|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
23714 Куна
Куна існувала, принаймні, з XVст. чи навіть раніше, була надана Івану Слупичу литовськими князями Свидригайлами, проте вважається заснованою лише 1575 року. Згадується також 1595 року. Була містечком і центром волості. На початку 80-х років ХІХ століття тут проживало 1700 мешканців, 1893 року - 1506, 1905 року - 2032, нині - майже 1600 осіб.
Фундацію костельно-монастирського комплексу францисканців-капуцинів у Куні підписав 13 листопада 1773 року місцевий власник Захарій Ярошинський, отримавши в травні 1772 року згоду на неї єпископа Фелікса Турського, ординарія Луцької дієцезії, до якої тоді належали ці землі. Перші ченці оселились тут в тимчасовому дерев'яному будинку з каплицею ще у травні 1773 року. Тоді ж було засновано також і парафію.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: грудень, 10 | |
| 1769 | - у Варшаві з рук єпископа Антоніна Пжедвоєвського отримав священичі свячення митрополит-архієпископ Львівський Каетан Кіцький; |
| 2000 | - архієпископ Мар'ян Яворський освятив відремонтований орган в костелі Христа Царя в Івано-Франківську; |
| 2016 | - Апостольський нунцій в Україні архієпископ Клаудіо Гуджеротті урочисто освятив новоспоруджену каплицю св. Йосифа Ремісника в Улянівці на Житомирщині; |
| 2017 | - єпископ Антал Майнек освятив земельну ділянку та фундамент під храм храм св. Кінги в Берегові-Ардові на Закарпатті; |
| 2019 | - о. Микола Лучок, номінований єпископом-помічником Мукачівським, висвячений на єпископа у катедрі в Мукачеві Апостольським нунцієм в Україні архієпископом Клаудіо Ґуджеротті; |
| Наступна дата: грудень, 11 | |
| 1938 | - освячено каплицю Матері Божої Цариці Польщі у Ренові на Тернопільщині; |
| 2010 | - каплицю св. Йосифа у Шостці на Сумщині освятив єпископ Мар'ян Бучек; |
Спорудження мурованого капуцинського комплексу у Куні розпочалось 2 серпня 1774 року. Будівництво монастиря завершили у вересні 1799 року, а костелу (в основному) - лише 1805 року, але храм ще потребував викінчення, тому богослужіння продовжували проводити у монастирі. Завершальні роботи коштом спадкоємців фундатора тривали до 1814 року, лише тоді в костелі розпочали богослужіння. Але у 1824-1825 роках їх знову довелось перенести до монастиря, оскільки виникла потреба у зміцненні стін і склепіння, які пішли тріщинами. 14 вересня 1825 року єпископ Франциск Мацкевич освятив новозбудований капуцинський храм під титулом св. Яна Непомуцького.
Наказом від 16 серпня 1832 року, який виконали вже у грудні цього ж року, царська влада ліквідувала капуцинський монастир в Куні. Костел формально перейшов до дієцезіального духовенства, хоча душпастирство тут періодично продовжували здійснювати оо.-капуцини. Наприкінці 50-х років парафія нараховувала дев'ять сотень вірних, у другій половині 70-х років - менше шести сотень. Від 1888 року аж до своєї смерті 5 грудня 1902 року парафію обслуговував о.-капуцин Маріуш Клепацький. Наприкінці його служіння схематизми Луцько-Житомирської дієцезії почали подавати в описі храму наявність чудотворного образу св. Антонія Падуанського та благодатної ікони Пресвятої Діви Неусипної Заступниці. Від 1908 року парафію адміністрував о.-капуцин Аполінарій Бонер (помер 1915 року), він же був також капеланом гімназійної каплиці в Гайсині.
У радянські часи костел в Куні використовувався як колгоспний склад. 1991 року його у частково зруйнованому стані повернули римо-католикам, і якийсь час слугував святинею парафії у розташованому поруч Гайсині, поки там не збудували 2007 року капличку, а 2014 року - храм. Відтоді святиня все більше і більше занепадає. Куну продовжують обслуговувати дієцезіальні священники з парафії Різдва Пресвятої Діви Марії у Гайсині.
Головна сторінка