 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
23420 Вербовець,
вул. Зарічна, 6,
+380 (4356) 346-66
Перша документальна згадка про Вербовець датується 1439 роком, згадується також у 1530, 1542 і 1566 роках. 7 червня 1607 року село отримало магдебурзьке право, приблизно тоді місто мало 3661 мешканців. У 1796-1804рр. Вербовець був центром повіту. 1893 року тут проживало лише 2584 жителів, нині - понад шість сотень осіб. Село входило до Мурованокуриловецького району, а від 2020 року є частиною Могилів-Подільського.
Перший дерев'яний костел св. Архангела Михаїла у Вербовці, збудований коштом короля Зигмунда ІІІ Вази, постав 1607 року, коли поселення отримало магдебурзьке право, проте станом на 1717 рік храм вже був руїною. Відновлена у 1752 році дерев'яна святиня згоріла в ніч на Пасху 1798 року від розведених вогнищ. Від 1752 року тут також велись метричні книги.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: жовтень, 06 | |
| 1822 | - висвячений на священника у Львівській катедрі архієпископом Андрієм Анквічем майбутній архієпископ Лукаш Баранецький; |
| 1896 | - костел св. Мартина, єпископа у Піщаному Броді (Шпейєрі) на Миколаївщині освятив єпископ Тираспольський Антон Церр; |
| 1929 | - освячено наріжний камінь костелу св. Вацлава у Грушвиці на Рівненщині; |
| 2001 | - отримав єпископське свячення з рук кардинала Анжело Содано майбутній Апостольський нунцій в Україні о. Іван Юркович; |
| 2007 | - новозбудований костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Кривому Розі на Дніпропетровщині консекрував єпископ Станіслав Падевський за участю єпископа Леона Дубравського; |
| 2010 | - єпископ Антал Майнек у Виноградові на Закарпатті відкрив та освятив ритуальний центр св. Яна Капістрана, до складу якого увійшла каплиця св. Цецилії; |
| 2013 | - архієпископ Петро Мальчук у Житомирі освятив на фасаді храму св. Яна з Дуклі меморіальну дошку, присвячену святому
архієпископу Зигмунту Фелінському; - в костелі св. Якова у Торуні (Польща) розпочато беатифікаційний процес колишнього ординарія Луцького єпископа Адольфа Шельонжека; |
| Наступна дата: жовтень, 07 | |
| 1742 | - у Варшаві висвячений на єпископа своїм старшим братом ординарієм Плоцьким Антонієм Дембовським призначений Кам'янець-Подільським єпископом-ординарієм о. Миколай Дембовський, майбутній Львівський архієпископ-номінант; |
| 1765 | - дерев'яний храм у Рижищеві на Київщині освятив під титулом св. Станіслава київський декан та настоятель парафії у Фастові о. Мартин Рибінський; |
| 1826 | - новозбудований та оснащений костел св. Анни у Барі на Вінничині консекрував Францішек Мацкевич; |
| 1928 | - о. Франциск Лісовський, призначений єпископом-помічником Львівським, рукоположений в єпископи у Львівській катедрі архієпископом Болеславом Твардовським; |
| 1931 | - освячено наріжний камінь костелу Матері Божої Остробрамської у Львові; |
| 1934 | - урочисто освячено новозбудований костел Матері Божої Остробрамської у Львові; |
| 1955 | - у Вероні (Італія) народився майбутній Апостольський нунцій в Україні архієпископ Клаудіо Ґуджеротті; |
| 1995 | - костел Матері Божої Фатімської у Крисовичах на Львівщині консекрував архієпископ Мар'ян Яворський; - храм св. Олександра у Києві консекрував єпископ Станіслав Широкорадюк; |
| 1997 | - єпископ Антал Майнек призначений Апостольським адміністратором Закарпаття; |
| 1999 | - єпископ Леон Дубравський заклав освячений Папою Йоаном Павлом ІІ наріжний камінь під будівництво храму Бога Отця Милосердного у Запоріжжі; |
| 2003 | - єпископ Станіслав Падевський освятив розарій з каменю, встановлений навколо храму Бога Отця Милосердного у Запоріжжі; |
| 2011 | - співкатедру Бога Отця Милосердного у Запоріжжі проголошено санктуарієм Бога Отця Милосердного; |
| 2013 | - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив відремонтований парафіяльний будинок при костелі св. Лаврентія у Жовкві на Львівщині; |
| 2014 | - єпископ Леон Малий освятив встановлену у головному вівтарі костелу св. Станіслава єп. мч. у Буську
на Львівщині копію чудотворної ікони Буської Божої Матері; - архієпископ Петро Мальчук в каплиці св. Гіацинта Одровонжа у Києві освятив копію ікони Матері Божої Жовківської (Святого Розарію), подаровану з Варшави; |
| 2017 | - архієпископ Мечислав Мокшицький ввів до костелу Пресвятої Діви Марії Матері Церкви у Києві на Перова мощі свв. Папи Йоана Павла ІІ та с. Фаустини Ковальської; |
| 2018 | - єпископ Леон Дубравський освятив капличку із скульптурою Матері Божої в огорожі костелу св. Адальберта (Войтеха)
у Гвардійському на Хмельниччині; - освячено Тау-хрест із скульптурою св. Франциска на території костелу Доброго Пастиря у Ключарках на Закарпатті; |
| 2019 | - єпископ Антал Майнек освятив встановлений у костелі Різдва Пресвятої Діви Марії у Сторожниці на Закарпатті старий орган; - єпископ Станіслав Широкорадюк в парафії Матері Божої Фатімської у Конотопі на Сумщині освятив монастир францисканців; |
| 2023 | - єпископ Петро Лучок призначений ординарієм Мукачівської дієцезії; |
Мурований костел у Вербовці було споруджено у 1802-1816 роках за кошти парафіян та завдяки зусиллям місцевого душпастиря о. Миколая Стажинського, причому під час будівництва святині богослужіння відбувались у тимчасовій дерев'яній каплиці. 1829 року достатньо оснащений храм консекрував єпископ Франциск Мацкевич під колишнім титулом св. Архангела Михаїла та новим Відвідин Пресвятої Діви Марії (останній був обумовлений тим, що головний вівтар містив чудотворний образ Пресвятої Матері з Дитятком, оздоблений золотими коронами). Костел містив ще два бічних вівтарі, а в брамі, що вела на прикостельний цвинтар, висіли дзвони. Парафія 1829 року була однією із найбідніших у Кам'янець(-Подільсь)кій дієцезії, оскільки царська влада позбавила майна її фундаторів і, відповідно, належних їй відрахувань. 1818 року із парафії вийшла Струга після того, як 1814 року тут збудували невеликий костел.
У дієцезіальних схематизмах 1859-1860 років парафія у Вербовці подається під титулом Відвідин Пресвятої Діви Марії, а її чисельність 1859 року становила 1179 вірних, проте наступного, 1860 року - вже 2335 року (можливо, таке різке зростання пояснюється тим, що тоді долучились додаткові населені пункти). Принаймні, у 1876-1892 роках від 1700 до 2300 вірян парафії, яка у схематизмах Луцько-Житомирської дієцезії згадується під під титулом св. Архангела Михаїла, обслуговував адміністратор о. Діонісій Герлецький (його пізніше замінили почергово кілька інших священників). У 1909 році відбулась реставрація костелу. Принаймні, від 1910 року перед І світовою війною понад 2800 парафіян перебували під духовною опікою адміністратора о. Станіслава Райка.
Вважається, що з 20-х років по 60-ті роки ХХст. костел у Вербовці був зачинений радянською владою, проте дані уповноважених у справах релігії по Вінницькій області свідчать, що храм залишався чинним, принаймні, до 1962 року (ймовірно, святиня запрацювала під час ІІсв. війни). А вже 1965 року костел вважається поверненим (виходить, якщо його закривали, то лише на кілька років). І обслуговувався він нерегулярно о. Войцехом Дажицьким OFM із Городківки. Потім храм реставрував о. Хіларій Мартин Вільк OFM Cap, який 1991 року повернувся в Україну із Польщі, куди його вислали ще 1958 року.
У 1992 році парафію у Вербовці став обслуговувати о.-вербіст Гжегож Конколь із Польщі, який 1997 року здійснив внутрішню реставрацію святині. Від 1990 року при парафії діє дитячий оазовий пункт, а від 1999 року функціонує реколекційний дім. 29 липня 2012 року голова облдержадміністрації Микола Джига офіційно передав у власність парафії майновий комплекс костелу, відбулось це за участі єпископа Леона Дубравського та численних вірних. 28 вересня 2024 року єпископ Дубравський за участю єпископа Яна Собіло проголосив храм дієцезіальним санктуарієм св. Архангела Михаїла.
Парафію продовжують обслуговувати оо.-вербісти (згромадження Слова Божого), від початку 90-х років тут також працюють черниці-вербістки згромадження Сестер Служниць Святого Духа (власне, до них як їхній капелан і приїхав 1992 року о. Конколь).
