КОМАРГОРОД. Колишній костел Знайдення Святого Хреста (177? - 1811). Вінницька обл., Тульчинський р-н

24225 Комаргород,
вул. Центральна, 6

Перша документальна згадка про поселення датується 13 червня 1459 року, а заснування тут містечка Комаргород пов'язують із шляхтичем Комаром-Забужинським. У другій половині XVIIст. було козацьким сотенним містечком. На початку 80-х років Комаргород мав 1112 мешканців, 1893 року - 1687, 1905 року - 2540, нині є селом із населенням понад 2400 осіб. Входило до Томашпільського району, а від 2020 року є частиною Тульчинського.

Католики латинського обряду містечка належали до парафії Матері Божої Святого Скапулярію у Томашполі. 23 березня 1745 року місцеві власники брати Четвертинські (Стефан та Антоній) підписали фундаційний акт костельно-монастирського комплексу францисканців конвентуальних, жертвуючи земельну ділянку під його будівництво і відповідне фінансово-майнове забезпечення його спорудження та утримання ченців.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: червень, 06
1872 - храм у Драганівці на Тернопільщині консекрував архієпископ Франциск Вежхлейський під титулом Матері Божої Сніжної;
1909 - храм св. Климентія i св. Катерини у Кроненталі (Кольчугіному) в Криму консекрував Тираспільський єпископ Йосиф Кесслер;
1993 - до костелу Різдва Пресвятої Діви Марії у Золотому Потоці на Тернопільщині 'повернулась' копія вивезеного до Польщі чудотворного образу Матері Божої;
1998 - освячено костел Святого Духа у Малих Крушлинцях на Вінничині;
2010 - архієпископ Мечислав Мокшицький в парафії Зіслання Святого Духа у Червонограді на Львівщині освятив новозбудований будинок з каплицею;
2015 - костел Пресвятого Серця Господа Ісуса у Строїнцях на Вінничині консекрував єпископ Леон Дубравський;
2021 - Київську співкатедру піднесено до рангу катедри, а Житомирська катедра отримала статус співкатедри;
Наступна дата: червень, 07
1677 - єпископ Юрій Гедзинський освятив майбутню чудотворну ікону Матері Божої з Дитятком, яку пізніше помістили в головний вівтар костелу св. Анни у Зборові на Тернопільщині;
1868 - архієпископ Франциск Вежхлейський освятив наріжний камінь храму Успіння Пресвятої Діви Марії в Кохавині на Львівщині;
1873 - рукоположений в священники у Римі майбутній єпископ-помічник Львівський Йосиф Вебер;
1891 - за участю архієпископа Северина Моравського освячено фундамент костелу Пресвятого Серця Ісуса Христа у Чернівцях;
1903 - костел св. Лаврентія у Хирові на Львівщині консекрував єпископ К. Фішер;
1911 - в Житомирі помер єпископ-ординарій Луцько-Житомирський Кароль Недзялковський, поховали на міському кладовищі;
1936 - освячено наріжний камінь костелу Христа Царя у Словіті на Львівщині;
1984 - майбутній єпископ-помічник Львівський Леон Малий висвячений на священника у Львові таємним єпископом Яном Ценським;
1990 - о. Віталій Скомаровський, майбутній ординарій Луцький, висвячений на єпископа кардиналом Мар'яном Яворським у Житомирській катедрі;
1992 - висвячений на священника єпископом Яном Ольшанським майбутній ординарій Київсько-Житомирський архієпископ Петро Мальчук;
1998 - архієпископ Мар'ян Яворський освятив тимчасову дерев'яну каплицю Матері Божої Неустанної Допомоги у Бориславі на Львівщині;
2008 - єпископ Леон Малий консекрував новоспоруджений костел св. Архангела Михаїла у Хоросткові на Тернопільщині;
2014 - єпископ Леон Малий в костелі св. Мартина у Новому Місті на Львівщині освятив меморіальну таблицю на честь о. Яна Шетелі;
2022 - єпископ Броніслав Бернацький освятив відбудовану колону із Богородицею навпроти костелу Святого Духа у Дзигівці на Вінничині;

Спочатку у Комаргороді постали дерев'яні каплиця та монастир. Але татари знищили каплицю, тому богослужіння довелось перенести до монастиря. У 1770 році Януш Четвертинський виділив кошти на будівництво мурованого костелу. Його спорудження, оздоблення та оснащення завершилось 1811 року консекрацією, яку здійснив 3 травня під титулом Знайдення Святого Хреста вірмено-католицький єпископ Йосиф Кшиштофович. Храм отримав п'ять вівтарів, головний містив дерев'яний хрест із реліквіями Святого Хреста та образ Ісуса Розіп'ятого.

Джерело фотознімка: andy-travel.com.ua

У 1816 року в Комаргороді було засновано самостійну парафію. У 1832 році царська влада ліквідувала францисканський монастир. Парафія, яка перейшла під опіку дієцезіального духовенства, 1860 року налічувала понад 1600 вірян та, принаймні, від 1830 року мала каплиці в Горишківці і Вербовій. Проте 1873 року розібрали (через непридатність) місцеву дерев'яну церкву св. Миколая та відібрали у католиків і передали православним костел, який вони у 1878-1882 роках перебудували на свою церкву (теж св. Миколая). Комаргородських римо-католиків знову приєднали до парафії у Томашполі.

Джерело фотознімка: kresy.pl

Принаймні, від 1902 року у схематизмах Луцько-Житомирської дієцезії згадується мурована цвинтарна каплиця у Комаргороді, яка виконувала функцію місцевої святині, а в пострадянські часи була перебудована на каплицю Знайдення Святого Хреста. Схоже, що колишнім костелом досі послуговуються православні Московського патріархату.

Джерело фотознімка: andy-travel.com.ua
Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.
Фільми