзі отримало назву Копайгород та магдебурзьке право. На початку 80-х років тут проживало вісім сотень мешканців, 1893 року - 1628, 1905 року - 3913, нині - понад 1200 осіб. У 1920-1959 роках Копайгород був райцентром, потім увійшов до Барського району, а від 2020 року - до Жмеринського. Із 1956 року є селищем (міського типу).

3 березня 1635 року орендар та війт королівського Новгорода Лукаш Мясковський зобов'язався своїм коштом збудувати у містечку костел. Цей дерев'яний храм вже тоді отримав титул Успіння Пресвятої Дівм Марії та був знищений (можливо, не один раз) в буремні роки другої половини XVII століття. У 1710-х - 1720-х роках цю святиню востаннє відбудували з дерева.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: листопад, 14
1824 - майбутній архієпископ-митрополит Львівський о. Франциск Піштек висвячений на єпископа у празькому костелі св. Яна Непомуки Празьким архієпископом Вацлавом Хлумчанським;
1899 - помер у резиденції в Санкт-Петербурзі колишній ординарій Луцько-Житомирський Симон Козловський, митрополит-архієпископ Могильовський; похований на Виборзькому кладовищі;
2016 - у Львові на Сихові єпископ-помічник Катовіцької дієцезії (Польща) Адам Водарчик освятив приміщення житлові священників та катехитичні у новоспорудженому парафіяльному будинку при костелі св. Архангела Михаїла;
2020 - архієпископ Мечислав Мокшицький впровадив до костелу Матері Божої Святого Розарію у Косові на Івано-Франківщині мощі бл. Якова Стрепи;
Наступна дата: листопад, 15
1591 - храм св. Анни у Сусідовичах на Львівщині консекрував архієпископ Я. Соліковський;
1682 - костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Перевалах на Волині консекрував єпископ Холмський Станіслав Сьвєнціцький;
1942 - майбутній єпископ-ординарій Кам'янець-Подільський Ян Ольшанський висвячений на священника у Львові у семінарійному костелі архієпископом Болеславом Твардовським;
2000 - архієпископ М. Яворський освятив тимчасову каплицю, прибудовану до поверненого костелу св. Якова Ап. у Краковці на Львівщині;
2014 - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив відновлену каплицю Матері Божої Святого Розарію в Косові на Івано-Франківщині;
2018 - архієпископ Мечислав Мокшицький інтронізував мощі св. Йоана Павла ІІ та освятив бічний вівтар Божого Милосердя в костелі Христа Царя в Івано-Франківську;

Мурований костел в Копайгороді постав у 1798-1800 роках коштом Ігнатія Маньковського та Йосифа Сулятицького завдяки їх фундаційному акту від 12 березня 1798 року. Святиня мала п'ять дерев'яних вівтарів, головний з яких містив шановану скульптуру Господа Ісуса з Назарету, а також дерев'яну дзвіницю з трьома дзвонами.

За даними схематизмів Кам'янецької дієцезії, принаймні, до 1860 року копайгородський храм титулувався Успінням Пресвятої Діви Марії, проте пізніше, як подають схематизми Луцько-Житомирської дієцезії, його щонайменше з другої половини 70-х років вже присвячують Зісланню Святого Духа. Ймовірно, переосвячення відбулось вже після 1866 року, коли царська влада ліквідувала Кам'янецьку дієцезію та приєднала її до Луцько-Житомирської. Але від початку ХХст., коли парафію став адмініструвати о. Антоній Пьонтковський, костелу в схематизмах повернули старий титул Успінням Пресвятої Діви Марії.

Джерело фотознімка: camenecensis.org

Наприкінці 50-х років ХІХст. парафія в Копайгороді нараховувала понад півтори тисячі вірян та вже мала цвинтарну каплицю у містечку, а з другої половини 70-х років згадується також каплиця у селі Хрінівка. О. Пьонтковський обслуговував парафію, чисельність якої зросла до понад 1700 вірян, принаймні, до І світової війни. У радянські часи святиню в Копайгороді зачинили 1933 року, облаштувавши у ній клуб-кінотеатр (за винятком 1941-1946 років). 1991 року повернений костел було освячено, а 17 жовтня 1998 року відремонтований храм консекрував єпископ Ян Ольшанський MIC.

Копайгород обслуговують дієцезіальні священники (раніше - із парафії св. Анни у Барі), працюють черниці згромадження Сестер Бенедиктинок Місіонерок.

Джерело фотознімка: Тетяна Мартинюк
Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.
Фільми