|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
22053 Куманівці
Куманівці відомі в документах, принаймні, від 1539 року, але, за не підтвердженою інформацією, ним уже 1379 року (і аж до 1917 року) володіла родина Кумановських гербу Остоя. У 80-х роках ХІХ століття у селі проживало понад вісім сотень мешканців, нині - понад сім сотень.
Парафія у Куманівцях постала 1796 року завдяки коштам власника села Фабіана Кумановського та зусиллям греко-католицького священника о. Бараневича, який не перейшов у православ'я, а прийняв латинський обряд та став першим місцевим настоятелем. 1797 року на кладовищі було споруджено дерев'яну каплицю. А вже 1802 року теж коштом вже згаданого власника поселення поруч із каплицею розпочали будівництво мурованого костелу св. Йони, яке завдяки зусиллям настоятеля о. Михайловського повністю завершили 5 листопада 1861 року, ймовірно, освяченням храму (каплицю розібрали). Святиня мала дві вежі, головний та два бічні вівтарі, на бокових стінах було по чотири вікна. Недалеко від неї знаходився парафіяльний будинок.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: жовтень, 08 | |
| 1658 | - костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Комарні на Львівщині консекрував архієпископ Ян Тарновський; |
| 1743 | - єпископ Вацлав Сераковський консекрував костел св. Катерини Олександрійської у Воютичах на Львівщині; |
| 1752 | - храм св. Ап. Матвія у Крукеничах на Львівщині консекрував єпископ А. Пруський; |
| 1753 | - храм св. Катерини Олександрійської у Мишлятичах на Львівщині після часткового ремонту консекрував єпископ Вацлав Сераковський; |
| 1772 | - освячено новозбудовану каплицю св. Яна Непомуцького у Підкамені на Львівщині; |
| 1775 | - єпископська консекрація у Варшаві єпископом Познаньським Анджеєм Млодзєйовським о. Каспера Цецішовського, призначеного єпископом-коад'ютором Київським; |
| 1784 | - єпископ-коад'ютор Київський Каспер Цецішовський прийняв урядування Київською дієцезією, яка згодом стала називатись Луцько-Житомирською; |
| 1789 | - єпископ Адам Красинський консекрував костел Пресвятої Трійці у Кам'янці-Подільському на Хмельниччині; |
| 1922 | - костел св. Миколая у Бібрці на Львівщині консекрував єпископ Болеслав Твардовський; |
| 2005 | - новоспоруджений та оснащений храм св. Ап. Фоми i Святої Родини у Томашгороді на Рівненщині консекрував єпископ Маркіян Трофим'як; - Апостольський нунцій в Україні архієпископ Іван Юркович освятив дзвони костелу Бога Отця Милосердного у Запоріжжі; |
| 2011 | - єпископ Леон Дубравський урочисто освятив новоспоруджений костел Воздвиження Хреста Господнього у
Крижополі на Вінничині; - єпископ Леон Дубравський освятив фундамент та хрест на вежу храму св. Катерини Олександрійської, cвв. Апп. Петра і Павла у Вапнярці на Вінничині; |
| 2017 | - єпископ Віталій Скомаровський в костелі Пресвятої Трійці у Затурцях на Волині освятив пам’ятну дошку депутату Сергію Мартиняку, коштом якого проведено зовнішній ремонтн храму; |
| 2021 | - єпископ Броніслав Бернацький та архієпископ Мечислав Мокшицький консекрували костел св. Миколая (санктуарій Матері Божої Салетинської) у Лановичах на Львівщині; |
| Наступна дата: жовтень, 09 | |
| 1705 | - первісний костел св. Йосифа Обручника i Пресвятої Діви Марії у Мельниці на Волині консекрував єпископ Олександр Виговський; |
| 1718 | - єпископ-помічник Львівський Фелікс Шанявський консекрував храм Пресвятої Трійці у Терновиці (Брухналі) на Львівщині; |
| 1774 | - єпископ-помічник Луцький Франциск Коморницький консекрував кармелітський костел св. Іллі, пророка в Луцьку; |
| 1938 | - новоспоруджений костел Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Литвинові на Тернопільщині освятив архієпископ Болеслав Твардовський; - новозбудований храм Воздвиження Святого Хреста у Новому Селі на Львівщині освятив єпископ Перемишльський Францішек Барда; |
| 2013 | - єпископ Мар'ян Бучек освятив територію під будівництво другої частини комплексу резиденції єпископа, Курії та парафіяльного будинку у Харкові; |
| 2021 | - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив нові вітражі Ісуса Доброго Пастиря, Пресвятої Діви Марії, св. Йосифа, бл. Целестина, св. Йоана Павла II та св. Фаустини в костелі Божого Милосердя у Львові-Рясному; |
У 80-90-х роках ХІХ століття парафія нараховувала близько трьох з половиною тисяч вірян у майже двох десятках навколишніх населених пунктах та мала філіальні святині у Скаржинцях та Терешполі (Держанівці). 1900 року, ймовірно, за настоятеля о. Леона Залеського, Луцько-Житомирський єпископ Болеслав Клопотовський консекрував належно оснащений костел. 1918 року понад шість тисяч вірних перебували під опікою адміністратора о. Віктора Орачевського. На початку 30-х років, за розповідями очевидців, комсомольські активісти вбили біля костелу останнього настоятеля, а порубане ними тіло священника викинули у поле на поїдання собакам та вороннню. 1934 року храм закрили, перетворивши його спочатку на сільський клуб. Парафіяльний будинок використовувався в якості школи, потім - як медпункт, а пізніше він став приміщенням сільської ради. У 1938 році колишій костел повністю зруйнували, отримані будматеріалів пішли на спорудження господарських будівель. На його місці вірні поставили хрест і там молились, проте невдовзі тодішній сільський голова наказав хрест спиляти. А в 1954 році там збудували сільський будинок культури.
У другій половині 2000-х - першій половині 2010-х років недалеко від місця колишнього костелу віряни облаштували капличку під титулом св. Роха у придбаній ними покинутій будівлі магазину. Обслуговують їх дієцезіальні священники із парафії Пресвятої Трійці у Хмільнику.
Головна сторінка