|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
22721 Жорнище
Жорнище (Жорновище) вперше згадується як городище 1494 року, хоча вважається заснованим на початку XVIст., є також згадка у 1583 році. Було містечком, в якому в середині XVIIст. проживало понад 6 тисяч мешканців, 1864 року - 2681, на початку 90-х років - 2578, на початку ХХст. - 2838, нині - понад вісім сотень осіб. Село входило до Іллінецького району, а від 2020 року є частиною Вінницького.
У 1767 році місцева власниця Юліана Струтинська, яка ще 1753 року збудувала у Жорнищах дерев'яну православну церкву св. Михаїла, розпочала спорудження мурованого костелу та закінчила його 'досить швидко' (ймовірно, у 70-х роках). Храм отримав титул св. Йоана Євангеліста.
| Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy |
|
|---|---|
| Bieżąca data: marzec, 05 | |
| 1777 | - єпископ Холмський Антоній Окенцький проголосив костел св. Архангела Михаїла у Тартакові на Львівщині санктуарієм Матері Божої Тартаківської; |
| 2017 | - впроваджено мощі св. Йоана Павла ІІ до костелу св. Миколая у Кам'янському на Дніпропетровщині; |
| Następna data: marzec, 06 | |
| 1932 | - колишній єпископ-помічник Львівський Владислав Бандурський помер у своєму помешканні у Вільнюсі, поховали у крипті Вільнюської архікатедри; |
Проводити душпастирство у Жорнищі Юліана запросила оо.-реформатів, для яких, судячи по залишках мурів біля колишнього костелу, було збудовано невеликий мурований монастир. Відомо, що 1787 року у містечку вітав короля Станіслава Августа Понятовського місцевий гвардіан о. Йосиф Дрогойовський. У 1802р. гвардіаном служив о. Рафал Черніховський (з п'ятьма ченцями), 1807 року - о. Михайло Гідлевський, 1819 року - о. Антоній Шиманський, а останнім гвардіаном був о. Яків Лісовський.
Оо.-реформати у Жорнищах не мали виділеного фінансово-матеріального забезпечення, вони існували лише за рахунок пожертв вірян. Проте їм вдавалось не тільки здійснювати душпастирство для вірян містечка та навколишніх сіл, але й утримувати єдину в повіті парафіяльну школу та шпиталь на вісім місць. Відомо також, що храм за цей період отримав лише незначні зміни. 1832 року царська влада ліквідувала реформатський монастир, а костел 1835 року передала православним. Вони знищили гарно оздоблені вівтарі з дубового дерева, викинули із підземелля поховання фундаторів і жертводавців, а також у 40-х роках перебудували храм на Михайлівську церкву.
Римо-католики Жорнищ та навколишніх сіл увійшли до парафії Воздвиження Хреста Господнього в Іллінцях. 1864 року у містечку їх було близько шести сотень, а на початку 90-х років цього ж століття - півсотні. Нині колишній костел, схоже, продовжує бути храмом Московського патріархату, а місцеві віряни і далі належать до парафії Воздвиження Хреста Господнього в Іллінцях та відвідують там новозбудований костел, оскільки старий забрала вже радянська влада.
Strona główna