 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
24615 Городківка,
вул. Дажицького, 2,
+380 (4340) 244-61
За переказами, існуюче у XIII-XIV століттях село Шумилів знищили татари, а наприкінці XVIст. тут заснували містечко М'ястківку. У ньому на початку 90-х років ХІХст. проживало понад 5500 мешканців, 1905 року - 8997, а нині село має понад 5600 осіб. 1946 року М'ястківку об'єднали із Раківкою, яка до 1917 була Ротмистрівкою, та назвали Городківкою. Село входило до Крижопільського району, а від 2020 року є частиною Тульчинського.
У 1747 році у М'ястківці (за непідтвердженою інформацією, на місці колишньої церкви Положення ризи Пресвятої Богородиці) завдяки місцевим власникам Любомирським було споруджено сучасний мурований костел. Тоді ж фундатор пожертвував на утримання настоятеля значні кошти та майно. У 1785 році храм реставрували за рахунок пожертв Миколая Ярошинського та Антонія Бєлєцького, який цього року також суттєво збільшив фінансове забезпечення парафії, призначивши свою дотацію на утримання двох вікаріїв.
| Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy |
|
|---|---|
| Bieżąca data: grudzień, 04 | |
| 1902 | - освячено новоспоруджений костел cв. Варвари у Бориславі на Львівщині; |
| 2009 | - архієпископ Мечислав Мокшицький відправив першу Месу у частково спорудженому костелі cв. Варвари у Бориславі на Львівщині; |
| 2016 | - єпископ Ян Пурвінський впровадив мощі бл. Владислава Буковинського до костелу cв. Варвари у Бердичеві на Житомирщині; |
| Następna data: grudzień, 05 | |
| 1718 | - о. Станіслав Гозій, майбутній ординарій Кам'янець-Подільський, призначений єпископом-помічником у Перемишлі; |
| 1897 | - в костелі св. Катерини в Санкт-Петербурзі висвячений на єпископа о. Кароль Недзялковський, майбутній ординарій Луцько-Житомирський; |
| 1991 | - новозбудований костел Матері Божої Фатімської у Політанках на Вінничинеі консекрував єпископ Ян Ольшанський; |
| 2009 | - єпископ Віталій Скомаровський освятив новооблаштовану каплицю св. Миколая у Зеремлі на Житомирщині; |
Святиня у М'ястківці мала три вівтарі, головний був дерев'яним та містив образ на полотні Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії, а бічні були намальовані на стінах з іконами на полотні. На прикостельному цвинтарі знаходилась дерев'яна дзвіниця із трьома дзвонами. 1841 року храм освятив єпископ Францішек Мацкевич. У схематизмі Кам'янець-Подільської дієцезії 1831 року парафія згадується під титулом Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії, проте 1860 року занотовано понад 2100 вірян, каплицю у Дмитрашківці та інше присвячення - святому Йоану Хрестителю. Це ж присвячення подається також у схематизмах Луцько-Житомирської дієцезії, принаймні, у 70-х роках, коли парафію, що нараховувала понад 2700 вірних, адміністрував о. Цезарій Зелінський.
Цікаво, що нібито нечинну каплицю у Дмитрашківцях самочинно знесла у 1883-1885 роках власниця села Єлизавета Трубецька-Вінклер, за що була оштрафовована Святійшим Синодом в Петербурзі на вельми значну суму. Принаймні, від 1889 року костел у М'ястківці знову згадується під титулом Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії. Тоді та у 90-х роках парафією, що налічувала понад 3500 вірних та мала цвинтарну каплицю в містечку, опікувався адміністратор о. Миколай Хмєльовський. 10 листопада 1900 року відновлений (чи новий?) головний вівтар костелу консекрував єпископ Луцько-Житомирський Болеслав Клопотовський. У першому десятилітті ХХст. в парафії чисельністю понад 4100 осіб служив адміністратор о. Владислав Вольський, а перед І світовою війною - о. Людомир Заянчковський.
Святиня у М'яcтківці була чинною до 1937 року, коли радянська влада її зачинила та облаштувала у ній клуб. 1942 року храм знову запрацював як сакральний об'єкт. За даними місцевої влади, у 1947 році парафія в Городківці нараховувала 1625 вірян, проте не мала сталого душпастиря. 1951 року сюди епізодично доїжджав о.-єзуїт Марцелій Високінський з Вінниці, а 1959 року переїхав в Городківку на постійно та невдовзі тут помер. 1957 року, коли чисельність городківської парафії становила приблизно 1500 осіб, у ній розпочав своє служіння о. Мартиніан Войцех Дажицький OFM, завдяки якому у 70-х роках було здійснено грунтовну реставрацію костелу та протягом десятиліть відновлено францисканську спільноту в Україні. Працював тут до 2009 року, коли помер і був похований біля храму.
Парафію обслуговують францисканці (zakon Braci Mniejszych), які від 6 квітня 1993 року мають тут свій канонічно затверджений монастир (до 1997 року містився також постулат кустодії).
