|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
22870 Брацлав,
вул. Героїв України, 1,
+380 (4331) 511-91
Місто Браслав згадується в літописах у XIIст., але першою писемною згадкою вважається 1362 рік. У 1564р. Брацлав отримав магдебурзьке право, у 1566-1598рр. був столицею воєводства, в часи гетьманщини - полковим містом. У 1880р. тут проживало 5435 мешканців, 1893 року - 8260, 1905 року - 10342, нині - майже п'ять тисяч осіб. Із 1924 року є селищем (міського типу), до 2020 року входив до Немирівського району.
Перший дерев'яний костел (Успіння Пресвятої Діви Марії) у Брацлаві постав вже у першій чверті XV століття. Близько 1540 року його замінив другий дерев'яний храм, який вже у 1552 році під час татарського нападу був знищений. Відбудували святиню аж 1613 року з фундації короля Зигмунта ІІІ, ймовірно, як муровану, проте її зруйнували козаки (або турки) у XVII столітті.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: вересень, 13 | |
| 1842 | - у Гвіздці (парафія Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії) на Івано-Франківщині народився майбутній єпископ-помічник Львівський та кардинал Ян Пузина; |
| 1897 | - освячено новоспоруджений костел Матері Божої Святого Розарію у Косові на Івано-Франківщині; |
| 1922 | - єпископ Болеслав Твардовський під час візитації парафії освятив костел св. Яна Непомуцького у Таурові на Тернопільщині; |
| 1936 | - освячено наріжний камінь костелу Успіння Пресвятої Діви Марії у Комарниках на Львівщині; |
| 2008 | - новоспоруджений храм Всіх Святих i Матері Божої Фатімської у Дубищі на Волині освятив єпископ Маркіян Трофим’як; |
| 2021 | - єпископ Леон Малий освятив новозбудовану капличку св. Флоріана у Старій Красношорі на Буковині; |
| Наступна дата: вересень, 14 | |
| 1745 | - заклали наріжний камінь капуцинських костелу Матері Божої Ангельської та монастиря у Вінниці; |
| 1764 | - у Римі рукоположений в священники майбутній єпископ-помічник Луцько-Житомирський Ян Підгороденський; |
| 1776 | - помер єпископ-помічник Львівський Самуїл Гловінський; |
| 1825 | - єпископ Франциск Мацкевич освятив храм св.Яна Непомуцького в Куні на Вінничині; |
| 1897 | - освячено наріжний камінь костелу (каплиці) сс.-шариток в Чорткові на Тернопільщині; |
| 1918 | - призначено титулярним єпископом Телміським та єпископом-помічником Львівським о. Болеслава Твардовського; |
| 1906 | - освячено новозбудований костел св. Йосифа у Гнівані на Хмельниччині; |
| 1924 | - архієпископ Болеслав Твардовський освятив наріжний камінь костелу cвв. Апп. Петра і Павла у Теребовлі на Тернопільщині; |
| 1930 | - освячено філіальний новозбудований костел у Кремидові на Івано-Франківщині; |
| 1988 | - храм під титулом св. Анни у Хмельницькому консекрував єпископ Нюкш з Риги; |
| 1990 | - освячено повернений костел Воздвиження Святого Хреста у Городку на Львівщині; |
| 1991 | - єпископ Маркіян Трофим'як освятив повернений храм свв. Миколая та Анни у Рогатині на Івано-Франківщині; |
| 1992 | - єпископ Маркіян Трофим'як освятив повернений костел св. Миколая у Коропці на Тернопільщині; |
| 1997 | - в костелі Успіння Пресвятої Діви Марії у Кам‘янці-Бузькій на Львівщині копію чудотворного образу Розіп'ятого Ісуса із
колишнього костелу Святого Хреста у Новому Милятині коронував архієпископ Мар'ян Яворський; - освячено відремонтований після повернення костел св. Йосифа у Гнівані на Хмельниччині; |
| 1998 | - єпископ Луцький Маркіян Трофим’як урочисто освятив під титулом Воздвиження Всечесного Хреста новозбудований костел у Торчині на Волині; |
| 1999 | - при храмі Воздвиження Всечесного Хреста у Торчині на Волині освячено муровану дзвіницю із трьома дзвонами, які благословив Святіший Отець Йоана Павло ІІ під час паломництва до Замостя (Польща); |
| 2005 | - відремонтований костел Воздвиження Святого Хреста у Берездівцях на Львівщині проголосили санктуарієм Святого Хреста; |
| 2014 | - архієпископ Мечислав Мокшицький подарував костелу св. Флоріана у Шаргороді на Вінничині реліквії св. Йоана Павла ІІ; |
| 2020 | - у Берездівцях на Львівщині архієпископ Мечислав Мокшицький впровадив мощі св. Йоана Павла до костелу Воздвиження Святого Хреста; |
У 1726-1729 роках у Брацлаві збудували черговий дерев'яний костел, який отримав 4 січня 1729 року значні пожертви короля Августа ІІІ. 1740 року Станіслав Потоцький оселив при цьому храмі оо.-тринітаріїв, проте вже 1743 року святиню знищила пожежа. Брацлавський староста Константин Нововєйський, ймовірно, аж у 60-х роках спорудив ще один, вже останній дерев'яний костел. Храм отримав дві каплиці та присвяту св. Миколаю. Схоже, що тринітарії служили у місті недовго і мали тут лище місію, а не монастир. Наприкінці XVIIIст. брацлавська святиня вже перебувала у суттєво зруйнованому стані.
У 1792-1799рр. настоятель о. Антоній Новоселецький грунтовно відремонтував костел у Брацлаві, зокрема, покрив його новим гонтовим дахом, забезпечив новими мурованими підвалинами, зовнішні стіни оббив дошками і встановив два нових вівтарі. Цей храм після ремонту переосвятили під титулом Успіння Пресвятої Діви Марії. Правда, 1817 року під час візитації парафії костел вже мав титул Матері Божої Святого Скапулярію. А також містив мурований головний вівтар фундації чергового брацлавського старости Тадеуша Козловського із чудотворним образом Успіння Пресвятої Діви Марії.
За інформацією протоколу парафіяльної візитації Брацлава від 1805 року, було накопичено значні кошти, пожервувані місцевими власниками, на будівництво мурованого храму. Його спорудження розпочали 1809 року, проте у 1820 році через брак фінансування будівельні роботи зупинили. 1825 року стару дерев'яну святиню зміцнили дубовими палями, а чергові ремонти у ній провели у 1830 та 1854-1855 роках. Наприкінці 50-х років брацлавська парафія (під титулом Пресвятої Діви Марії з Гори Кармель) нараховувала понад три тисячі вірян та мала каплиці в Нижчій Кропивні та Райгороді.
У 1862 році у Брацлаві завдяки зусиллям настоятеля о. Франциска Желеховського (1860-1864рр.) продовжили будівництво мурованого храму, яке завершили 1884 року за урядування настоятеля о. Миколая Улановича (1865-1900рр.). На прикостельному цвинтарі поставили дерев'яну дзвіницю із трьома дзвонами. У 1889 році костел консекрував під титулом Матері Божої Святого Скапулярію єпископ-помічник Луцько-Житомирський Кирило Любовідзький. Тоді парафія налічувала майже чотири тисячі вірян та окрім вже згаданих двох каплиць мала ще муровану каплицю на міському цвинтарі, споруджену не пізніше 70-х років. Сучасних форм брацлавська святиня набула на початку ХХ століття, коли понад п'ять тисяч вірних обслуговував адміністратор о. Альбін Кринський (1901-1907рр.). У 1908-1911 роках тут служив о. Владислав Шадурський. А від 1912 року парафія під опікою адміністратора о. Сигізмунда Квасневського мала лише 3720 осіб, оскільки з неї ще у 1910р. виділились Самчинці, забраши понад дві тисячі вірян.
У 30-х роках костел у Брацлаві радянська влада закрила, проте у часи німецько-румунської окупації він знову запрацював. Вдруге його закрили 4 січня 1950 року та облаштували у будівлі будинок культури, зруйнувавши дві вежі колишнього храму. 1990 року святиню повернули. 16 травня цього ж року о. Войцех Дажицький освятив костел. Під керівництвом о. Григорія Томашевського провели капітальний ремонт святині.
Парафію в Брацлаві обслуговують дієцезіальні священники, тут також від 1992 року працюють черниці із згромадження Сестер Лоретанської Діви Марії.
Головна сторінка