ЛІТИН. Костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії (1856). Вінницька обл., Вінницький р-н

22300 Літин,
вул. Леніна, 3,
+380 (43) 235-02-21, 232-68-44

Вважалося, що першою згадкою про Літин є грамота великого князя Свидригайла від 21 травня 1431 року. Проте в Національному історичному архіві Білорусі знайшли грамоту володаря Поділля князя Федора Коріятовича від 20 червня 1391 року, у якій згадується село Літин. На початку XVIст. поселення вважалось торгівельним і ремісничим центром. У 1578р. отримало магдебурзьке право. Після 1648 року стало сотенним містечком Брацлавського полку, в якому у листопаді 1653 року гетьман Богдан Хмельницький приймав послів від татарського хана. Від серпня 1797 року Літин був повітовим містом Подільської губернії, від березня 1923 року - районним центром, а втративши потім цей статус, відновив його у січні 1967 року. Нині у цьому селищі міського типу проживає понад 6600 мешканців.

У 1748 році у Літині було споруджено дерев’яний костел під титулом Матері Божої Сніжної, а 1856 року на його місці збудували мурований храм, який отримав титул Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії. У 30-х роках XX століття радянська влада костел зачинила, його було перероблено на «Дім танців». У 1946 році місцеві віряни силою відібрали святиню, проте 1950 року влада знову його відібрала. Згодом, храм переобладнали на бібліотеку та лекторій.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: серпень, 19
1753 - єпископ Перемишльський Вацлав Сераковський консекрував костел св. Станіслава Костки у Самборі на Львівщині;
1900 - у Римі висвячений на священника майбутній єпископ-помічник Львівський Франциск Лісовський;
1902 - висвячений на священника у Римі майбутній єпископ-помічник Львівський Франциск Лісовський;
1972 - в Одесі народився майбутній єпископ Віталій Кривицький, ординарій Київсько-Житомирський;
2006 - єпископ Мар’ян Бучек відслужив першу після війни Месу у костелі Успіння Пресвятої Діви Марії в Скоморохах на Львівщині;
Наступна дата: серпень, 20
1738 - єпископ Франциск Кобельський консекрував костел Пресвятої Трійці у Хмільнику на Вінничині;
1804 - призначений єпископом-помічником Луцько-Житомирським о. Ян Підгороденський;
1933 - освячено наріжний камінь каплиці у Матеушівці на Тернопільщині;
1991 - єпископ Рафал Керницький освятив повернений костел св. Мартина у Семенівці на Львівщині;
2000 - єпископ Антал Майнек в костелі св. Стефана, короля у Солотвині на Закарпатті освятив скульптурну групу святих з династії Арпадів;
2021 - єпископ Антал Майнек освятив неподалік костелу св. Стефана, короля в Косоні на Закарпатті пам'ятник святому Стефану, королю;

У 1994 році костел повернули вірним, його освятив єпископ Ян Ольшанський. З 7 червня 2014 року у храмі активно ведуться роботи по реставрації. Відновлюється складне склепіння костелу, побудованого в класичному стилі, прибираються зайві перегородки, поетапно штукатурять святиню. Реставраційні роботи розраховані не на один рік. Внутрішнє оздоблення потрібно створити практично з нуля. Парафією опікуються дієцезіальні священники.

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.
Фільми