|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
23530 Мурафа,
вул. Дружби, 75,
+380 (4344) 293-68, 294-44,
f.b.: murafs.ka.parafia
Мурафа (Морахва) вперше документально згадується 1432 року. Частина містечка на правому березі ріки Клекотина звалась Стара Мурафа, а на лівому березі - Нова Мурафа. У 80-х роках XIXст. ці дві Мурафи нараховували майже три тисячі мешканців, 1893 року - 2260, 1905 року - 3140. У радянські часи до 1989 року об'єднане село Мурафа називалось Жданове. Нині тут проживає понад 2700 осіб. До 2020 року входило до Шаргородського району.
У 1627 році у Мурафі місцева власниця Ядвіга Белжецька (із Язловецьких) фундувала невеликий костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії для оо.-домініканців, пожертвувавши їм, зокрема, села (Великі) Голинчиці та Малі Голинчинці (Ксьондзівку, яка нині є Вербівкою). Після цього фундаторка померла, а її спадкоємець Януш Тишкевич заборонив ченцям оселитись у Мурафі, тому домініканці облаштувались у Голинчицях, збудувавши тут дерев'яні каплицю та невелику резиденцію.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: вересень, 13 | |
| 1842 | - у Гвіздці (парафія Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії) на Івано-Франківщині народився майбутній єпископ-помічник Львівський та кардинал Ян Пузина; |
| 1897 | - освячено новоспоруджений костел Матері Божої Святого Розарію у Косові на Івано-Франківщині; |
| 1922 | - єпископ Болеслав Твардовський під час візитації парафії освятив костел св. Яна Непомуцького у Таурові на Тернопільщині; |
| 1936 | - освячено наріжний камінь костелу Успіння Пресвятої Діви Марії у Комарниках на Львівщині; |
| 2008 | - новоспоруджений храм Всіх Святих i Матері Божої Фатімської у Дубищі на Волині освятив єпископ Маркіян Трофим’як; |
| 2021 | - єпископ Леон Малий освятив новозбудовану капличку св. Флоріана у Старій Красношорі на Буковині; |
| Наступна дата: вересень, 14 | |
| 1745 | - заклали наріжний камінь капуцинських костелу Матері Божої Ангельської та монастиря у Вінниці; |
| 1764 | - у Римі рукоположений в священники майбутній єпископ-помічник Луцько-Житомирський Ян Підгороденський; |
| 1776 | - помер єпископ-помічник Львівський Самуїл Гловінський; |
| 1825 | - єпископ Франциск Мацкевич освятив храм св.Яна Непомуцького в Куні на Вінничині; |
| 1897 | - освячено наріжний камінь костелу (каплиці) сс.-шариток в Чорткові на Тернопільщині; |
| 1918 | - призначено титулярним єпископом Телміським та єпископом-помічником Львівським о. Болеслава Твардовського; |
| 1906 | - освячено новозбудований костел св. Йосифа у Гнівані на Хмельниччині; |
| 1924 | - архієпископ Болеслав Твардовський освятив наріжний камінь костелу cвв. Апп. Петра і Павла у Теребовлі на Тернопільщині; |
| 1930 | - освячено філіальний новозбудований костел у Кремидові на Івано-Франківщині; |
| 1988 | - храм під титулом св. Анни у Хмельницькому консекрував єпископ Нюкш з Риги; |
| 1990 | - освячено повернений костел Воздвиження Святого Хреста у Городку на Львівщині; |
| 1991 | - єпископ Маркіян Трофим'як освятив повернений храм свв. Миколая та Анни у Рогатині на Івано-Франківщині; |
| 1992 | - єпископ Маркіян Трофим'як освятив повернений костел св. Миколая у Коропці на Тернопільщині; |
| 1997 | - в костелі Успіння Пресвятої Діви Марії у Кам‘янці-Бузькій на Львівщині копію чудотворного образу Розіп'ятого Ісуса із
колишнього костелу Святого Хреста у Новому Милятині коронував архієпископ Мар'ян Яворський; - освячено відремонтований після повернення костел св. Йосифа у Гнівані на Хмельниччині; |
| 1998 | - єпископ Луцький Маркіян Трофим’як урочисто освятив під титулом Воздвиження Всечесного Хреста новозбудований костел у Торчині на Волині; |
| 1999 | - при храмі Воздвиження Всечесного Хреста у Торчині на Волині освячено муровану дзвіницю із трьома дзвонами, які благословив Святіший Отець Йоана Павло ІІ під час паломництва до Замостя (Польща); |
| 2005 | - відремонтований костел Воздвиження Святого Хреста у Берездівцях на Львівщині проголосили санктуарієм Святого Хреста; |
| 2014 | - архієпископ Мечислав Мокшицький подарував костелу св. Флоріана у Шаргороді на Вінничині реліквії св. Йоана Павла ІІ; |
| 2020 | - у Берездівцях на Львівщині архієпископ Мечислав Мокшицький впровадив мощі св. Йоана Павла до костелу Воздвиження Святого Хреста; |
Король Владислав IV 20 травня 1640 року дозволив ченцям заснувати у Голинчинцях конвент, проте невдовзі вони виграли тривалий судовий процес, за результатом якого мали повернутись до Мурафи. Але до 1648 року не встигли у містечку розпочати будівництво домініканського осередку, оселився там лише один чернець (о. Францішек із Каньчуги) в якості місійного проповідника. Більше того, козаки Богдана Хмельницького знищили також їхню каплицю та резиденцію в Голинчинцях, замордувавши преора о. Домініка.
Домініканці повернулись у Мурафу вже після 1699 року, коли було підписано Карловицьку мирну угоду, за якою Османська імперія, зокрема, повернула Речі Посполитій Поділля. Оселились вони у дерев'яному монастирі, спорудженому біля відновленого дерев'яного костелу. І лише наприкінці 80-х років XVIII століття, назбиравши достатньо коштів від багатьох жертводавці (найбільше фундував місцевий власник Йоахім Потоцький), приступили до спорудження мурованого костельно-монастирського комплексу.
Новий мурований храм у Мурафі завдяки зусиллям преора o. Казимира Велямовського розпочали будувати 1789 року, а завершили, в основному, - 1797 року. Цього ж року ченці розібрали стару дерев'яну святиню. Оздоблений та достатньо оснащений костел консекрував 1826 року єпископ Франциск Мацкевич. Головний вівтар храму спочатку отримав образ Пресвятої Трійці, а пізніше - чудотворну ікону Матері Божої з Дитятком, написану на зламі XVII і XVIII століть. У 1850 році царська влада ліквідувала монастир, а костел перейшов до дієцезіального духівництва. Наприкінці 50-х - у першій половині 60-х років мурафська парафія обслуговувалась настоятелем о. Броніславом Малиновським, нараховувала понад 5 тисяч вірян та мала муровані каплиці громадську у Тарасівці і цвинтарну у Мурафі. В останній чверті XIXст. костел отримав орган авторства 'J. Hesse Wien', який зберігся та працює досі.
Із 1877 року парафію у Мурафі чисельністю понад 5600 вірних адміністрував о. Ян Сциславський (Тарасівка тоді вже була філією). Від 1886 року тут працював адміністратор, а потім і настоятель о. Рішард Розенберг, під духовною опікою якого перебувало від 8400 до 9000 римо-католиків (правда, наприкінці його служіння 1907 року кількість вірян зменшилась до 8 тисяч). Перед І світовою війною, за адміністрування о. Віктора Стрончинського чисельність вірних знову зросла до 9 тисяч (парафія охоплювала понад два десятки сусідніх сіл).
О. Стрончинський продовжував обслуговувати мурафську парафію у радянські часи до арешту на початку 30-х років, пізніше сюди доїжджав о. Антон Павільчюс із Томашполя (теж до арешту у 1935 році). У 1936-1941 роках святиня перебувала закритою. Принаймні, 1945 року Мурафою і Шаргородом опікувався о. Гацак. Відомо, що 1947 року парафія нараховувала 6412 вірян, 1958 року - 6200. Від 1953 року настоятелем працював о. Антон Хоміцький, до якого пізніше долучився о. Станіслав Шуляк. Саме він став настоятелем у Мурафі після смерті о. Хоміцького 1993 року. Завдяки його зусиллям на теренах розлогої парафії та поблизу неї було збудовано понад десяток костелів і каплиць. У 1995-2002 роках настоятелем у Мурафі служив майбутній єпископ Броніслав Бернацький. 15 серпня 2022 року єпископ-ординарій Леон Дубравський за участю єпископа-емерита Броніслава Бернацького встановив храм санктуарієм Матері Божої Мурафської.
Римо-католиків Мурафи та ще понад десятка сусідніх сіл обслуговують дієцезіальні священники, працюють черниці згромадження Сесетер Служебниць Пресвятої Діви Марії.
Головна сторінка