GRANÓW (Werbicz, Krajhorod). Dawny kościół p.w. p.w. Przemienienia Pańskiego (1828 - 1849). Winnicki obw., Hajsynski r-n

Informacja

23731 Гранів

Перша документальна згадка про Гранів датується 1411 роком під назвою Вербич, але його власник Грановський перейменував село на Гранів (місцевий краєзнавець Феофіл Лазюк знайшов у древніх документах в бібліотеці гранівського костелу, які не пережили радянську владу, свідчення про те, що селу значно більше років, тому 2007 року Гранів відсвяткував свій тисячолітній ювілей). 21 листопада 1744 року отрмав магдебурзьке право. У 1605 році тут проживало 807 мешканців, 1880 року - 4100, 1893 року - 5425, 1905 року - 8025, 1923 року - 6779, нині село має 2300 осіб.

Перша (дерев'яна) святиня у Гранові постала ще на початку XVII століття, проте пізніше була зруйнована (ймовірно, в середині цього століття). Наступний дерев'яний храм Преображення Господнього із вежею та захристією збудували 1723 року коштом місцевого власника Адама Сенявського (фундація від 12 квітня цього ж року).

Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy
Bieżąca data: październik, 08
1658	- костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Комарні на Львівщині консекрував архієпископ Ян Тарновський;
1743	- єпископ Вацлав Сераковський консекрував костел св. Катерини Олександрійської у Воютичах на Львівщині;
1752	- храм св. Ап. Матвія у Крукеничах на Львівщині консекрував єпископ А. Пруський;
1753	- храм св. Катерини Олександрійської у Мишлятичах на Львівщині після часткового ремонту консекрував єпископ Вацлав Сераковський;
1772	- освячено новозбудовану каплицю св. Яна Непомуцького у Підкамені на Львівщині;
1775	- єпископська консекрація у Варшаві єпископом Познаньським Анджеєм Млодзєйовським о. Каспера Цецішовського, призначеного єпископом-коад'ютором Київським;
1784	- єпископ-коад'ютор Київський Каспер Цецішовський прийняв урядування Київською дієцезією, яка згодом стала називатись Луцько-Житомирською;
1789	- єпископ Адам Красинський консекрував костел Пресвятої Трійці у Кам'янці-Подільському на Хмельниччині;
1922	- костел св. Миколая у Бібрці на Львівщині консекрував єпископ Болеслав Твардовський;
2005	- новоспоруджений та оснащений храм св. Ап. Фоми i Святої Родини у Томашгороді на Рівненщині консекрував єпископ Маркіян Трофим'як; - Апостольський нунцій в Україні архієпископ Іван Юркович освятив дзвони костелу Бога Отця Милосердного у Запоріжжі;
2011	- єпископ Леон Дубравський урочисто освятив новоспоруджений костел Воздвиження Хреста Господнього у Крижополі на Вінничині; - єпископ Леон Дубравський освятив фундамент та хрест на вежу храму св. Катерини Олександрійської, cвв. Апп. Петра і Павла у Вапнярці на Вінничині;
2017	- єпископ Віталій Скомаровський в костелі Пресвятої Трійці у Затурцях на Волині освятив пам’ятну дошку депутату Сергію Мартиняку, коштом якого проведено зовнішній ремонтн храму;
2021	- єпископ Броніслав Бернацький та архієпископ Мечислав Мокшицький консекрували костел св. Миколая (санктуарій Матері Божої Салетинської) у Лановичах на Львівщині;
Następna data: październik, 09
1705	- первісний костел св. Йосифа Обручника i Пресвятої Діви Марії у Мельниці на Волині консекрував єпископ Олександр Виговський;
1718	- єпископ-помічник Львівський Фелікс Шанявський консекрував храм Пресвятої Трійці у Терновиці (Брухналі) на Львівщині;
1774	- єпископ-помічник Луцький Франциск Коморницький консекрував кармелітський костел св. Іллі, пророка в Луцьку;
1938	- новоспоруджений костел Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Литвинові на Тернопільщині освятив архієпископ Болеслав Твардовський; - новозбудований храм Воздвиження Святого Хреста у Новому Селі на Львівщині освятив єпископ Перемишльський Францішек Барда;
2013	- єпископ Мар'ян Бучек освятив територію під будівництво другої частини комплексу резиденції єпископа, Курії та парафіяльного будинку у Харкові;
2021	- архієпископ Мечислав Мокшицький освятив нові вітражі Ісуса Доброго Пастиря, Пресвятої Діви Марії, св. Йосифа, бл. Целестина, св. Йоана Павла II та св. Фаустини в костелі Божого Милосердя у Львові-Рясному;

Близько 1742 року фінансово-майнове забезпечення парафії збільшив черговий власник Гранова Август Чарторийський, подарувавши їй село Слобідка (Ксєндзівка) та інше майно. 3 вересня 1777 року гранівський костел консекрував єпископ Франциск Коморницький. На початку ХІХст. ця святиня вже була в поганому технічному стані, зокрема, 1814 року мала дірявий гонтовий дах, що унеможливлювало проведення богослужінь під час дощу, стіни похилились тощо. Вже наступного року храм відремонтували, замінили дах та зміцнили стіни. На той час костел мав три дерев'яні вівтарі, головний з яких містив коронований образ Матері Божої з Дитятком.

У 1828 році розпочалось спорудження мурованого храму в Гранові, яке профінансував Адам Чарторийський - власник більшої частини Гранева. Завершили будівництво 1849 року освяченням костелу під старим титулом Преображення Господнього. На прикостельному цвинтарі знаходилась дерев'яна дзвіниця із трьома дзвонами. Наприкінці 50-х років XIXст. парафія мала майже дві тисячі вірян та муровану каплицю на цвинтарі у Зятківцях. У 70-х роках парафіян обслуговував адміністратор о. Вікентій Вітковський, у 80-х роках - о. Болеслав Хржановський, а в 90-х роках та на початку XXст. - о. Ян Яворський. Саме останній підготував святиню до консекрації, яку здійснив 1899 року єпископ Болеслав Клопотовський. Храм мав, зокрема, орган та мозаїчні вікна. Перед Ісв. війною понад дві з половиною тисячі вірян обслуговував адміністратор о. Станіслав Руперт (додалась ще каплиця у Кіблечі).

Можливо, що гранівський костел радянська влада зачинила ще перед ІІсв. війною, але вже під час війни він точно працював, бо у травні 1943 року сюди делегував єпископ Адольф Шельонжек священника о. С. Дидка (Димінського). Більше того, храм діяв ще 1947 року. Проте пізніше його відібрали та перетворили на будинок культури, яким він є досі.