KUNA. Kościół p.w. św. Jana Nepomucena (1774 - 1814). Winnicki obw., Hajsynski r-n

23714 Куна

Куна існувала, принаймні, з XVст. чи навіть раніше, була надана Івану Слупичу литовськими князями Свидригайлами, проте вважається заснованою лише 1575 року. Згадується також 1595 року. Була містечком і центром волості. На початку 80-х років ХІХ століття тут проживало 1700 мешканців, 1893 року - 1506, 1905 року - 2032, нині - майже 1600 осіб.

Фундацію костельно-монастирського комплексу францисканців-капуцинів у Куні підписав 13 листопада 1773 року місцевий власник Захарій Ярошинський, отримавши в травні 1772 року згоду на неї єпископа Фелікса Турського, ординарія Луцької дієцезії, до якої тоді належали ці землі. Перші ченці оселились тут в тимчасовому дерев'яному будинку з каплицею ще у травні 1773 року. Тоді ж було засновано також і парафію.

Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy
Bieżąca data: październik, 06
1822	- висвячений на священника у Львівській катедрі архієпископом Андрієм Анквічем майбутній архієпископ Лукаш Баранецький;
1929	- освячено наріжний камінь костелу св. Вацлава у Грушвиці на Рівненщині;
2001	- отримав єпископське свячення з рук кардинала Анжело Содано майбутній Апостольський нунцій в Україні о. Іван Юркович;
2007	- новозбудований костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Кривому Розі на Дніпропетровщині консекрував єпископ Станіслав Падевський за участю єпископа Леона Дубравського;
2010	- єпископ Антал Майнек у Виноградові на Закарпатті відкрив та освятив ритуальний центр св. Яна Капістрана, до складу якого увійшла каплиця св. Цецилії;
2013	- архієпископ Петро Мальчук у Житомирі освятив на фасаді храму св. Яна з Дуклі меморіальну дошку, присвячену святому архієпископу Зигмунту Фелінському; - в костелі св. Якова у Торуні (Польща) розпочато беатифікаційний процес колишнього ординарія Луцького єпископа Адольфа Шельонжека;
Następna data: październik, 07
1742	- у Варшаві висвячений на єпископа своїм старшим братом ординарієм Плоцьким Антонієм Дембовським призначений Кам'янець-Подільським єпископом-ординарієм о. Миколай Дембовський, майбутній Львівський архієпископ-номінант;
1765	- дерев'яний храм у Рижищеві на Київщині освятив під титулом св. Станіслава київський декан та настоятель парафії у Фастові о. Мартин Рибінський;
1804	- У Дедеркалах на Тернопільщині костел Знайдення Святого Хреста консекрував єпископ Ян Качковський;
1826	- новозбудований та оснащений храм св. Анни у Барі на Вінничині консекрував Францішек Мацкевич;
1900	- освячено новозбудований костел у Рівному під титулом під титулом Різдва Пресвятої Діви Марії і cв. Антонія Падуанського;
1927	- освячено новозбудований храм Пресвятого Серця Господа Ісуса в Гуті Степанській на Рівненщині;
1928	- о. Франциск Лісовський, призначений єпископом-помічником Львівським, рукоположений в єпископи у Львівській катедрі архієпископом Болеславом Твардовським;
1931	- освячено наріжний камінь костелу Матері Божої Остробрамської у Львові;
1934	- урочисто освячено новозбудований костел Матері Божої Остробрамської у Львові; - єпископ Стефан Вальчикевич освятив ще недобудований костел Преображення Господнього у Маневичах на Волині;
1955	- у Вероні (Італія) народився майбутній Апостольський нунцій в Україні архієпископ Клаудіо Ґуджеротті;
1995	- костел Матері Божої Фатімської у Крисовичах на Львівщині консекрував архієпископ Мар'ян Яворський; - храм св. Олександра у Києві консекрував єпископ Станіслав Широкорадюк;
1997	- єпископ Антал Майнек призначений Апостольським адміністратором Закарпаття;
1999	- єпископ Леон Дубравський заклав освячений Папою Йоаном Павлом ІІ наріжний камінь під будівництво храму Бога Отця Милосердного у Запоріжжі;
2003	- єпископ Станіслав Падевський освятив розарій з каменю, встановлений навколо храму Бога Отця Милосердного у Запоріжжі;
2011	- співкатедру Бога Отця Милосердного у Запоріжжі проголошено санктуарієм Бога Отця Милосердного;
2013	- архієпископ Мечислав Мокшицький освятив відремонтований парафіяльний будинок при костелі св. Лаврентія у Жовкві на Львівщині;
2014	- єпископ Леон Малий освятив встановлену у головному вівтарі костелу св. Станіслава єп. мч. у Буську на Львівщині копію чудотворної ікони Буської Божої Матері; - архієпископ Петро Мальчук в каплиці св. Гіацинта Одровонжа у Києві освятив копію ікони Матері Божої Жовківської (Святого Розарію), подаровану з Варшави;
2017	- архієпископ Мечислав Мокшицький ввів до костелу Пресвятої Діви Марії Матері Церкви у Києві на Перова мощі свв. Папи Йоана Павла ІІ та с. Фаустини Ковальської;
2018	- єпископ Леон Дубравський освятив капличку із скульптурою Матері Божої в огорожі костелу св. Адальберта (Войтеха) у Гвардійському на Хмельниччині; - освячено Тау-хрест із скульптурою св. Франциска на території костелу Доброго Пастиря у Ключарках на Закарпатті;
2019	- єпископ Антал Майнек освятив встановлений у костелі Різдва Пресвятої Діви Марії у Сторожниці на Закарпатті старий орган; - єпископ Станіслав Широкорадюк в парафії Матері Божої Фатімської у Конотопі на Сумщині освятив монастир францисканців;
2023	- єпископ Петро Лучок призначений ординарієм Мукачівської дієцезії;

Спорудження мурованого капуцинського комплексу у Куні розпочалось 2 серпня 1774 року. Будівництво монастиря завершили у вересні 1799 року, а костелу (в основному) - лише 1805 року, але храм ще потребував викінчення, тому богослужіння продовжували проводити у монастирі. Завершальні роботи коштом спадкоємців фундатора тривали до 1814 року, лише тоді в костелі розпочали богослужіння. Але у 1824-1825 роках їх знову довелось перенести до монастиря, оскільки виникла потреба у зміцненні стін і склепіння, які пішли тріщинами. 14 вересня 1825 року єпископ Франциск Мацкевич освятив новозбудований капуцинський храм під титулом св. Яна Непомуцького.

Наказом від 16 серпня 1832 року, який виконали вже у грудні цього ж року, царська влада ліквідувала капуцинський монастир в Куні. Костел формально перейшов до дієцезіального духовенства, хоча душпастирство тут періодично продовжували здійснювати оо.-капуцини. Наприкінці 50-х років парафія нараховувала дев'ять сотень вірних, у другій половині 70-х років - менше шести сотень. Від 1888 року аж до своєї смерті 5 грудня 1902 року парафію обслуговував о.-капуцин Маріуш Клепацький. Наприкінці його служіння схематизми Луцько-Житомирської дієцезії почали подавати в описі храму наявність чудотворного образу св. Антонія Падуанського та благодатної ікони Пресвятої Діви Неусипної Заступниці. Від 1908 року парафію адміністрував о.-капуцин Аполінарій Бонер (помер 1915 року), він же був також капеланом гімназійної каплиці в Гайсині.

У радянські часи костел в Куні використовувався як колгоспний склад. 1991 року його у частково зруйнованому стані повернули римо-католикам, і якийсь час слугував святинею парафії у розташованому поруч Гайсині, поки там не збудували 2007 року капличку, а 2014 року - храм. Відтоді святиня все більше і більше занепадає. Куну продовжують обслуговувати дієцезіальні священники з парафії Різдва Пресвятої Діви Марії у Гайсині.