22420 Пиків
Пиків вважається заснованим не пізніше 1590 року, документально згадується у 1569-1570рр. чи навіть 1525 року, а також у 1594, 1603 та 1611 роках. Принаймні, із XVIIIст. подається як містечко, яке в царській Росії було центром волості, а в радянські часи коротко райцентром. У 80-х роках ХІХст. мало приблизно 2300 мешканців (Старий і Новий Пиків), 1903 року - 2356, 1905 року - 4658, нині тут проживає майже дві тисячі осіб. До 2020 року село входило до Калинівського району.
Мурованої каплиці на католицькому кладовищі парафії Пресвятої Трійці у Пикові, за даними схематизмів Кам'янецької дієцезії, у 1859-1860 роках ще не існувало, проте схематизми Луцько-Житомирської дієцезії її подають, починаючи, принаймні, від 1876 року аж до 1914 року. Оскільки не вдалось знайти жодної іншої інформації про цю каплицю, наче її взагалі не було, то гіпотетично її можна спробувати ототожнити із каплицею-усипальницею Романського.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: березень, 17 | |
| 1795 | - у Лозовиці біля Климовичів у Білорусі народився майбутній єпископ-помічник Тираспольський Вікентій Ліпський; |
| Наступна дата: березень, 18 | |
| 1907 | - освятили новозбудований костел у Семенові на Тернопільщині; |
| 1989 | - повернений та впорядкований храм св. Йосифа у Тщенці на Львівщині освятив майбутній єпископ о. Рафал Керницький; - освячено повернений костел св. Йосифа в Полупанівці на Тернопільщині; |
| 2006 | - єпископ Станіслав Падевський освятив наріжний камінь костелу св. Йосифа у Кременчуці на Полтавщині; |
| 2018 | - каплицю Матері Божої Ченстоховської в Горіхові на Житомирщині освятив о. Віктор Маковський; |
Ян Романський був управляючим підприємствами Потоцьких (ймовірно, цукровими заводами) у Шепетівці та Уладівці. На жаль, інформація про нього в загальнодоступному просторі теж відсутня. Меморіальна дошка з барельєфом померлого на зовнішній стіні цвинтарної каплиці у Пикові містить сплюндрований вандалами нерозбірливий рік його смерті, яким, швидше за все, може бути 1886, хоча і 1866 теж підходить. Зловмисники виколупали олово, яким було залито написи на меморіальній дошці і таблицях з епітафіями (від дружини та дітей), а також розбили саркофаг з рожевого мармору, що зберігав труну Романського. Недавно працівники Уладівського цукрового заводу з пошани до свого колишнього керівника замінили труну і частково впорядкували усипальницю. Дбають про неї також і місцеві жителі (в рамках своїх скромних можливостей).
За відсутністю інформації, важко сказати, чи була усипальниця Романського парафіяльною цвинтарною каплицею, в якій після смерті Яна його похоронили. Зокрема, досить незвичними є розміщення меморіальної дошки і таблиць з епітафіями не внутрі споруди, а на її зовнішній стіні. Відомо також, що дуже нечисленні місцеві римо-католики (переважно - похилого віку), не маючи можливості відремонтувати колишній парафіяльний храм, двічі на рік (на Великдень та Різдво) збираються біля цієї каплиці на святкові богослужіння.
Костели і каплиці України