|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
23731 Гранів
Перша документальна згадка про Гранів датується 1411 роком під назвою Вербич, але його власник Грановський перейменував село на Гранів (місцевий краєзнавець Феофіл Лазюк знайшов у древніх документах в бібліотеці гранівського костелу, які не пережили радянську владу, свідчення про те, що селу значно більше років, тому 2007 року Гранів відсвяткував свій тисячолітній ювілей). 21 листопада 1744 року отрмав магдебурзьке право. У 1605 році тут проживало 807 мешканців, 1880 року - 4100, 1893 року - 5425, 1905 року - 8025, 1923 року - 6779, нині село має 2300 осіб.
Перша (дерев'яна) святиня у Гранові постала ще на початку XVII століття, проте пізніше була зруйнована (ймовірно, в середині цього століття). Наступний дерев'яний храм Преображення Господнього із вежею та захристією збудували 1723 року коштом місцевого власника Адама Сенявського (фундація від 12 квітня цього ж року).
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: лютий, 13 | |
| На цю дату відсутня інформація про важливі події історії святинь та служіння архіпастирів | |
| Наступна дата: лютий, 14 | |
| 2020 | - у Харківській катедрі Апостольський нунцій в Україні архієпископ Клаудіо Ґуджеротті висвятив на єпископа о. Павла Гончарука, номінованого єпископом-ординарієм Харківсько-Запорізьким; відбулась також його інтронізація; |
Близько 1742 року фінансово-майнове забезпечення парафії збільшив черговий власник Гранова Август Чарторийський, подарувавши їй село Слобідка (Ксєндзівка) та інше майно. 3 вересня 1777 року гранівський костел консекрував єпископ Франциск Коморницький. На початку ХІХст. ця святиня вже була в поганому технічному стані, зокрема, 1814 року мала дірявий гонтовий дах, що унеможливлювало проведення богослужінь під час дощу, стіни похилились тощо. Вже наступного року храм відремонтували, замінили дах та зміцнили стіни. На той час костел мав три дерев'яні вівтарі, головний з яких містив коронований образ Матері Божої з Дитятком.
У 1828 році розпочалось спорудження мурованого храму в Гранові, яке профінансував Адам Чарторийський - власник більшої частини Гранева. Завершили будівництво 1849 року освяченням костелу під старим титулом Преображення Господнього. На прикостельному цвинтарі знаходилась дерев'яна дзвіниця із трьома дзвонами. Наприкінці 50-х років XIXст. парафія мала майже дві тисячі вірян та муровану каплицю на цвинтарі у Зятківцях. У 70-х роках парафіян обслуговував адміністратор о. Вікентій Вітковський, у 80-х роках - о. Болеслав Хржановський, а в 90-х роках та на початку XXст. - о. Ян Яворський. Саме останній підготував святиню до консекрації, яку здійснив 1899 року єпископ Болеслав Клопотовський. Храм мав, зокрема, орган та мозаїчні вікна. Перед Ісв. війною понад дві з половиною тисячі вірян обслуговував адміністратор о. Станіслав Руперт (додалась ще каплиця у Кіблечі).
Можливо, що гранівський костел радянська влада зачинила ще перед ІІсв. війною, але вже під час війни він точно працював, бо у травні 1943 року сюди делегував єпископ Адольф Шельонжек священника о. С. Дидка (Димінського). Більше того, храм діяв ще 1947 року. Проте пізніше його відібрали та перетворили на будинок культури, яким він є досі.
У Гранові є каплиця Преображення Господнього, збудована у 1975-1980 роках.
Головна сторінка