САМЧИНЦІ (Снітинка). Костел св. Марії Магдалини (1909 - 1910). Вінницька обл., Гайсинський р-н

22800 Самчинці

Село Самчинці, відоме в документах також як Снітинка, вперше письмово згадується 1615 року. Тоді мало 97 осель. Наприкінці XVIII століття сюди масово переїхали поляки із Мазовії. У XIXст. кількість домів зросла до п'яти-шести сотень, 1905 року тут проживало 1005 мешканців. Нині село нараховує лише сотню осіб. До 2020 року входило до Немирівського району.

Місцеві католики латинського обряду належали до парафії Матері Божої Святого Скапулярія у Брацлаві. Є інформація, що на католицькому цвинтарі вони мали каплицю, проте схематизми Кам'янецької та Луцько-Житомирської дієцезій це не підтверджують. Свою святиню вони отримали лише у першому десятилітті ХХ століття.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: листопад, 09
1834 - інгрес до Львівської архікатедри митрополита-архієпископа Франциска Лушина;
1924 - вмуровано наріжний камінь костелу cв. Станіслава Костки у Чемеринцях на Львівщині;
1996 - храм Діви Марії Цариці у Кобелевиці на Закарпатті освятив єпископ Антал Майнек;
1997 - костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Коростишеві на Житомирщині консекрував єпископ Станіслав Широкорадюк;
2019 - у Київській співкатедрі консекрований Апостольським нунцієм в Україні архієпископом Клаудіо Гуджеротті о. Олександр Язловецький, призначений єпископом-помічником Київсько-Житомирським;
2020 - у крипті Кам'янець-Подільської катедри поряд з єпископом-ординарієм Яном Ольшанським похоронено єпископа-помічника Яна Нємца;
Наступна дата: листопад, 10
1850 - Фердинанд Кан, номінований ординарієм Тираспольським, висвячений на єпископа в Санкт-Петербурзі Могильовським архієпископом Казимиром Дмоховським;
1900 - єпископ Болеслав Клопотовський консекрував головний вівтар костелу Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії в Городківці на Вінничині;
2002 - новозбудований храм Пресвятого Серця Господа Ісуса в Аристівці на Вінничині консекрував єпископ Броніслав Бернацький;
Джерело фотознімка: Dgho

Готичний мурований костел св. Марії Магдалини (можливо, на місці старої цвинтарної каплиці) в Самчинцях збудували з гранітного каменю у 1909-1910 роках коштом місцевого власника Едварда Фредро-Бонецького та вірян. У грудні 1910 року тут постала самостійна парафія. Принаймні, у схематизмі 1914 року вона вже подається. Проте 2025 самчинцівських парафіян продовжував і далі обслуговати брацлавський адміністратор, яким тоді був о. Сигізмунд Квасневський.

Джерело фотознімка: Dgho

У 1936 році святиню у Самчинцях радянська влада зачинила і навіть намагалась підірвати, проте зробити це не вдалось, оскільки храм виявився безбожникам не по зубам: при будівництві у цемент додавали яєчний жовток, що зробило його дуже міцним. Проте хрест із неї таки зірвали, а в будівлі облаштували колгоспний склад. Але нечисленні священники, яких ще не було арештовано, таємно приїжджали в село з душпастирською опікою вірних. Костел був чинним, принаймні, у 1941-1947 роках.

Джерело фотознімка: Vitalii Solodovnyk

У 1989 році колишній храм у Самчинцях повернули громаді вірян. Завдяки зусиллям о. Кароля Творовського його було відремонтовано. У 1992-1995рр. місцевих вірних обслуговував майбутній єпископ о. Станіслав Падевський OFM Cap із парафії Матері Божої Ангельської у Вінниці, пізніше - о. Казимир Дудик із новоствореної вінницької парафії Божого Милосердя на Тяжилові.

Джерело фотознімка: slowopolskie.online

Нині римо-католики Самчинців та ще понад десятка сусідніх сіл перебувають під душпастирською опікою дієцезіальних священників із парафії Матері Божої Святого Скапулярію у Брацлаві.

Джерело фотознімка: slowopolskie.online
СВЯТИНІ,
ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:
Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.
Фільми