|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
23500 Шаргород,
вул. Героїв Майдану, 216,
+380 (4344) 217-27,
f.b.: 100017016283715, 61552320509649
У 80-х роках XIVст. тут постало поселення Княжа Лука, яке з 1497 року називали Карачевою Пустинею (за ім'ям першого її власника). 1585 року черговий власник князь Ян Замойський одержав від короля грамоту на спорудження замку, який разом з навколишнім поселенням назвали Шаргородом на честь родоначальника Замойських Флоріана Шарого. 26 січня 1588 року Шаргород отримав магдебурзьке право. 1893 року містечко мало понад три тисячі мешканців, 1905 року - 5720, нині тут проживає майже сім тисяч осіб. Було центром повіту, 1923 року стало райцентром, 1985 року - містом, а 2020 року Шаргород увійшов до Тульчинського району.
У 1590-1595 роках у Шаргороді коштом засновника міста Яна Замойського збудували невеликий мурований костел, який 3 листопада наступного року консекрував єпископ Павло Волуцький під титулом св. Флоріана. Фундаційний акт було підписано 11 квітня 159(7 чи 9?) року, за яким новоутворена парафія отримала у власність село Княжа Лука, яке після цього стало називатись Плебанівкою, інше майно та костельний податок з усіх мешканців містечка.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: вересень, 08 | |
| 1724 | - коронація чудотворної ікони Сокальської Богоматері у бернардинському костелі Матері Божої Умиління у Сокалі на Львівщині; |
| 1824 | - костел св. Казимира у Кузьмівці (Казимирівці) на Рівненщині консекрував єпископ Мінський Яків Дедерко; |
| 1829 | - костел Пресвятої Трійці у Ржищеві на Київщині освятив київський архідиякон о. Павло Петровський; |
| 1853 | - архієпископ Лука Баранецький консекрував костел св. Миколая у Повітні на Львівщині; |
| 1860 | - інгрес до Кам'янець-Подільської катедри єпископа-ординарія Антонія Фіалковського; |
| 1885 | - освячено новозбудований костел Матері Божої Святого Розарію у Молодії на Буковині; |
| 1901 | - новоспоруджений та оснащений храм у Криниці (Коростятині) на Тернопільщині консекрував під титулом Різдва Пресвятої Діви Марії архієпископ Йосиф Вебер, єпископ-помічник Львівський; |
| 1909 | - освячено черговий костел св. Софії у Підволочиську на Тернопільщині; |
| 1911 | - помер у Кракові кардинал Ян Пузина, колишній єпископ-помічник Львівський; похований у Краківській катедрі; |
| 1930 | - новоспоруджений костел св. Антонія Падуанського у Малих Голобах на Волині консекрував єпископ-ординарій Луцький Адольф Шельонжек; |
| 1931 | - освячено костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Старих Петликівцях на Тернопільщині; |
| 1995 | - храм Різдва Пресвятої Діви Марії у Стрию на Львівщині оголошено санктуарієм Матері Божої Хранительки Людських Надій; |
| 2001 | - повернену та відремонтовану каплицю у Чорному Лісі на Тернопільщині повторно освятили (під титулом Різдва Пресвятої Діви Марії); |
| 2003 | - єпископ Станіслав Падевський освятив каплицю Божого Милосердя у костелі Різдва Пресвятої Діви Марії в Бердянську на Запоріжжі; |
| 2013 | - єпископ Ян Собіло заклав наріжний камінь у стіну костелу Різдва Пресвятої Діви Марії в Бердянську на Запоріжжі; |
| 2014 | - освячено подаровану благодійником нову Хресну дорогу в костелі Різдва Пресвятої Діви Марії у Свидовцях на Закарпатті; |
| 2017 | - архієпископ Мечислав Мокшицький впровадив впровадив мощі св. єпископа Йосифа Пельчара до костелу Успіння Пресвятої Діви Марії у Рудках на Львівщині; |
| 2018 | - єпископ Леон Дубравський реконсекрував костел Пресвятого Серця Ісуса Христа у Кам'янці-Подільському на Хмельниччині; |
| 2021 | - костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Мацьківцях на Хмельниччині проголошено санктуарієм Божої Матері Фатімської; |
| 2022 | - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив відреставровану каплицю Різдва Пресвятої Діви Марії в Глиницях на Львівщині; |
| Наступна дата: вересень, 09 | |
| 1923 | - єпископ Кароль Фішер освятив на Львівщині перенесений до Вацевичів (від 1945р. - Залужани) липовецький дерев'яний костелик Благовіщення Пресвятої Діви Марії; |
| 2001 | - в костелі Різдва Пресвятої Діви Марії у Стрию на Львівщині кардинал Мар'ян Яворський коронував образ Матері Божої Стрийської короною, освяченою у Львові 26 червня 2001 року Святішим Отцем Йоаном Павлом ІІ; |
На той час храм у Шаргороді мав дві каплиці, три вівтарі, досить скромне інше оснащення та прикостельний цвинтар. Фінансово-майнове забезпечення парафії значно збільшив у 161(2 чи 4?) і 1618 роках Томаш Замойський, син фундатора, завдяки чому, зокрема, збудовали парафіяльну школу і шпиталь. Але цю святиню було знищено 1648 року, коли розпочалась козацько-польська війна. Під час цих військових дій та наступної турецької окупації костел перебував у стані руїни, а парафія перестала існувати.
Відновлення парафії у Шаргороді відбулось 1716 року з ініціативи єпископа Стефана Рупневського, а відбудова храму розпочалась наступного року, проте здійснювалась дуже повільно. Будівельні роботи пришвидшились лише після 1739 року (із призначенням в Кам'янець-Подільську дієцезію єпископа Вацлава Сераковського). Наприкінці 40-х років вже повністю постали мури костелу, склепіння та дах над північним нефом, у якому почали проводили богослужіння. 1750 року храм мав головний вівтар Христа Розіп'ятого і чотири бічних вівтарів св. Антонія, св. Яна Непомуцького, св. Анни і Благовіщення Пресвятої Богородиці. Фактично, це була повністю нова святиня, яку пов'язувала із попередньою лише церковна традиція.
У 1829 році храм в Шаргороді мав вже дев'ять вівтарів, головний з яких і далі містив оздоблений численними вотами образ Господа Ісуса Розіп'ятого, який на той час вважався чудотворним, а також на прикостельному цвинтарі дерев'яну дзвіницю з трьома дзвонами. Проте сучасного вигляду костел набув лише 1844 року під час капітального ремонту, коли було перебудовано його фасад, замінено гонтовий дах бляшаним, а також відновлено інтер'єр. 1860 року парафія нараховувала майже 4200 вірян у містечку та сусідніх селах, від 70-х років до 1904 року - перевищила 6 тисяч вірних, мала цвинтарну каплицю в Шаргороді та обслуговувалась настоятелем о. Леопольдом Погоржельським, якого 1905 року замінив адміністратор о. Лонгін Добровольський. Саме тоді і було реставровано святиню.
У 30-х роках радянська влада закрила храм в Шаргороді, перетворивши його на склад. Було знищено все костельне оснащення, у тому числі і вівтарі, та розібрано дзвіницю. Під час німецько-румунської окупації культову роботу святині відновили, наприкінці 40-х років та в 50-х роках богослужіння в ній епізодично проводив о. Антоній Хомицький. На зламі 50-х - 60-х років шаргородську парафію намагались ліквідувати, проте вірянам вдалось її відстояти. 1966 року її настоятелем став звільнений із таборів о. Броніслав Джепецький, який прослужив тут до своєї смерті 1973 року. У 1973-1983 роках парафією опікувався о. Вікентій Вітко, а потім - оо.-францисканці Зенон Туровський, Тадеуш Лучак і Лєх Дулемба.
У 1995 році було завершено зовнішній ремонт храму в Шаргороді. У 2000-х роках на пагорбах поблизу костелу, що нагадують єрусалимські, по яких проходив останній шлях Христа, розпочалось спорудження 3-кілометрової Хресної Дороги з 14-ма каплицями та фігурами в натуральну величину, подібної до тієї, яка є в Кальварії Зебжидовській у Польщі. 26 травня 2017 року єпископ Леон Дубравський OFM за участю Апостольського нунція в Україні архієпископа Клаудіо Ґуджеротті та інших єпископів проголосив храм і Хресну дорогу в Шаргороді санктуарієм Страстей Господніх. 8 березня 2024 року єпископи надали санктуарію статус Всеукраїнської кальварії.
У 1993 році при парафії у Шаргороді формально постав монастир францисканців (орден Братів Менших), які і понад три тисячі вірних у місті та двох десятках сусідніх сіл, працюють тут також черниці згромадження Сестер Бенедиктинок Місіонерок. Місто має ще один костел - Пресвятого Серця Господа Ісуса у мікрорайоні Розкіш.
Головна сторінка