ПЕЧЕРА. Костел св. Андрія Боболі (1904). Вінницька обл., Тульчинський р-н

23610 Печера,
вул. Кальніцького, 7а,
f.b.: kostelpechera

Назва походить від печерних ходів, які служили сховищем для місцевих жителів від нападників. У документах Печера вперше згадується 1580 роком, з другої половини XVIIIст., коли стала власністю єпископа-помічника Кам'янецького Ігнатія Длуського, вважалась містечком та називалась також Печарою і Печаркою. У 80-х роках тут проживало близько двох тисяч мешканців, 1905 року - 4909, нині село має понад дві тисячі осіб.

Черговий місцевий поміщик Ян Свєйковський на початку ХІХст. перебудував у Печері дерев'яний житловий будинок на каплицю, при якій жили священники (зокрема, о. Теодор Кулицький у 1801-1802рр.). Впродовж трьох десятків років тут душпастирювали оо.-тринітарії із парафії у Брацлаві. У середині 20-х років цього ж століття поруч із дерев'яною збудували муровану каплицю, до якої перенесли богослужіння (стара тоді вже не використовувалась). 1830 року капеланом був о. Йосиф Яцонський.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: вересень, 13
1842 - у Гвіздці (парафія Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії) на Івано-Франківщині народився майбутній єпископ-помічник Львівський та кардинал Ян Пузина;
1897 - освячено новоспоруджений костел Матері Божої Святого Розарію у Косові на Івано-Франківщині;
1922 - єпископ Болеслав Твардовський під час візитації парафії освятив костел св. Яна Непомуцького у Таурові на Тернопільщині;
1936 - освячено наріжний камінь костелу Успіння Пресвятої Діви Марії у Комарниках на Львівщині;
2008 - новоспоруджений храм Всіх Святих i Матері Божої Фатімської у Дубищі на Волині освятив єпископ Маркіян Трофим’як;
2021 - єпископ Леон Малий освятив новозбудовану капличку св. Флоріана у Старій Красношорі на Буковині;
Наступна дата: вересень, 14
1745 - заклали наріжний камінь капуцинських костелу Матері Божої Ангельської та монастиря у Вінниці;
1764 - у Римі рукоположений в священники майбутній єпископ-помічник Луцько-Житомирський Ян Підгороденський;
1776 - помер єпископ-помічник Львівський Самуїл Гловінський;
1825 - єпископ Франциск Мацкевич освятив храм св.Яна Непомуцького в Куні на Вінничині;
1897 - освячено наріжний камінь костелу (каплиці) сс.-шариток в Чорткові на Тернопільщині;
1918 - призначено титулярним єпископом Телміським та єпископом-помічником Львівським о. Болеслава Твардовського;
1906 - освячено новозбудований костел св. Йосифа у Гнівані на Хмельниччині;
1924 - архієпископ Болеслав Твардовський освятив наріжний камінь костелу cвв. Апп. Петра і Павла у Теребовлі на Тернопільщині;
1930 - освячено філіальний новозбудований костел у Кремидові на Івано-Франківщині;
1988 - храм під титулом св. Анни у Хмельницькому консекрував єпископ Нюкш з Риги;
1990 - освячено повернений костел Воздвиження Святого Хреста у Городку на Львівщині;
1991 - єпископ Маркіян Трофим'як освятив повернений храм свв. Миколая та Анни у Рогатині на Івано-Франківщині;
1992 - єпископ Маркіян Трофим'як освятив повернений костел св. Миколая у Коропці на Тернопільщині;
1997 - в костелі Успіння Пресвятої Діви Марії у Кам‘янці-Бузькій на Львівщині копію чудотворного образу Розіп'ятого Ісуса із колишнього костелу Святого Хреста у Новому Милятині коронував архієпископ Мар'ян Яворський;
- освячено відремонтований після повернення костел св. Йосифа у Гнівані на Хмельниччині;
1998 - єпископ Луцький Маркіян Трофим’як урочисто освятив під титулом Воздвиження Всечесного Хреста новозбудований костел у Торчині на Волині;
1999 - при храмі Воздвиження Всечесного Хреста у Торчині на Волині освячено муровану дзвіницю із трьома дзвонами, які благословив Святіший Отець Йоана Павло ІІ під час паломництва до Замостя (Польща);
2005 - відремонтований костел Воздвиження Святого Хреста у Берездівцях на Львівщині проголосили санктуарієм Святого Хреста;
2014 - архієпископ Мечислав Мокшицький подарував костелу св. Флоріана у Шаргороді на Вінничині реліквії св. Йоана Павла ІІ;
2020 - у Берездівцях на Львівщині архієпископ Мечислав Мокшицький впровадив мощі св. Йоана Павла до костелу Воздвиження Святого Хреста;
Джерело фотознімка: m-a-d-m-a-x.livejournal.com

У 1831 році царська влада закрила нову каплицю в Печері, дозволивши через рік послуговуватись лише старою. Втім, згодом вдалось відновити богослужіння у новому храмі. У 30-х - 40-х роках печерськими вірянами опікувались францисканці-капуцини. 1837 року у крипті нової каплиці здійснили перше поховання - Яна Свєйковського. 1847 року було розібрано дерев'яну каплицю. Від середини ХІХст. Печеру вже обслуговували дієцезіальні священики з парафії св. Йосифа у Немирові. В її складі печерська каплиця згадується як в схематизмах Кам'янецької дієцезії, так і Луцько-Житомирської (після ліквідації першої).

Джерело фотознімка: vandrivka.com.ua

У 70-х роках ХІХст. черговий власник Печери Константин Потоцький перебудував каплицю на костел, збудував будинок для органіста, придбав орган та п'ять дзвонів. Відтоді місцевими вірянами опікувався окремі немирівські священники, зокрема, оо. Франциск Чарнецький та Теофіл Ставинський, а на початку ХХ століття - о. Люціан Краєвський.

Джерело фотознімка: Центр Всесвіту

Майже три сотні римо-католиків Печери та сусідньої Даньківки на початку ХХст. вже потребували більшої святині. 1904 року коштом того ж Константина (і Яніни) Потоцьких постав мурований (з гранітних брил) костел, спроектований у псевдороманському стилі та зведений відомим київським архітектором Владиславом Городецьким, який народився у сусідньому селі Шолудьки. Храм оздобив італійський скульптор Еліо Саля, що співпрацював із Городецьким. Святиня також використовувалась як родинна усипальниця Потоцьких. Старий костел розібрали. Новий храм почергово обслуговували немірівські вікарії оо. Томаш Возницький, Владислав Щенснович, Петро Меленевський і Станіслав Доманевський, а 1914 року Печеру у схематизмі вже виділили окремо (під опікою о. Франциска Шимкова) як філію немирівської парафії.

Джерело фотознімка: vandrivka.com.ua

У 1929 році печерський костел радянська влада закрила, а священників, які доїджали сюди із парафій у Самчинцях і Копіївці (оо. Фелікса Любчинського та Ігнатія Любенського) арештувала та вислала на Соловки, де вони і загинули. Органіста Йосифа Бачинського розстріляли у Вінниці. Храм спочатку використовували як склад саноторію, а пізніше облаштували у ньому санаторний клуб. Повернули святиню вже у посткомуністичні часи - 25 листопада 1993 року, першим її настоятелем став о. Григорій Томашевський. 7 листопада 2002 року костел передали у власність парафії, яка нараховує близько сотні вірян. Їх і далі обслуговують дієцезіальні священники з Немирова.

Джерело фотознімка: facebook.com/kostelpechera
Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.
Фільми