|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
23714 Куна
Куна існувала, принаймні, з XVст. чи навіть раніше, була надана Івану Слупичу литовськими князями Свидригайлами, проте вважається заснованою лише 1575 року. Згадується також 1595 року. Була містечком і центром волості. На початку 80-х років ХІХ століття тут проживало 1700 мешканців, 1893 року - 1506, 1905 року - 2032, нині - майже 1600 осіб.
Фундацію костельно-монастирського комплексу францисканців-капуцинів у Куні підписав 13 листопада 1773 року місцевий власник Захарій Ярошинський, отримавши в травні 1772 року згоду на неї єпископа Фелікса Турського, ординарія Луцької дієцезії, до якої тоді належали ці землі. Перші ченці оселились тут в тимчасовому дерев'яному будинку з каплицею ще у травні 1773 року. Тоді ж було засновано також і парафію.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: жовтень, 11 | |
| 1722 | - єпископ Я. Шанявский консекрував новозбудований костел св. Мартина у Семенівці на Львівщині; |
| 1778 | - єпископ-помічник Луцький Франциск Коморницький консекрував костел св. Йоана Хрестителя у Старокостянтинові на Хмельниччині; |
| 1883 | - освячено новий орган у костелі Різдва св. Йоана Хрестителя в Мостиськах на Львівщині; |
| 1896 | - єпископ Тираспольський Антон Церр консекрував костел св. Франциска Ксаверія у Поріччі ( Раштадті) на Миколаївщині; |
| 1908 | - архієпископ Йосиф Більчевський освятив новозбудований храм у Тернополі під титулом Матері Божої Неустанної Допомоги; |
| 1997 | - частково реставрований костел св. Лаврентія у Жовкві на Львівщині освятив архієпископ М. Яворський; |
| 2008 | - реставрований костел Пресвятого Тіла і Крові Ісуса Христа у Ружині на Житомирщині консекрував єпископ Ян Пурвінський; |
| 2009 | - єпископ Мар'ян Бучек в костелі св. Йосифа у Дніпропетровську освятив пам’ятну дошку про прибуття оо.-капуцинів в Україну, о. Мауро Йєрі освятив пам’ятний дзвін 800-річчя існування францисканців; |
| 2014 | - єпископ Станіслав Широкорадюк за участю архіпастирів Петра Мальчука, Леона Дубравського, Яна Собіло та Мар'яна Бучека реконсекрував відновлений костел св. Йосифа у Дніпропетровську; |
| 2025 | - єпископ Станіслав Широкорадюк консекрував новозбудований та оснащений костел Матері Божої Святого Розарію у Миколаєві; |
| Наступна дата: жовтень, 12 | |
| 1612 | - костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Жидачеві на Львівщині консекрував Баковський єпископ В. Любенецький; |
| 1752 | - черговий костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Перевалах на Волині консекрував єпископ-помічник Кам'янець-Подільський Адам Ораньський; |
| 1908 | - освячено наріжний камінь костелу у Скородинцях на Тернопільщині; |
| 1930 | - костел у Заболотті на Волині освятив єпископ Адольф Шельонжек; - новозбудований та оснащений костел Успіння Пресвятої Діви Марії у (Війткевичах (нині - Камяне) освятив єпископ Стефан Вальчикевич; |
| 1996 | - єпископ Райнхард Леттманн з Мюнстера (Німеччина) за участю єпископів Маркіяна Трофим’яка, Станіслава Падевського та Станіслава Широкорадюка консекрував перенесений костел св. Анни у Ковелі на Волині; |
Спорудження мурованого капуцинського комплексу у Куні розпочалось 2 серпня 1774 року. Будівництво монастиря завершили у вересні 1799 року, а костелу (в основному) - лише 1805 року, але храм ще потребував викінчення, тому богослужіння продовжували проводити у монастирі. Завершальні роботи коштом спадкоємців фундатора тривали до 1814 року, лише тоді в костелі розпочали богослужіння. Але у 1824-1825 роках їх знову довелось перенести до монастиря, оскільки виникла потреба у зміцненні стін і склепіння, які пішли тріщинами. 14 вересня 1825 року єпископ Франциск Мацкевич освятив новозбудований капуцинський храм під титулом св. Яна Непомуцького.
Наказом від 16 серпня 1832 року, який виконали вже у грудні цього ж року, царська влада ліквідувала капуцинський монастир в Куні. Костел формально перейшов до дієцезіального духовенства, хоча душпастирство тут періодично продовжували здійснювати оо.-капуцини. Наприкінці 50-х років парафія нараховувала дев'ять сотень вірних, у другій половині 70-х років - менше шести сотень. Від 1888 року аж до своєї смерті 5 грудня 1902 року парафію обслуговував о.-капуцин Маріуш Клепацький. Наприкінці його служіння схематизми Луцько-Житомирської дієцезії почали подавати в описі храму наявність чудотворного образу св. Антонія Падуанського та благодатної ікони Пресвятої Діви Неусипної Заступниці. Від 1908 року парафію адміністрував о.-капуцин Аполінарій Бонер (помер 1915 року), він же був також капеланом гімназійної каплиці в Гайсині.
У радянські часи костел в Куні використовувався як колгоспний склад. 1991 року його у частково зруйнованому стані повернули римо-католикам, і якийсь час слугував святинею парафії у розташованому поруч Гайсині, поки там не збудували 2007 року капличку, а 2014 року - храм. Відтоді святиня все більше і більше занепадає. Куну продовжують обслуговувати дієцезіальні священники з парафії Різдва Пресвятої Діви Марії у Гайсині.
Головна сторінка