ТОМАШПІЛЬ. Костел Матері Божої Святого Скапулярію / Матері Божої з Гори Кармель (1816 - 1821, 1836 - 1841). Вінницька обл., Тульчинський р-н

24200 Томашпіль,
вул. І. Гаврилюка, 2,
+380 (4348) 216-44, 218-20,
f.b.: parafijaTomashpil

Містечко Томашпіль, заснований на землях відомого із 1459 року Драгушова, вперше документально згадується у 1616 році. 1892 року тут проживало 4829 мешканців, більшість яких становили євреї, 1893 року - 6656, 1905 року - 7194, 1908 року - 8059. Був центром волості, від 1923 року - райцентром (за винятком 1965-1966рр.) та селищем (міського типу), від 2020 року належить до Тульчинського району. Нині нараховує понад 5500 осіб.

У 1747-1748 роках у Томашполі коштом місцевого власника Йосифа Потоцького було споруджено дерев'яний костел під титулом св. Йосифа, проте його знищили 1769 року гайдамацькі загони (за іншою інформацією, татари, що малоймовірно). У 70-х роках XVIIIст. тодішній томашпільський душпастир о. Ян Стшицький розпочав спорудження чергової дерев'яної святині, яке завершив 1775 року його наступник о. Ігнатій Ольшевський.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: травень, 18
1828 - архієпископ Андрій Анквич консекрував костел Матері Божої Сніжної у Куткорі на Львівщині;
1899 - бережанський декан о. Еразм Нейбург освятив наріжний камінь майбутнього храму св. Станіслава єп. мч. в Козовій на Тернопільщині;
1991 - відбувся інгрес архієпископа Мар'яна Яворського до Львівської катедри;
1996 - архієпископ Мар'ян Яворський призначений Апостольським адміністратором відновленої Луцької дієцезії, а костел cвв. Апп. Петра і Павла у Луцьку став кафедральним;
2000 - Апостольський нунцій в Україні архієпископ Нікола Етерович та єпископи Антал Майнек і Іван Семедій освятили костел Пресвятої Трійці в Ужгороді;
2002 - новоспоруджений костел Святого Духа у Кропивницькому (Кіровограді) консекрували Апостольський нунцій в Україні архієпископ Нікола Етерович та єпископ Леон Дубравський;
- кардинал Мар'ян Яворський освятив каплицю у новоспорудженому парафіяльному будинку при костелі Божого Милосердя i Матері Божої Неустанної Допомоги у Тернополі;
2003 - у Римі канонізовано єпископа Йосифа Пельчара, ординарія Перемишльського;
2007 - єпископ Мар'ян Бучек освятив пам'ятник Йоану Павлу ІІ перед костелом Мучеництва св. Йоана Хрестителя у Самборі на Львівщині;
2019 - єпископ Броніслав Бернацький в каплиці Матері Божої Фатімської у Подільську на Одещині коронував новою короною скульптурку Матері Божої Фатімської;
2021 - єпископ Едвард Кава освятив відреставровані скульптури Матері Божої Непорочної та фасадні сходи храму св. Антонія у Львові;
Наступна дата: травень, 19
1761 - освячено костел Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією в Оноківцях на Закарпатті;
1924 - освятили наріжний камінь храму Матері Божої Неустанної Допомоги у Магдалівці на Тернопільщині;
1929 - єпископ-помічник Луцький Стефан Вальчикевич освятив закладений ще в грудні 1928 року фундамент та наріжний камінь майбутнього костелу св. Ізидора у Римачах на Волині;
1930 - освячено земельну ділянку під будівництво храму Воздвиження Святого Хреста у Хмелиськах на Тернопільщині;
1939 - єпископ Стефан Вальчикевич освятив два нових дзвони костелу св. Ізидора у Римачах на Волині;
1997 - єпископ Ян Ольшанський освятив наріжний камінь майбутнього храму Матері Божої Фатімської у Ганнополі на Вінничині;
2013 - у Богуславі на Київщині освятили встановлений на костелі Зіслання Святого Духа хрест;
Джерело фотознімка: kresy.pl

Цей храм у Томашполі мав дерев'яну дзвіницю із чотирма дзвонами. 1887 року парафія отримала значне фінансово-матеріальне забезпечення своєї діяльності, яке пожертвував Йосиф Макарій Потоцький, власник містечка. Проте 1812 року святиня стала настільки непридатною, оскільки згнили підвалини та нижня частина стін, що богослужіння довелось перенести до тимчасової каплиці, облаштованої у звичайному будинку. Мала вона вівтар із образом Матері Божої Святого Скапулярію. Будівництво нового і вже мурованого костелу розпочалось 1816 року поруч із старим коштом того ж Йосифа Потоцького та його родички Ружі. 1821 року було зведено стіни храму, але на цьому його спорудження принилось внаслідок особистих проблем у родині Потоцьких

Джерело фотознімка: kresy.pl

Продовжилось будівництво костелу у Томашполі лише у 1836-1841 роках. 15 серпня 1841 року новоспоруджений храм консекрував під титулом Матері Божої з Гори Кармель єпископ Франциск Мацкевич. 1860 року парафія налічувала 1780 вірян. У 70-х - 90-х роках і навіть на початку ХХ століття - від 3200 до 3800, а адміністрував її тоді о. Ян Костецький, і мала вона каплиці у Горишківці, Вербівці та цвинтарну у Томашполі. Принаймні, від 1904 року парафією опікувався адміністратор о. Вюстенберг Йоан, потім - о. Клеменс Яроцький, а перед І світовою війною - о. Антоній Павільчус. Тоді чисельність вірних перевищила 4200 осіб.

Джерело фотознімка: camenecensis.org

У радянські часи в парафії у Томашполі продовжував служити о. Павільчус, якого арештували 1936 року. Тоді ж зачинили костел, облаштувавши у ньому військовий склад. Під час німецько-румунської окупації храм знову запрацював після ремонту (сюди доїжджав о. Францішек Краєвський з Буковини та священниеи румунської армії). 19 липня 1949 року святиню знову зачинили, віддавши її під бібліотеку та будинок культури. Від 1990 року місцеві віряни добивались повернення костелу, що і відбулось 17 вересня 1991 року. Цього ж року єпископ Ян Ольшанський освятив повернений храм. Після передання святині у власніть парафії, 1994 року демонтували перекриття, яке ділило її у радянські часи на два поверхи, було відбудовано також вежі. Костел грунтовно відремонтували під керівництвом настоятеля о. Станіслава Свурки.

Джерело фотознімка: facebook.com/parafijaTomashpil

Парафію у Томашполі та більше десятка сусідніх сіл, а також Комаргород і Вапнярку, обслуговують дієцезіальні священники, від 1993 року працюють черниці із згромадження Сестер Матері Божої Непорочного Зачаття.

Джерело фотознімка: facebook.com/parafijaTomashpil
ІНШІ СВЯТИНІ, ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.