ПЛЕБАНІВКА (Княжа Лука). Костел св. брата Альберта (1989 - 1994). Вінницька обл., Жмеринський р-н

23510 Плебанівка,
вул. Соборна, 53,
+380 (4344) 281-93

Першу писемну згадку про село Княжі Луки містить документ литовського князя Вітовта від 5 травня 1383 року, яким воно мало бути заснованим, проте сталось це пізніше. Принаймні, 1468 року село вже існувало, потім згадується 28 грудня 1510 року. У 90-х роках XVIст. село отримала новозаснована парафія св. Флоріана у Шаргороді, відтоді воно називається Плебанівкою. У XIXст. село перейшло у власність царської казни (ймовірно, внаслідок конфіскації парафіяльних маєтностей). У 80-х - 90-х роках цього ж століття тут проживало 1600-1800 мешканців, 1905 року - 2181, нині - майже 1700 осіб. До 2020 року входило до Шаргородського району.

Зрозуміло, що католики латинського обряду Плебанівки належали до вже згаданої парафії св. Флоріана у Шаргороді, оскільки село кілька століть було її власністю, проте своєї святині вони не мали, тому аж до 90-х років ХХ столліття послуговувались парафіяльною, розташованою на відстані близько десяти кілометрів.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: лютий, 11
1883 - помер колишній єпископ-ординарій Кам'янець-Подільський Антоній Фіалковський, архієпископ-митрополит Могильовський; похоронений у храмі Відвідання Пресвятою Дівою Марією Єлизавети у Санкт-Петербурзі;
2007 - єпископ Станіслав Падевський освятив дерев'яні скульптури свв. Кирила та Мефодія - покровителів новонародженої парафії свв. Кирила та Мефодія у Слов'янську на Донеччині;
Наступна дата: лютий, 12
2012 - архієпископ Мечислав Мокшицький в парафії Матері Божої Святого Скапулярію у Снятині на Івано-Франківщині відкрив та освятив Благодійний центр бл. с. Марти Вєцкої;
Джерело фотознімка: Андрій Барчишен

Рішенням обласної Ради (протокол №297) від 11 квітня 1988 року було зареєстровано римсько-католицьку спільноту вірян у Плебанівці, 26 травня цього ж року обрали костельну раду. Завдяки зусиллям місцевого настоятеля о. Зенона Туровського із Шаргорода розпочалась підготовка до будівництва костелу. Зокрема, протоколом №2 зборів колгоспників плебанівського колгоспу від 24 червня 1989 року під цей храм передали присадибну земельну ділянку Марії Шклярук (за її клопотанням), 18 липня цього ж року було виготовленно проект святині, а потім почали завозити будівельні матеріали та цього ж, 1989 року закладанням фундаменту розпочалось спорудження костелу, наріжний камінь якого освятив о. Туровський.

Джерело фотознімка: rkc.podole.org

І вже згодом у напівготовому підвальному приміщенні майбутнього костелу в Плебанівці почали звершувати богослужіння. У червні 1991 року єпископ Стефан Мóсква із Польщі освятив фундамент храму. В його спорудженні взяли участь коштами чи своєю працею місцеві віряни, керівники місцевих владних та підприємницьких структур, а завершилось воно 1994 року. 17 червня 2005 року новозбудований та частково оснащений храм консекрував єпископ Леон Дубравський OFM під титулом святого монаха Альберта Хмельовського, проте спорядження костелу продовжувалось і далі. 1 серпня 2021 року єпископ Дубравський ввів до храму реліквії свв. Йоана Павла IІ та Фаустини Ковальської.

Джерело фотознімка: Наталя Михайлик

Парафію в Плебанівці та ще кілька сусідніх сіл обслуговують дієцезіальні священники, працюють черниці згромадження Сестер Альбертинок Прислуговуючих Бідним.

Джерело фотознімка: Анатолій Нагребецький
СВЯТИНІ,
ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:
Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.
Фільми