|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
23417 Снітків
Снітків у джерелах відомий із XVI століття, 1720 року отримав магдебурзьке право. На кінець XVIII століття був одним з найбагатших містечок Поділля. Наприкінці XIXст. тут проживало майже три тисячі мешканців, а нині їх менше семи сотень.
Зі середини XVIII століття існував у Сніткові дерев'яний костел, першою фундаторкою якого у 1748 році була Ружа Ліпська з Дзєдушицьких. У 1774 році власник поселення Рафал Дзєржек завершив спорудження наступного дерев'яного храму, розпочате ще 1768 року його батьком. З часом цей костел став непридатним і був розібраний.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: травень, 12 | |
| 1755 | - о. Антоній Воллович призначений єпископом-ординарієм Луцьким; |
| 1776 | - Львівська катедра стала санктуарієм Матері Божої Милосердної; |
| 1782 | - Луцький єпископ-помічник Ян Качковський освятив новобуздований костел Пресвятої Діви Марії у Городищі на Хмельниччині; |
| 1786 | - єпископ Фелікс Турський освятив наріжний камінь майбутнього домініканського храму Успіння Пресвятої Діви Марії у Тульчині на Вінничині; |
| 1911 | - освячено наріжний камінь каплиці в Ілавчому на Тернопільщині; |
| 1912 | - закладено наріжний камінь костелу Пресвятої Діви Марії Цариці Польщі у Берестянах на Львівщині; |
| 1928 | - архієпископ Болеслав Твардовський консекрував новоспоруджений та оснащений храм Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Чорнушовцях на Львівщині; |
| 1934 | - єпископ Євгеній Базяк освятив дзвін 'Миколай' в костелі Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Більшівцях на Івано-Франківщині; |
| 1935 | - костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Старих Петликівцях на Тернопільщині консекрував архієпископ Болеслав Твардовський; |
| 1937 | - єпископ Євгеній Базяк консекрував новозбудований та оснащений храм св. Варвари у Биткові на Івано-Франківщині; |
| 1940 | - єпископ-помічник Луцький Стефан Вальчикевич помер у Луцьку та був похований на місцевому кладовищі; |
| 2018 | - костел Успіння Пресвятої Діви Марії і св. Архангела Михаїла у Мелітополі на Запоріжжі консекрував єпископ Станіслав Широкорадюк; |
| 2024 | - єпископ Олександр Язловецький в костелі Воздвиження Хреста Господнього у Фастові на Київщині коронував скульптурку Фатімської Богоматері освяченою Папою Франциском короною; |
| Наступна дата: травень, 13 | |
| 1881 | - номінований єпископом-помічником Львівським з титулярним престолом в Трапезополісі о. Северин Моравський; |
| 1883 | - отримав єпископське свячення у Санкт-Петербурзі з рук Влоцлавського ординарія Олександра Бересьнєвіча о. Симон Козловський, номінований ординарієм Луцько-Житомирським; |
| 1989 | - майбутній єпископ о. Рафал Керницький освятив повернений костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Рудках на Львівщині; |
| 2012 | - каплицю Матері Божої Фатімської в Одесі-Таірові проголошено санктуарієм Матері Божої Фатімської; |
| 2017 | - о. Едварда Каву призначено єпископом-помічником Львівської архiдієцезії; - Апостольський нунцій в Україні архієпископ Клаудіо Ґуджеротті та архієпископ Мечислав Мокшицький в санктуарії Матері Божої Фатімської у Крисовичах на Львівщині коронували скульптуру Фатімської Матері Божої коронами, освяченими Папою Римським Франциском; - повністю збудований та оснащений костел Святої Родини у Харкові консекрував єпископ Станіслав Широкорадюк за участю єпископа Мар'яна Бучека, а також освятив нову скульптуру Пресвятої Богородиці на подвір'ї храму; |
| 2018 | - єпископ Едуард Кава в санктуарії Матері Божої Фатімської у Крисовичах на Львівщині
освятив скульптури Ангела Миру і Фатімських трьох пастушків; - єпископ Леон Малий освятив капличку св. Йоана з Непомук, встановлену поблизу костелу св. Йоана Непомуцького у Боянах на Буковині; |
У 1845-1857 роках завдяки зусиллям тодішнього настоятеля о. Антонія Кулеши та коштом родини Дзєржків у Сніткові було збудовано мурований храм в неоготичному стилі. Зокрема, 15 липня 1845 року була освячена земельна ділянка під спорудження костелу. Станом на липень-серпень 1846 року вимурували стіни на 2 аршини і 3 вершки (близько 156 см). Проте далі, у 1847-1857рр. дані про будівництво храму відсутні. Його освячення відбулось 1857 року, проте в деяких джерелах подається завершення спорудження святині на 1868 рік. У 1886 році парохом призначено о. Юліана Маєвського, котрий протягом багатьох років намагається добитись ремонту костелу. 1897 року парафія нараховувала 2613 вірян, а 1905 року мала 36 десятин, 758 сажнів землі. Ремонт святині було зроблено лише у 1909-1910 роках.
Снітківський храм вперше закрили у 1934 році, церковне майно конфіскували. І з 1934 по 1941 рр. тут розміщався зразковий будинок колективіста ім. Луначарського, для чого костел було спеціально переобладнано. Була облаштована сцена, спеціальні кімнати, бібліотека, закуплено культінвентар. У 1941 році під час німецької окупації віруючі повернули собі костел. Сцена і внутрішнє обладнання було зруйноване, майно розікрали. Після війни костел діяв до 1951 року, коли його знову забрали - під зерносховище. Проте зерно тут погано зберігалося, тому цього ж року храм знову повернули віруючим. 20 вересня 1960 року рішенням №652 виконкому Вінницької обласної ради депутатів приміщення костелу уже втретє було вилучене з підпорядкування релігійної громади. У 1962-1966рр. його за проектом П. Качуровського перебудували під Будинок культури, який було визнано найкращим сільським Будинком культури Вінницької області.
Підлога костелу була викладена кам'яними плитами, які збереглись і зараз лежать на площадці при вході до Будинку культури. Храм мав великий головний вівтар з центральним образом Непорочного Зачаття Марії, який заслонявся позолоченою іконою св. Яна Непомуки. Бічні вівтарі були присвячені св. Антонію і св. Роху. Хори утримувались на дерев'яних стовпах, притвор був кам'яний. Біля костелу ріс невеликий садок, стояв будиночок сторожа, а перед храм - дві дзвіниці із дзвонами. Святиню оточував високий мур. Були ковані ворота і дві хвіртки, які зараз встановлені при вході на католицьке кладовище. Зовні храму на колонах на рівні даху стояли чавунні скульптури святих Апостолів Петра і Павла.
Колишній костел місцевій громаді римо-католиків повернули лише на короткий час у 1991 році, коли його освятив єпископ Ян Ольшанський, тому вони послуговуються каплицею на кладовищі.
Головна сторінка