|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
24531 Дзигівка
Дзигівка ввжається заснованою 1500 року, у 1787 році стала містечком, була центром волості. 1881 року тут проживало 3956 мешканців (переважно - євреїв), 1893 року - 5041, 1905 року - 7413, нині ж Дзигівка є селом з населенням три тисяч осіб, з яких лише близько сотні є римо-католиками. Входила до Ямпільського району, а від 2020 року є частиною Могилів-Подільського.
Католики латинського обряду містечка належали до парафії Матері Божої з Гори Кармель у Томашполі. У 1803-1805 роках у Дзигівці було споруджено сучасний мурований костел коштом місцевого власника Вікентія Ярошинського. Фундаційний акт він підписав 14 квітня 1804 року, а 28 серпня цього ж року звернувся із проханням до управляючого єпископа про заснування у містечку самостійної парафії, яку виділили із томашпільської 1806 року.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: липень, 18 | |
| 1783 | - о. Каетан Кіцький номінований єпископ-помічником Львівським; |
| 1928 | - о. Франциск Лісовський призначений єпископом-помічником Львівським; |
| 2010 | - єпископ Маркіян Трофим'як на місці колишнього костелу Воздвиження Святого Хреста у Вирці на Рівненщині освятив встановлений там завдяки родині Горошкевичів хрест з відповідним надписом; |
| 2020 | - кардинал Конрад Краєвський за участю архієпископа Мечислава Мокшицького та єпископів Едварда Кави і Мар'яна Бучека освятив костел св. Йоана Павла ІІ у Сокільниках під Львовом та наріжний камінь майбутнього храму Христа Царя Всесвіту у Львові-Пасіках; |
| Наступна дата: липень, 19 | |
| 1768 | - храм Успіння Пресвятої Діви Марії у Раденичах на Львівщині консекрував єпископ І. Крижановський; |
| 1811 | - єпископ Каспер Цецішовський освятив головний вівтар костелу св. Михаїла і Навернення св. Павла у Луцьку; |
| 1925 | - освячено наріжний камінь костелу св. Франциска Асизького у Львові на Замарстинові; |
| 1936 | - освячено земельну ділянку під будівництво костелу Успіння Пресвятої Діви Марії у Комарниках на Львівщині; |
| 1998 | - єпископ Ян Пурвінський в костелі Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Бердичеві на Житомирщині
коронував ікону Матері Божої папськими коронами; - у литовському місті Гаргждай отримав священничі свячення з рук єпископа Тельшяйського Антанаса Вайчюса майбутній Апостолький нунцій в Україні архієпископ Вісвалдас Кулбокас; |
| 2014 | - відремонтований храм Воздвиження Святого Хреста у Чернівцях до 200-річчя освячення було проголошено малою базилікою; |
| 2015 | - єпископ Ян Пурвінський на площі перед костелом Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Бердичеві на Житомирщині освятив пам’ятник св. Йоану Павлу ІІ; |
Храм у Дзигівці мав три вівтарі, головний містив чудотворний образ Матерні Божої. Добудована пізніше каплиця, в крипті якої ховали Ярошинських, мала вівтар із образом Господа Ісуса Розіп'ятого, а в навколокостельній мурованій огорожі знаходилась мурована дзвіниця-брама із двома великими дзвонами. 1824 року фінансове забезпечення парафії збільшив власник сусіднього села Вітрівка В. Вятровський. У 1835 році коштом сина фундатора, Антонія Ярошинського, за участю запрошених ним італійських митців на терені перед фасадом святині було встановлено шістнадцятиметрову колону із скульптурою Матері Божої Непорочно Зачатої із капличкою в її основі. Після остаточного спорядження костел консекрував 17 серпня 1841 року єпископ Франциск Мацкевич, який тоді також дотував парафію значною сумою і майном.
У 1860 році та пізніше парафія у Дзигівці налічувала понад дві тисячі вірян, які населяли містечко та приблизно півтори десятки сусідніх сіл. Документи та схематизми в період від другої половини ХІХ століття до початку І світової війни подають її під титулами Святого Духа та Зіслання Святого Духа. Принаймні, від середини 70-х років аж до 1907 року парафію адміністрував о. Юліан Пшездзєцький, а чисельність вірян перевищила дві з половиною тисячі. У 1913 році храм було відновлено завдяки зусиллям адміністратора о. Йосифа Мьодушевського.
У 1919 році колону із Божою Матір'ю знищила радянська влада, а з 20-х років по 1990 рік костел перебував зачиненим (його після перебудови використовували як будинок культури та спортзал). 2021 року за сприяння першого заступника голови Вінницької обласної ради Володимира Кістіона на місці знищеної 1919 року радянською владою колони було встановлено нову такої ж висоти, на якій помістили привезену із Польщі скульптуру Богородиці заввишки 1.2 метра, виготовлену зі скловолокна. Після впорядкування навколишньої території колону із скульптурою Божої Матері освятив 7 червня 2022 року єпископ Броніслав Бернацький.
Парафію, до якої входять також вірини навколишніх сіл, обслуговують дієцезіальні священники.
Головна сторінка