ІЛЛІНЦІ (Линці). Колишній костел Воздвиження Хреста Господнього (182? - 183?). Вінницька обл., Вінницький р-н

22700 Іллінці,
вул. Європейська, 7(чи 9?)

Перша письмова згадка про Іллінці (Лінці) датується 1391 роком, згадуються також 1448 року. 22 жовтня 1757 року поселення отримало магдебурзьке право, 1866 року стало стало волосним центром. 1856 року мало 6329 мешканців, наприкінці ХІХ - на початку ХХ століть - 10356, нині - понад 12 тисяч осіб. У 1923 році Іллінці стали райцентром, 1 грудня 1986 року отримали статус міста районного значення, від 2020 року входять до Вінницького району.

Схематизми Луцько-Житомирської дієцезії датують костел в містечку 1785 роком та приписують його спорудження місцевому власнику Ієроніму Янушу Сангушці. Але, за інформацією багатотомника 'Słownik geograficzny Królestwa Polskiego', це був попередній дерев'яний храм, для якого фундатор 1804 року здійснив свою останню (перед смертю 1812 року) пожертву - 20 моргів землі та 1600 злотих.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: листопад, 14
1824 - майбутній архієпископ-митрополит Львівський о. Франциск Піштек висвячений на єпископа у празькому костелі св. Яна Непомуки Празьким архієпископом Вацлавом Хлумчанським;
1899 - помер у резиденції в Санкт-Петербурзі колишній ординарій Луцько-Житомирський Симон Козловський, митрополит-архієпископ Могильовський; похований на Виборзькому кладовищі;
2016 - у Львові на Сихові єпископ-помічник Катовіцької дієцезії (Польща) Адам Водарчик освятив приміщення житлові священників та катехитичні у новоспорудженому парафіяльному будинку при костелі св. Архангела Михаїла;
2020 - архієпископ Мечислав Мокшицький впровадив до костелу Матері Божої Святого Розарію у Косові на Івано-Франківщині мощі бл. Якова Стрепи;
Наступна дата: листопад, 15
1591 - храм св. Анни у Сусідовичах на Львівщині консекрував архієпископ Я. Соліковський;
1682 - костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Перевалах на Волині консекрував єпископ Холмський Станіслав Сьвєнціцький;
1942 - майбутній єпископ-ординарій Кам'янець-Подільський Ян Ольшанський висвячений на священника у Львові у семінарійному костелі архієпископом Болеславом Твардовським;
2000 - архієпископ М. Яворський освятив тимчасову каплицю, прибудовану до поверненого костелу св. Якова Ап. у Краковці на Львівщині;
2014 - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив відновлену каплицю Матері Божої Святого Розарію в Косові на Івано-Франківщині;
2018 - архієпископ Мечислав Мокшицький інтронізував мощі св. Йоана Павла ІІ та освятив бічний вівтар Божого Милосердя в костелі Христа Царя в Івано-Франківську;

Мурований костел в Іллінцях збудував його син, Євстафій Еразм Сангушко, ймовірно, у 20-х -30-х роках ХІХ століття. Тут дупастирювали: 1819 року - колишній єзуїт о. Ян Дереговський, 1822 року - о. Томаш Старушкевич, у 50-х роках - о. Антоній Корнілович. 1856 року храм під титулом Воздвиження Хреста Господнього консекрував єпископ Луцько-Житомирський Каспер Боровський. Принаймні, у 70-х - 80- роках настоятелем парафії служив о. Антоній Липинський, охоплювала вона тоді майже півсотні сусідніх сіл, налічувала понад дві тисячі вірних та мала філіальні святині у Дашеві (мурована, 1793р.), Синарні (дерев'яна, 1800р.), Ситківцях і Якубівцях (мурована, 1830р.), а також муровану цвинтарну у Синарні. На початку ХХ століття - перед І світовою війною парафією, що нараховувала майже 2400 вірян, опікувався адміністратор о. Домінік Кузмінський.

Фотознімок: Prymasal

Після І світової війни парафію в Іллінцях, принаймні, у 1920-1925 роках обслуговував адміністратор о. Альбін Маркушевський, кількість вірян тоді зросла до понад 3300 осіб. Потім костел спустошила радянська влада, на початку 30-х років його переробили на кінотеатр, пізніше - на склад. Під час німецької окупації святиня була чинною. Потім в ній облаштували електростанцію, а в 60-х роках колишній римсько-католицький храм, подівши на два поверхи, перебудували на житловий будинок, яким він є досі.

Місцеві римо-католики послуговуються новозбудованим костелом Воздвиження Хреста Господнього.

ІНШІ СВЯТИНІ, ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.