МУРАФА. Костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії (1786 - 1791). Санктуарій Матері Божої Мурафської (2022). Вінницька обл., Жмеринський р-н

23530 Мурафа,
вул. Дружби, 75,
+380 (4344) 293-68, 294-44

Мурафа (Морахва) згадується 1432 року у зв'язку з битвою, яка відбулася 30 листопада недалеко під Копистинем між Федором Острозьким та Вінцентієм з Самотул і Яном Межиком з Деброви. Частина містечка на правому березі ріки Клекотина звалась Стара Мурафа, а на лівому березі (у трикутнику між річками Клекотина і Мурафа) - Нова Мурафа. У радянські часи до 1989 року село називалось Жданове. Нині тут проживає понад 2700 мешканців.

У 1627 році у Мурафі коштом Ядвіги Белжецької було збудовано невеликий мурований костел для оо.-домініканців, яких фундаторка запросила 1624 року у містечко. Територію обнесли оборонними стінами з баштами. У 1786-1791 роках завдяки Йоахіму Потоцькому спорудили нові муровані монастир і костел, який консекрував 1826 року єпископ Франциск Мацкевич.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: травень, 18
1828 - архієпископ Андрій Анквич консекрував костел Матері Божої Сніжної у Куткорі на Львівщині;
1899 - бережанський декан о. Еразм Нейбург освятив наріжний камінь майбутнього храму св. Станіслава єп. мч. в Козовій на Тернопільщині;
1991 - відбувся інгрес архієпископа Мар'яна Яворського до Львівської катедри;
1996 - архієпископ Мар'ян Яворський призначений Апостольським адміністратором відновленої Луцької дієцезії, а костел cвв. Апп. Петра і Павла у Луцьку став кафедральним;
2000 - Апостольський нунцій в Україні архієпископ Нікола Етерович та єпископи Антал Майнек і Іван Семедій освятили костел Пресвятої Трійці в Ужгороді;
2002 - новоспоруджений костел Святого Духа у Кропивницькому (Кіровограді) консекрували Апостольський нунцій в Україні архієпископ Нікола Етерович та єпископ Леон Дубравський;
- кардинал Мар'ян Яворський освятив каплицю у новоспорудженому парафіяльному будинку при костелі Божого Милосердя i Матері Божої Неустанної Допомоги у Тернополі;
2003 - у Римі канонізовано єпископа Йосифа Пельчара, ординарія Перемишльського;
2007 - єпископ Мар'ян Бучек освятив пам'ятник Йоану Павлу ІІ перед костелом Мучеництва св. Йоана Хрестителя у Самборі на Львівщині;
2019 - єпископ Броніслав Бернацький в каплиці Матері Божої Фатімської у Подільську на Одещині коронував новою короною скульптурку Матері Божої Фатімської;
2021 - єпископ Едвард Кава освятив відреставровані скульптури Матері Божої Непорочної та фасадні сходи храму св. Антонія у Львові;
Наступна дата: травень, 19
1761 - освячено костел Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією в Оноківцях на Закарпатті;
1924 - освятили наріжний камінь храму Матері Божої Неустанної Допомоги у Магдалівці на Тернопільщині;
1929 - єпископ-помічник Луцький Стефан Вальчикевич освятив закладений ще в грудні 1928 року фундамент та наріжний камінь майбутнього костелу св. Ізидора у Римачах на Волині;
1930 - освячено земельну ділянку під будівництво храму Воздвиження Святого Хреста у Хмелиськах на Тернопільщині;
1939 - єпископ Стефан Вальчикевич освятив два нових дзвони костелу св. Ізидора у Римачах на Волині;
1997 - єпископ Ян Ольшанський освятив наріжний камінь майбутнього храму Матері Божої Фатімської у Ганнополі на Вінничині;
2013 - у Богуславі на Київщині освятили встановлений на костелі Зіслання Святого Духа хрест;

У 1850 році царська влада ліквідувала монастир, а костел став парафіяльним. У 1936-1941 роках святиня перебувала закритою, в ній є орган, ймовірно, кінця ХІХ століття. 15 серпня 2022 року єпископ-ординарій Леон Дубравський за участю єпископа-емерита Броніслава Бернацького встановив храм санктуарієм Матері Божої Мурафської.

Парафію обслуговують дієцезіальні священники, працюють черниці згромадження Сесетер Служебниць Пресвятої Діви Марії.


Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.