|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
24100 Чернівці,
вул. Миру, 46
Перша письмова згадка про поселення датується 5 травня 1393 року, згадується також 1432 року як значне. Називалось Черняхівці, Черніївці, Черніїв, а пізніше - Чернівці. У лругій половині XVI століття було Скіндерполем за прізвищем тодішнього власника, а від початку наступного вважалось містечком. Наприкінці ХІХ століття тут проживало 2750 мешканців, нині - понад 2600 осіб. Із 1961 року є селищем міського типу. Було райцентром, а 2020 року увійшло до Могилів-Подільському району.
Відомо, що вже 1629 року у Чернівцях був костел (ймовірно, дерев'яний), душпастир якого о. Андрій Заторський сплатив тоді податок за належне парафії село Коси. Проте сучасний мурований храм постав 1640 року коштом місцевого власника Станіслава Конецпольського.
| Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy |
|
|---|---|
| Bieżąca data: październik, 08 | |
| 1658 | - костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Комарні на Львівщині консекрував архієпископ Ян Тарновський; |
| 1743 | - єпископ Вацлав Сераковський консекрував костел св. Катерини Олександрійської у Воютичах на Львівщині; |
| 1752 | - храм св. Ап. Матвія у Крукеничах на Львівщині консекрував єпископ А. Пруський; |
| 1753 | - храм св. Катерини Олександрійської у Мишлятичах на Львівщині після часткового ремонту консекрував єпископ Вацлав Сераковський; |
| 1772 | - освячено новозбудовану каплицю св. Яна Непомуцького у Підкамені на Львівщині; |
| 1775 | - єпископська консекрація у Варшаві єпископом Познаньським Анджеєм Млодзєйовським о. Каспера Цецішовського, призначеного єпископом-коад'ютором Київським; |
| 1784 | - єпископ-коад'ютор Київський Каспер Цецішовський прийняв урядування Київською дієцезією, яка згодом стала називатись Луцько-Житомирською; |
| 1789 | - єпископ Адам Красинський консекрував костел Пресвятої Трійці у Кам'янці-Подільському на Хмельниччині; |
| 1922 | - костел св. Миколая у Бібрці на Львівщині консекрував єпископ Болеслав Твардовський; |
| 2005 | - новоспоруджений та оснащений храм св. Ап. Фоми i Святої Родини у Томашгороді на Рівненщині консекрував єпископ Маркіян Трофим'як; - Апостольський нунцій в Україні архієпископ Іван Юркович освятив дзвони костелу Бога Отця Милосердного у Запоріжжі; |
| 2011 | - єпископ Леон Дубравський урочисто освятив новоспоруджений костел Воздвиження Хреста Господнього у
Крижополі на Вінничині; - єпископ Леон Дубравський освятив фундамент та хрест на вежу храму св. Катерини Олександрійської, cвв. Апп. Петра і Павла у Вапнярці на Вінничині; |
| 2017 | - єпископ Віталій Скомаровський в костелі Пресвятої Трійці у Затурцях на Волині освятив пам’ятну дошку депутату Сергію Мартиняку, коштом якого проведено зовнішній ремонтн храму; |
| 2021 | - єпископ Броніслав Бернацький та архієпископ Мечислав Мокшицький консекрували костел св. Миколая (санктуарій Матері Божої Салетинської) у Лановичах на Львівщині; |
| Następna data: październik, 09 | |
| 1705 | - первісний костел св. Йосифа Обручника i Пресвятої Діви Марії у Мельниці на Волині консекрував єпископ Олександр Виговський; |
| 1718 | - єпископ-помічник Львівський Фелікс Шанявський консекрував храм Пресвятої Трійці у Терновиці (Брухналі) на Львівщині; |
| 1774 | - єпископ-помічник Луцький Франциск Коморницький консекрував кармелітський костел св. Іллі, пророка в Луцьку; |
| 1938 | - новоспоруджений костел Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Литвинові на Тернопільщині освятив архієпископ Болеслав Твардовський; - новозбудований храм Воздвиження Святого Хреста у Новому Селі на Львівщині освятив єпископ Перемишльський Францішек Барда; |
| 2013 | - єпископ Мар'ян Бучек освятив територію під будівництво другої частини комплексу резиденції єпископа, Курії та парафіяльного будинку у Харкові; |
| 2021 | - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив нові вітражі Ісуса Доброго Пастиря, Пресвятої Діви Марії, св. Йосифа, бл. Целестина, св. Йоана Павла II та св. Фаустини в костелі Божого Милосердя у Львові-Рясному; |
У 1728 та 1823 роках костел у Чернівцях було відновлено. У 1861-1875 роках святиню добудував тодішній адміністатор парафії о. Юліан Вітошинський, а 1884 року її консекрував єпископ Луцько-Житомирський Симон Козловський. На той час парафія нараховувала понад п'ять тисяч вірян та мала цвинтарну каплицю у містечку. У 1904-1906 роках храм знову добудували завдяки зусиллям адміністратора о. Валерія Шиманського та фінансуванню Емерика Маньковського, батька майбутнього єпископа Кам'янець-Подільського Петра Маньковського.
Перед І світовою війною парафія в Чернівцях налічувала понад сім тисяч вірних, її настоятелем став о. Станіслав Каспшиковський, який прослужив тут до свого арешту радянською владою 1930 року та зіслання в табори. 1935 року арештували та зіслали на табори наступного чернівецького душпастира о. Якова Зданевича. У 1937 році святиню закрили, розмістивши у ній райспоживкооперацію, проте під час німецької окупації вона стала чинною. У другій половині 40-х років її знову зачинили, запронувавши вірянам кілька варіантів будівель натомість, але вони на це не погодились і продовжували добиватись повернення свого храму. У 1956 році костел стали використовувати як радіовузол та спортзал, а через рік облаштували у ньому кінотеатр.
Оскільки ще 1946 року цвинтарну каплицю в Чернівцях віддали православним, 1973 року майбутній єпископ о. Броніслав Бернацький перебудував звичайний будинок на каплицю, яка була парафіяльною святинею до повернення костелу 16 березня 1989 року. 11 червня цього ж року його освятив єпископ Едвард Бялогловський з Перемишля (Польща). 1991 року було завершено ремонт храму. 19 березня 1999 року святиню реконсекрували єпископи Ян Ольшанський MIC та Едвард Бялогловський.
Парафію обслуговують отці-маріяни (zgromadzenie Księży Marianów p.w. Niepokalanego Poczęcia Najświętszej Maryi Panny), працюють черниці згромадження Сестер Урсулинок Римської Унії.
Strona główna