ШАРГОРОД - Розкіш. Костел Пресвятого Серця Господа Ісуса (1993 - 1999). Вінницька обл., Жмеринський р-н

23502 Шаргород,
вул. Нагірна, 2

У 80-х роках XIVст. тут постало поселення Княжа Лука, яке з 1497 року називали Карачевою Пустинею (за ім'ям першого її власника). 1585 року черговий власник князь Ян Замойський одержав від короля грамоту на спорудження замку, який разом з навколишнім поселенням назвали Шаргородом на честь родоначальника Замойських Флоріана Шарого. 26 січня 1588 року Шаргород отримав магдебурзьке право. 1893 року містечко мало понад три тисячі мешканців, 1905 року - 5720, нині тут проживає майже сім тисяч осіб. Було центром повіту, 1923 року стало райцентром, 1985 року - містом, а 2020 року Шаргород увійшов до Тульчинського району.

Розкіш відома, принаймні, з 80-х років ХІХ століття. 1893 року тут проживало 315 мешканців, а 1905 року - 462. 1957 року її приєднали до заснованої у XVIIIст. сусідньої Шостаківки, а 1986 року вона разом із Шостаківкою стала мікрорайоном Шаргорода.

Католики латинського обряду Розкоші належали до парафії св. Флоріана у Шаргороді, проте раніше не мали своєї святині. Від 1989 року шаргородські францисканці проводили тут систематичну катехизацію та регулярно відправляли богослужіння для римо-католиків, які складають більшість населення села.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: жовтень, 06
1822 - висвячений на священника у Львівській катедрі архієпископом Андрієм Анквічем майбутній архієпископ Лукаш Баранецький;
1896 - костел св. Мартина, єпископа у Піщаному Броді (Шпейєрі) на Миколаївщині освятив єпископ Тираспольський Антон Церр;
1929 - освячено наріжний камінь костелу св. Вацлава у Грушвиці на Рівненщині;
2001 - отримав єпископське свячення з рук кардинала Анжело Содано майбутній Апостольський нунцій в Україні о. Іван Юркович;
2007 - новозбудований костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Кривому Розі на Дніпропетровщині консекрував єпископ Станіслав Падевський за участю єпископа Леона Дубравського;
2010 - єпископ Антал Майнек у Виноградові на Закарпатті відкрив та освятив ритуальний центр св. Яна Капістрана, до складу якого увійшла каплиця св. Цецилії;
2013 - архієпископ Петро Мальчук у Житомирі освятив на фасаді храму св. Яна з Дуклі меморіальну дошку, присвячену святому архієпископу Зигмунту Фелінському;
- в костелі св. Якова у Торуні (Польща) розпочато беатифікаційний процес колишнього ординарія Луцького єпископа Адольфа Шельонжека;
Наступна дата: жовтень, 07
1742 - у Варшаві висвячений на єпископа своїм старшим братом ординарієм Плоцьким Антонієм Дембовським призначений Кам'янець-Подільським єпископом-ординарієм о. Миколай Дембовський, майбутній Львівський архієпископ-номінант;
1765 - дерев'яний храм у Рижищеві на Київщині освятив під титулом св. Станіслава київський декан та настоятель парафії у Фастові о. Мартин Рибінський;
1826 - новозбудований та оснащений костел св. Анни у Барі на Вінничині консекрував Францішек Мацкевич;
1928 - о. Франциск Лісовський, призначений єпископом-помічником Львівським, рукоположений в єпископи у Львівській катедрі архієпископом Болеславом Твардовським;
1931 - освячено наріжний камінь костелу Матері Божої Остробрамської у Львові;
1934 - урочисто освячено новозбудований костел Матері Божої Остробрамської у Львові;
1955 - у Вероні (Італія) народився майбутній Апостольський нунцій в Україні архієпископ Клаудіо Ґуджеротті;
1995 - костел Матері Божої Фатімської у Крисовичах на Львівщині консекрував архієпископ Мар'ян Яворський;
- храм св. Олександра у Києві консекрував єпископ Станіслав Широкорадюк;
1997 - єпископ Антал Майнек призначений Апостольським адміністратором Закарпаття;
1999 - єпископ Леон Дубравський заклав освячений Папою Йоаном Павлом ІІ наріжний камінь під будівництво храму Бога Отця Милосердного у Запоріжжі;
2003 - єпископ Станіслав Падевський освятив розарій з каменю, встановлений навколо храму Бога Отця Милосердного у Запоріжжі;
2011 - співкатедру Бога Отця Милосердного у Запоріжжі проголошено санктуарієм Бога Отця Милосердного;
2013 - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив відремонтований парафіяльний будинок при костелі св. Лаврентія у Жовкві на Львівщині;
2014 - єпископ Леон Малий освятив встановлену у головному вівтарі костелу св. Станіслава єп. мч. у Буську на Львівщині копію чудотворної ікони Буської Божої Матері;
- архієпископ Петро Мальчук в каплиці св. Гіацинта Одровонжа у Києві освятив копію ікони Матері Божої Жовківської (Святого Розарію), подаровану з Варшави;
2017 - архієпископ Мечислав Мокшицький ввів до костелу Пресвятої Діви Марії Матері Церкви у Києві на Перова мощі свв. Папи Йоана Павла ІІ та с. Фаустини Ковальської;
2018 - єпископ Леон Дубравський освятив капличку із скульптурою Матері Божої в огорожі костелу св. Адальберта (Войтеха) у Гвардійському на Хмельниччині;
- освячено Тау-хрест із скульптурою св. Франциска на території костелу Доброго Пастиря у Ключарках на Закарпатті;
2019 - єпископ Антал Майнек освятив встановлений у костелі Різдва Пресвятої Діви Марії у Сторожниці на Закарпатті старий орган;
- єпископ Станіслав Широкорадюк в парафії Матері Божої Фатімської у Конотопі на Сумщині освятив монастир францисканців;
2023 - єпископ Петро Лучок призначений ординарієм Мукачівської дієцезії;

У 1991 році в Розкоші для богослужінь облаштували зал бібліотеки, а 1993 року розпочали спорудження мурованого костелу. 3 жовтня 1993 року єпископ Ян Ольшанський MIC освятив наріжний камінь храму. Його будівництво, яке велось коштом та зусиллями місцевих вірян, а також шаргородських душпастирів, завершилось, в основному, 1999 року. Новозбудований та належно оснащений костел консекрував 23 червня 2006 року єпископ Леон Дубравський OFM. 8 червня 2013 року єпископ Станіслав Широкорадюк OFM освятив хрест з лівого боку храму і статую Діви Марії - з правого.

Джерело фотознімка: camenecensis.or

Близько чотирьох сотень вірян у Розкоші продовжують обслуговувати францисканці (орден Братів Менших) із парафії св. Флоріана у Шаргороді. Є також цвинтарна каплиця в Шаргороді.

ІНШІ СВЯТИНІ, ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.