22700 Іллінці,
вул. Європейська, 7(чи 9?)
Перша письмова згадка про Іллінці (Лінці) датується 1391 роком, згадуються також 1448 року. 22 жовтня 1757 року поселення отримало магдебурзьке право, 1866 року стало стало волосним центром. 1856 року мало 6329 мешканців, наприкінці ХІХ - на початку ХХ століть - 10356, нині - понад 12 тисяч осіб. У 1923 році Іллінці стали райцентром, 1 грудня 1986 року отримали статус міста районного значення, від 2020 року входять до Вінницького району.
Схематизми Луцько-Житомирської дієцезії датують костел в містечку 1785 роком та приписують його спорудження місцевому власнику Ієроніму Янушу Сангушці. Але, за інформацією багатотомника 'Słownik geograficzny Królestwa Polskiego', це був попередній дерев'яний храм, для якого фундатор 1804 року здійснив свою останню (перед смертю 1812 року) пожертву - 20 моргів землі та 1600 злотих.
| Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy |
|
|---|---|
| Bieżąca data: sierpień, 11 | |
| 1809 | - єпископ Ян Подгороденський реконсекрував відновлений головний вівтар св. Антонія у костелі Успіння Пресвятої Діви Марії у Корці на Рівненщині; |
| Następna data: sierpień, 12 | |
| 1777 | - єпископ Криспін Цешковський у Більшівцях на Івано-Франківщині освятив храм Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією ззовні та 7 його вівтарів; |
| 1862 | - в Лує (Острогівка) Самарської губернії Росії народився майбутній єпископ-ординарій Тираспольський Йосиф Кесслер; |
| 1995 | - у головному вівтарі костелу св. Йосифа у Чечельнику на Вінничині урочисто встановлено чудотворний образ Матері Божої Ченстоховської XVIII століття; |
Мурований костел в Іллінцях збудував його син, Євстафій Еразм Сангушко, ймовірно, у 20-х -30-х роках ХІХ століття. Тут дупастирювали: 1819 року - колишній єзуїт о. Ян Дереговський, 1822 року - о. Томаш Старушкевич, у 50-х роках - о. Антоній Корнілович. 1856 року храм під титулом Воздвиження Хреста Господнього консекрував єпископ Луцько-Житомирський Каспер Боровський. Принаймні, у 70-х - 80- роках настоятелем парафії служив о. Антоній Липинський, охоплювала вона тоді майже півсотні сусідніх сіл, налічувала понад дві тисячі вірних та мала філіальні святині у Дашеві (мурована, 1793р.), Синарні (дерев'яна, 1800р.), Ситківцях і Якубівцях (мурована, 1830р.), а також муровану цвинтарну у Синарні. На початку ХХ століття - перед І світовою війною парафією, що нараховувала майже 2400 вірян, опікувався адміністратор о. Домінік Кузмінський.
Після І світової війни парафію в Іллінцях, принаймні, у 1920-1925 роках обслуговував адміністратор о. Альбін Маркушевський, кількість вірян тоді зросла до понад 3300 осіб. Потім костел спустошила радянська влада, на початку 30-х років його переробили на кінотеатр, пізніше - на склад. Під час німецької окупації святиня була чинною. Потім в ній облаштували електростанцію, а в 60-х роках колишній римсько-католицький храм, подівши на два поверхи, перебудували на житловий будинок, яким він є досі.
Місцеві римо-католики послуговуються новозбудованим костелом Воздвиження Хреста Господнього.
Kościoły i kaplice Ukrainy