БЕРШАДЬ. Костел св. Станіслава єп. мч. (1797 - 1798). Вінницька обл., Гайсинський р-н

24400 Бершадь,
вул. Юрія Коваленка, 9

Бершадь (Бершада) відома з 1459 року як фортеця. У 1648 році стала сотенним містом Уманського полку, 1797 року - центром повіту, від 1804 року була містечком. 1893 року тут проживало 13207 мешканців, 1905 року - 15620, нині - понад 12 тисяч осіб. 1922 року стала центром повіту, 1930 року - райцентром, від 1947 року була селищем міського типу, а з 1966 року є містом, яке від 2020 року входить до Вінницького району.

Перший храм у Бершаді постав у 1797-1798 роках коштом місцевого власника Фридерика Йосифа Мошинського (за однією інформацію, він вже був мурованим, за іншою, менш вірогідною - лише дерев'яним). У схематизмі Кам'янецької дієцезії 1831 року він згадується у складі парафії св. Йосифа у Чечельнику як громадська каплиця, яку вже тоді обслуговував місцевий душпастир, хоча формально філія і її фінансово-матеріальне забезпечення ще не були встановлені.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: червень, 24
1599 - закладено наріжний камінь костелу св. Йоана Хрестителя в Ізяславі на Хмельниччині;
1928 - освячено наріжний камінь храму Імені Пресвятої Діви Марії у Підвисокому на Тернопільщині;
1987 - майбутній єпископ-помічник Кам'янець-Подільський Ян Нємєц висвячений на священника єпископом Ігнатієм Токарчуком у Перемишлі (Польща);
1989 - майбутній єпископ о. Ян Ольшанський освятив костел Христа Царя в Івано-Франківську;
1991 - костел Преображення Господнього у Куманові на Хмельниччині освятив єпископ Ян Ольшанський;
1992 - у Бердичеві на Житомирщині відправили першу після повернення костелу cв. Варвари Месу;
1995 - архієпископ Мар'ян Яворський освятив відтворену капличку Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії в Острозі на Рівненщині ;
2003 - майбутнього єпископа-помічника Мукачівського Миколу Лучка рукоположив в священники єпископ Антал Майнек у Мукачівській катедрі;
2005 - єпископ Маркіян Трофим'як освятив новий костел свв. Архангела Михаїла i Антонія у Камені-Каширському на Волині;
2014 - архієпископ Мечислав Мокшицький повторно освятив відновлений костел Різдва св. Йоана Хрестителя у Куропатниках на Тернопільщині;
2017 - о. Віталій Кривицький, номінований ординарієм Київсько-Житомирським, висвячений на єпископа Апостольським нунцієм в Україні архієпископом Клаудіо Ґуджеротті у співкатедрі в Києві;
2018 - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив новий головний вівтар костелу Різдва св. Йоана Хрестителя у Галущинцях на Тернопільщині;
2019 - єпископ Броніслав Бернацький у Доброславі на Одещині освятив земельну ділянку під будівництво костелу та хрест, встановлений на ній;
Наступна дата: червень, 25
1758 - у костелі св. Валентина в Наварії на Львівщині єпископ Перемишльський Вацлав Сераковський вручив митрополичий палій новопризначеному Львівському митрополиту Владиславу Лубенському;
1826 - майбутній архієпископ-митрополит Львівський Франциск Вежхлейський висвячений на священника у Відні (Австрія);
1858 - призначений титулярним єпископом Танасієнським та єпископом-помічником Кам'янець-Подільської дієцезії о. Антоній Фіалковський;
1882 - здійснено консекрацію костелу Пресвятої Трійці у Бариші на Тернопільщині;
1950 - висвячений на священника у Кальварії Зебжидовській (Польща) Львівським архієпископом Євгенієм Базяком майбутній архієпископ-митрополит Львівський кардинал Мар'ян Яворський;
1994 - відремонтований храм у Фельштині на Хмельниччині консекрував єпископ Ян Ольшанський під титулом св. Адальберта (Войтеха);
1996 - о. Владислав Дажицький освятив земельну ділянку під будівництво костелу Матері Божої Фатімської у Ганнополі на Вінничині;
2001 - Папа Йоан Павло ІІ відвідав собор св. Олександра у Києві;
2016 - храм Матері Божої Святого Розарію у Шаровечці на Хмельниччині консекрував єпископ Леон Дубравський;
Джерело фотознімка: ishchuk.net

У 1819 році черговий власник містечка Андрій Петро Мошинський збудував у Бершаді класичний палац. Посередині палацового парку опинилась вже згадана каплиця, яка виконувала також функцію родинної усипальниці. У 1848-1850 роках цей храм перебудував на костел наступний власник Станіслав Юревич, за якого вийшла заміж дружина репресованого царською владою Мошинського, попередньо розвівшись з ним. Ззовні та всередині святиню витримали в готичному стилі (її інтер'єр оздобили італійські майстри), головний вівтар містив два мармурових ангели та образ Святої Родини, бічний - ікону Спасителя. Прикрашали храм мармурова підлога, великі кришталеві люстри, був орган на шість голосів. Поруч знаходились дзвіниця у вигляді брами (костельний терен відділили цегляною огорожею від решти парку), парафіяльний та інші будинки.

Джерело фотознімка: ukrainaincognita.com

У 70-х роках, 80-х і навіть 90-х роках ХІХст. філію у Бершаді обслуговував о. Станіслав Стшелецький, а в схематизмі Луцько-Житомирської дієцезії 1914 року бершадську філію показали вже майже як окрему парафію в складі балтського деканату під опікою о. Болеслава Павловича (очевидно, тоді розпочався процес її виділення із чечельницької парафії). У радянські часи костел зачинили, проте під час ІІ світової війни аж до кінця 40-х років храм був чинним. Зокрема, у 1947-1948 роках бершадська парафія мала півтисячі вірян. Пізніше святиню знову зачинили та використовували її як клуб, кінотеатр ім. Горького, а потім - палац шлюбів.

Джерело фотознімка: ofm.org.ua

Повернули костел у Бершаді 1991 року, його освятив у вересні цього ж року єпископ Ян Ольшанський MIC. Відтоді у храмі проводились ремонтні роботи, які завершили 2021 року. Святиню було оштукатурено і пофарбовано, підлогу вистелели плиткою, облаштували опалення, придбали нові дерев'яні лави та ікони, встановили двері, реставрували хори, а на території збудували кам'яний грот та встановили у ньому скульптуру Матері Божої. 8 травня цього ж року єпископ Леон Дубравський реконсекрував капітально відремонтований костел.

Джерело фотознімка: radabershad.gov.ua

Бершадь обслуговують францисканці (орден Братів Менших) із чечельницької парафії.

Джерело фотознімка: radabershad.gov.ua
ІНШІ СВЯТИНІ, ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.