ПОГРЕБИЩЕ. Костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії (1864). Вінницька обл., Вінницький р-н

22200 Погребище,
вул. Шевченка, 74,
+380 (4346) 216-33, 212-17

Погребище згадується у 1148р. як Рокитня. Після монголо-татарської навали від нього залишилися одні погреби, в яких вдалось уціліти небагатьом мешканцям, звідси і походить назва поселення. У 1569р. отримало магдебурзьке право. 1629 року тут проживало понад 6 тисяч мешканців, 1881 року - 4457, у тому числі лише 2589 християн, на початку ХХст. - близько 5800, нині - 9200 осіб. З 1938р. було селищем міського типу, 1984 року стало містом. Було райцентром, а у 2020р. увійшло до Вінницького району.

Хоча у Погребищі був дерев'яний храм, збудований у першій половині XVIIст. місцевим власником Кшиштофом Збаразьким, проте католики латинського обряду містечка належали до парафії у Паволочі. Погребищенську святиню знищили у середині цього століття під час польсько-козацьких війн. У 1751р. коштом Михайла Радзивіла спорудили дерев'яні костел та монастир для францисканців конвентуальних. Храм освятив єпископ Каетан Солтик, який 1754 року заснував тут також парафію у складі частини паволоцьких сіл.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: червень, 24
1599 - закладено наріжний камінь костелу св. Йоана Хрестителя в Ізяславі на Хмельниччині;
1928 - освячено наріжний камінь храму Імені Пресвятої Діви Марії у Підвисокому на Тернопільщині;
1987 - майбутній єпископ-помічник Кам'янець-Подільський Ян Нємєц висвячений на священника єпископом Ігнатієм Токарчуком у Перемишлі (Польща);
1989 - майбутній єпископ о. Ян Ольшанський освятив костел Христа Царя в Івано-Франківську;
1991 - костел Преображення Господнього у Куманові на Хмельниччині освятив єпископ Ян Ольшанський;
1992 - у Бердичеві на Житомирщині відправили першу після повернення костелу cв. Варвари Месу;
1995 - архієпископ Мар'ян Яворський освятив відтворену капличку Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії в Острозі на Рівненщині ;
2003 - майбутнього єпископа-помічника Мукачівського Миколу Лучка рукоположив в священники єпископ Антал Майнек у Мукачівській катедрі;
2005 - єпископ Маркіян Трофим'як освятив новий костел свв. Архангела Михаїла i Антонія у Камені-Каширському на Волині;
2014 - архієпископ Мечислав Мокшицький повторно освятив відновлений костел Різдва св. Йоана Хрестителя у Куропатниках на Тернопільщині;
2017 - о. Віталій Кривицький, номінований ординарієм Київсько-Житомирським, висвячений на єпископа Апостольським нунцієм в Україні архієпископом Клаудіо Ґуджеротті у співкатедрі в Києві;
2018 - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив новий головний вівтар костелу Різдва св. Йоана Хрестителя у Галущинцях на Тернопільщині;
2019 - єпископ Броніслав Бернацький у Доброславі на Одещині освятив земельну ділянку під будівництво костелу та хрест, встановлений на ній;
Наступна дата: червень, 25
1758 - у костелі св. Валентина в Наварії на Львівщині єпископ Перемишльський Вацлав Сераковський вручив митрополичий палій новопризначеному Львівському митрополиту Владиславу Лубенському;
1826 - майбутній архієпископ-митрополит Львівський Франциск Вежхлейський висвячений на священника у Відні (Австрія);
1858 - призначений титулярним єпископом Танасієнським та єпископом-помічником Кам'янець-Подільської дієцезії о. Антоній Фіалковський;
1882 - здійснено консекрацію костелу Пресвятої Трійці у Бариші на Тернопільщині;
1950 - висвячений на священника у Кальварії Зебжидовській (Польща) Львівським архієпископом Євгенієм Базяком майбутній архієпископ-митрополит Львівський кардинал Мар'ян Яворський;
1994 - відремонтований храм у Фельштині на Хмельниччині консекрував єпископ Ян Ольшанський під титулом св. Адальберта (Войтеха);
1996 - о. Владислав Дажицький освятив земельну ділянку під будівництво костелу Матері Божої Фатімської у Ганнополі на Вінничині;
2001 - Папа Йоан Павло ІІ відвідав собор св. Олександра у Києві;
2016 - храм Матері Божої Святого Розарію у Шаровечці на Хмельниччині консекрував єпископ Леон Дубравський;
Джерело фотознімка: camenecensis.org

Вже невдовзі францисканці покинули Погребище, а парафія перейшла до дієцезіального духовенства. 1767 року настоятелем був о. Йоахим Лущинський, а вікарієм - о. Костянтин Тарчевський. У 1768р. гайдамаки здобули місто та знищили костел. 1782 року з фундації когось із родини князів Вишнівецьких вже існували в Погребищах інший дерев'яний храм та фундамент під будівництво мурованого. За однією верісією, 1794 року ця святиня згоріла, а відбудували її у 1814р. коштом місцевого власника Адама Жевуського. За іншою, храм згорів 1817 року, що підтверджують також схематизми Луцько-Житомирської дієцезії, а відбудований був як мурований у наступні роки тим же Жевуським, який помер 1825 року. В середині ХІХст. парафію, що мала каплиці у Плискові, а також цвинтарні у Спільчині і Чернявці, обслуговували настоятель о. Вікентій Берегович та вікарій о. Божим Франциск.

Фотознімок: Ігор Дорожко

У 1864 році у Погребищі збудували мурований костел за кошти власника містечка князя Адама Жевуського (сина попереднього фундатора), а старий розібрали. 1868 року храм освятив єпископ Каспер Боровський. У 70-х - 90-х роках парафією, яка наприкінці ХІХ століття нараховувала близько 3800 вірян у понад трьох десятках населених пунктів, опікувався настоятель о. Адам Міцкевич, а плисківський храм вже був філією. 1906 року постала дерев'яна каплиця на погребищенському кладовищі. У 1908 році костел було реставровано коштом вірних та завдяки зусиллями призначеного 1906 року адміністратора о. Адама Жулкевського, що прослужив тут, принаймні, до початку І світової війни.

У першій половині 20-х років XXст. парафію (понад 4300 вірних) в Погребищі адміністрував о. Йосиф Мьодушевський, якого пізініше замінив о. Сігізмунд Клімчинський. За інформацією радянських органів обліку, парафія була чинною майже до кінця 40-х років, налічуючи 1700 вірян. Пізніше костел зачинили, а повернули його римо-католикам 1991 року. 28 березня 1992 року єпископ Ян Ольшанський MIC повторно освятив храм, відновлення якого триває досі. Погребище обслуговують дієцезіальні священники з парафії св. Станіслава, єп. мч. в Оратові.

ІНШІ СВЯТИНІ, ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.