23500 Шаргород
У 80-х роках XIVст. тут постало поселення Княжа Лука, яке з 1497 року називали Карачевою Пустинею (за ім'ям першого її власника). 1585 року черговий власник князь Ян Замойський одержав від короля грамоту на спорудження замку, який разом з навколишнім поселенням назвали Шаргородом на честь родоначальника Замойських Флоріана Шарого. 26 січня 1588 року Шаргород отримав магдебурзьке право. 1893 року містечко мало понад три тисячі мешканців, 1905 року - 5720, нині тут проживає майже сім тисяч осіб. Було центром повіту, 1923 року стало райцентром, 1985 року - містом, а 2020 року Шаргород увійшов до Тульчинського району.
Перший католицький цвинтар у Шаргороді, розташований біля костелу св. Флоріана, 1829 року містив дерев'яну дзвіницю з трьома дзвонами. Але, швидше за все, на ньому вже не хоронили, оскільки наприкінці XVIII - на початку XIX століть на східному передмісті в районі річки Ковбасної вже були закладені нові кладовища, як православне, так і католицьке.
Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
---|---|
Поточна дата: лютий, 17 | |
1709 | - полонений московитами архієпископ-митрополит Львівський Константій Зелінський помер у Москві; |
1754 | - Тодійський єпископ-ординарій Gerolamo Formagliari у Римі рукоположив в пресвітори майбутнього єпископа Луцького Фелікса Турського; |
1884 | - розпочало працю засноване о. Зигмунтом Гораздовським згромадження Сестер Милосердя св. Йосифа; |
1990 | - майбутній єпископ о. Ян Ольшанський освятив повернений храм Серця Ісуса у Красилові на Хмельниччині; |
Наступна дата: лютий, 18 | |
1703 | - народився майбутній єпископ Самуїл Гловінський (ймовірно, на теренах нинішньої Івано-Франківщини); |
1761 | - єпископ Антоній Воллович консекрував новозбудований храм Матері Божої Ангельської у Вінниці; |
1864 | - у Львові народився майбутній архієпископ-митрополит Львівський Болеслав Твардовський; |
2020 | - Папа Франциск прийняв зречення єпископа Броніслава Бернацького з уряду ординарія Одесько-Сімферопольського та призначив новим ординарієм єпископа-коад'ютора Станіслава Широкорадюка; |
Муровану цвинтарну каплицю на новому католицькому кладовищі у Шаргороді прийнято вважати збудованою на початку 1800 років, оскільки вона містить епітафію Матеуша Валевського, померлого 12 лютого 1807 року. Саме йому і приписують спорудження цієї каплиці. Ймовірно, він був одним із нащадків Яна Валевського, який володів Шаргородом у 20-х роках XVIII століття. Ця цвинтарна каплиця чомусь не згадується в схематизмі Кам'янець-Подільської дієцезії 1860 року, проте подається у всіх схематизмах Луцько-Житомирської дієцезії, принаймні, від 1876 року.
На цьому цвинтарі немає захоронень наступних власників містечка, бо вони, маючи резиденції в інших містах України, не проживали у Шаргороді. Проте є надмогильний пам'ятник, зокрема, місцевого настоятеля о. Леопольда Погоржельського, який прослужив тут понад тридцять років та помер 1904 року. Фактичні всі могили, що збереглись, постали у 1860-1915 роках.
Цвинтарною каплицею у Шаргороді опікуються місцеві віряни та францисканці (орден Братів Менших), які обслуговують парафію. Місто має ще один костел - Пресвятого Серця Господа Ісуса у мікрорайоні Розкіш.