|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
23453 Лучинець,
вул. Чапаєва, 30А,
+380 (4356) 333-94
Поселення Лучинець вважається заснованим 1500 року. Було містечком. 1893 року тут проживало 3233 мешканців, 1905 року - 5328, нині село має менше тисячі осіб. У 1923-1931 роках було райцентром, до 2020 року входило до Мурованокуриловецького району.
Католики латинського обряду містечка належали до парафії Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Сніткові. Перший дерев'яний костел Успіння Пресвятої Діви Марії в Лучинці було збудовано близько 1743 року коштом Яна Сьвірського, судді прикордонного подольського (місцевого власника?).
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: січень, 21 | |
| 1710 | - у Польщі висячений на священника майбутній Луцький єпископ-ординарій Йоахим Пшебендовський; |
| 1774 | - єпископ Ігнатій Оссолінський склав присягу в якості ординарія Київського; |
| Наступна дата: січень, 23 | |
| 1869 | - рукоположений в священники майбутній єпископ-ординарій Луцько-Житомирський Кароль Недзялковський; |
| 1930 | - номінуваний титулярним архієпископом Босфору колишній єпископ-ординарієм Тираспольський Йосиф Кесслер; |
| 1993 | - повернений храм Воздвиження Святого Хреста у Берездівцях на Львівщині освятив єпископ Маркіян Трофим'як; |
Наступний дерев'яний храм в Лучинці постав під тим же титулом у 1763-1764 роках з фундації подільського воєводи Михайла Жевуського та був освячений 1764 року шаргородським деканом о. Рогозинським. Цього ж року фундатор виділив значну суму на утримання душпастиря (ймовірно, відтоді тут вже існувала своя парафія, яка формально вважається заснованою 1798 року). Святиня мала три дерев'яні вівтарі, головний з яких містив писаний на полотні образ Матері Божої з Дитятком у срібному оздобленні із срібними коронами. На прикостельному цвинтарі стояла дерев'яна дзвіниця із трьома дзвонами. 28 листопада 1811 року місцеві власниці Йозефа та Луція Уруські здійснили для парафії дуже значну пожертву.
У 1833 році єпископ Кам'янецький Франциск Мацкевич дозволив розібрати лучинецький храм, який перебував у дуже поганому технічному стані. До цих робіт приступили 11 серпня 1834 року. І вже наступного, 1835 року за згодою подільського губернатора на місці розібраного костелу розпочали спорудження мурованої святині коштом Юзефи Уруської, яке пізніше продовжили її дочка Меланія Собаньська із синами Олександром та Ізидором. Будівництво сакральної споруди завершили 1851 року, а протягом цього часу богослужіння проводили в резиденції Уруських. Після належного оснащення костел освятив 1860 року о.-прелат Лука Павловський. Тоді парафія нараховувала понад 1200 вірян та мала каплицю у Віножі.
У другій половині 70-х років ХІХст. парафію в Лучинці чисельністю понад півтори тисячі вірних у містечку та понад десятку сусідніх сіл адміністрував о. Адам Чулаєвський, додалась каплиця на місцевому кладовищі. У 80-х та 90-х роках парафією опікувались настоятелі інших парафій, а на початку ХХ століття тут служив адміністратор о. Альберт Кобець, при якому кількість вірян перевищила дві тисячі і каплиця у Віножі вже не згадується. Від 1907 року до 1914 року парафію адміністрували почергово оо. Мечислав Осташевський, Антоній Пьонтковський і Апполінарій Ковальський, завдяки зусиллям якого 1910 року костел розширили та знову освятили. 1914 року парафія нараховувала понад 2200 вірян.
У 1919-1966 роках святиня у Лучинці була зачинена радянською владою. За інформацією місцевих жителів, використовувалась вона як складське приміщення та щось схоже на клуб. 6 серпня 2020 року єпископ Ян Нємєц коронував давній образ Ченстоховської Богородиці, відреставрований завдяки зусиллям колишнього настоятеля о. Стефана Маєвського, який також виготовив коштом жертводавців із Польщі та України корони.
Парафію у Лучинці, що охоплює також ще понад десять сусідніх сіл, обслуговують дієцезіальні священники.
Головна сторінка