24225 Комаргород,
вул. Центральна, 6
Перша документальна згадка про поселення датується 13 червня 1459 року, а заснування тут містечка Комаргород пов'язують із шляхтичем Комаром-Забужинським. У другій половині XVIIст. було козацьким сотенним містечком. На початку 80-х років Комаргород мав 1112 мешканців, 1893 року - 1687, 1905 року - 2540, нині є селом із населенням понад 2400 осіб. Входило до Томашпільського району, а від 2020 року є частиною Тульчинського.
Католики латинського обряду містечка належали до парафії Матері Божої Святого Скапулярію у Томашполі. 23 березня 1745 року місцеві власники брати Четвертинські (Стефан та Антоній) підписали фундаційний акт костельно-монастирського комплексу францисканців конвентуальних, жертвуючи земельну ділянку під його будівництво і відповідне фінансово-майнове забезпечення його спорудження та утримання ченців.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: червень, 06 | |
| 1872 | - храм у Драганівці на Тернопільщині консекрував архієпископ Франциск Вежхлейський під титулом Матері Божої Сніжної; |
| 1909 | - храм св. Климентія i св. Катерини у Кроненталі (Кольчугіному) в Криму консекрував Тираспільський єпископ Йосиф Кесслер; |
| 1993 | - до костелу Різдва Пресвятої Діви Марії у Золотому Потоці на Тернопільщині 'повернулась' копія вивезеного до Польщі чудотворного образу Матері Божої; |
| 1998 | - освячено костел Святого Духа у Малих Крушлинцях на Вінничині; |
| 2010 | - архієпископ Мечислав Мокшицький в парафії Зіслання Святого Духа у Червонограді на Львівщині освятив новозбудований будинок з каплицею; |
| 2015 | - костел Пресвятого Серця Господа Ісуса у Строїнцях на Вінничині консекрував єпископ Леон Дубравський; |
| 2021 | - Київську співкатедру піднесено до рангу катедри, а Житомирська катедра отримала статус співкатедри; |
| Наступна дата: червень, 07 | |
| 1677 | - єпископ Юрій Гедзинський освятив майбутню чудотворну ікону Матері Божої з Дитятком, яку пізніше помістили в головний вівтар костелу св. Анни у Зборові на Тернопільщині; |
| 1868 | - архієпископ Франциск Вежхлейський освятив наріжний камінь храму Успіння Пресвятої Діви Марії в Кохавині на Львівщині; |
| 1873 | - рукоположений в священники у Римі майбутній єпископ-помічник Львівський Йосиф Вебер; |
| 1891 | - за участю архієпископа Северина Моравського освячено фундамент костелу Пресвятого Серця Ісуса Христа у Чернівцях; |
| 1903 | - костел св. Лаврентія у Хирові на Львівщині консекрував єпископ К. Фішер; |
| 1911 | - в Житомирі помер єпископ-ординарій Луцько-Житомирський Кароль Недзялковський, поховали на міському кладовищі; |
| 1936 | - освячено наріжний камінь костелу Христа Царя у Словіті на Львівщині; |
| 1984 | - майбутній єпископ-помічник Львівський Леон Малий висвячений на священника у Львові таємним єпископом Яном Ценським; |
| 1990 | - о. Віталій Скомаровський, майбутній ординарій Луцький, висвячений на єпископа кардиналом Мар'яном Яворським у Житомирській катедрі; |
| 1992 | - висвячений на священника єпископом Яном Ольшанським майбутній ординарій Київсько-Житомирський архієпископ Петро Мальчук; |
| 1998 | - архієпископ Мар'ян Яворський освятив тимчасову дерев'яну каплицю Матері Божої Неустанної Допомоги у Бориславі на Львівщині; |
| 2008 | - єпископ Леон Малий консекрував новоспоруджений костел св. Архангела Михаїла у Хоросткові на Тернопільщині; |
| 2014 | - єпископ Леон Малий в костелі св. Мартина у Новому Місті на Львівщині освятив меморіальну таблицю на честь о. Яна Шетелі; |
| 2022 | - єпископ Броніслав Бернацький освятив відбудовану колону із Богородицею навпроти костелу Святого Духа у Дзигівці на Вінничині; |
Спочатку у Комаргороді постали дерев'яні каплиця та монастир. Але татари знищили каплицю, тому богослужіння довелось перенести до монастиря. У 1770 році Януш Четвертинський виділив кошти на будівництво мурованого костелу. Його спорудження, оздоблення та оснащення завершилось 1811 року консекрацією, яку здійснив 3 травня під титулом Знайдення Святого Хреста вірмено-католицький єпископ Йосиф Кшиштофович. Храм отримав п'ять вівтарів, головний містив дерев'яний хрест із реліквіями Святого Хреста та образ Ісуса Розіп'ятого.
У 1816 року в Комаргороді було засновано самостійну парафію. У 1832 році царська влада ліквідувала францисканський монастир. Парафія, яка перейшла під опіку дієцезіального духовенства, 1860 року налічувала понад 1600 вірян та, принаймні, від 1830 року мала каплиці в Горишківці і Вербовій. Проте 1873 року розібрали (через непридатність) місцеву дерев'яну церкву св. Миколая та відібрали у католиків і передали православним костел, який вони у 1878-1882 роках перебудували на свою церкву (теж св. Миколая). Комаргородських римо-католиків знову приєднали до парафії у Томашполі.
Принаймні, від 1902 року у схематизмах Луцько-Житомирської дієцезії згадується мурована цвинтарна каплиця у Комаргороді, яка виконувала функцію місцевої святині, а в пострадянські часи була перебудована на каплицю Знайдення Святого Хреста. Схоже, що колишнім костелом досі послуговуються православні Московського патріархату.
Костели і каплиці України