ПЕЧЕРА. Костел св. Андрія Боболі (1904). Вінницька обл., Тульчинський р-н

23610 Печера,
вул. Леніна, 7,
f.b.: kostelpechera

Назва селища походить від печерних ходів, які служили сховищем для його мешканців від постійних нападів ворогів. У документах вперше згадується 1580 роком. У XVIIст. турецький султан подарував ці землі молдовському господарю Дуке, котрий у містечку Печера побудував свою резиденцію. Повернув Печеру син Богдана Хмельницького - Юрій. Нині це село з чисельністю мешканців лише трохи більшою за тисячу, а римо-католиків у ньому разом із сусідніми селами близько сотні.

Місцевий поміщик Ян Свєйковський на початку ХІХст. спорудив у Печері дерев’яну каплицю, при якій жили священники. У середині 20-х років цього ж століття поруч з нею збудували нову каплицю, де і проводились богослужіння. У 1831 році царська влада закрила нову каплицю на один рік. Відтоді печерськими католиками латинського обряду опікувались францисканці- капуцини. Наприкінці 70-х років ХІХст. черговий власник Печери Константин Потоцький перебудував каплицю. Впродовж усього часу Печери належали до парафії св. Йосифа у Немирові.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: травень, 18
1828 - архієпископ Андрій Анквич консекрував костел Матері Божої Сніжної у Куткорі на Львівщині;
1899 - бережанський декан о. Еразм Нейбург освятив наріжний камінь майбутнього храму св. Станіслава єп. мч. в Козовій на Тернопільщині;
1991 - відбувся інгрес архієпископа Мар'яна Яворського до Львівської катедри;
1996 - архієпископ Мар'ян Яворський призначений Апостольським адміністратором відновленої Луцької дієцезії, а костел cвв. Апп. Петра і Павла у Луцьку став кафедральним;
2000 - Апостольський нунцій в Україні архієпископ Нікола Етерович та єпископи Антал Майнек і Іван Семедій освятили костел Пресвятої Трійці в Ужгороді;
2002 - новоспоруджений костел Святого Духа у Кропивницькому (Кіровограді) консекрували Апостольський нунцій в Україні архієпископ Нікола Етерович та єпископ Леон Дубравський;
- кардинал Мар'ян Яворський освятив каплицю у новоспорудженому парафіяльному будинку при костелі Божого Милосердя i Матері Божої Неустанної Допомоги у Тернополі;
2003 - у Римі канонізовано єпископа Йосифа Пельчара, ординарія Перемишльського;
2007 - єпископ Мар'ян Бучек освятив пам'ятник Йоану Павлу ІІ перед костелом Мучеництва св. Йоана Хрестителя у Самборі на Львівщині;
2019 - єпископ Броніслав Бернацький в каплиці Матері Божої Фатімської у Подільську на Одещині коронував новою короною скульптурку Матері Божої Фатімської;
2021 - єпископ Едвард Кава освятив відреставровані скульптури Матері Божої Непорочної та фасадні сходи храму св. Антонія у Львові;
Наступна дата: травень, 19
1761 - освячено костел Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією в Оноківцях на Закарпатті;
1924 - освятили наріжний камінь храму Матері Божої Неустанної Допомоги у Магдалівці на Тернопільщині;
1929 - єпископ-помічник Луцький Стефан Вальчикевич освятив закладений ще в грудні 1928 року фундамент та наріжний камінь майбутнього костелу св. Ізидора у Римачах на Волині;
1930 - освячено земельну ділянку під будівництво храму Воздвиження Святого Хреста у Хмелиськах на Тернопільщині;
1939 - єпископ Стефан Вальчикевич освятив два нових дзвони костелу св. Ізидора у Римачах на Волині;
1997 - єпископ Ян Ольшанський освятив наріжний камінь майбутнього храму Матері Божої Фатімської у Ганнополі на Вінничині;
2013 - у Богуславі на Київщині освятили встановлений на костелі Зіслання Святого Духа хрест;

У 1904 році коштом Константина та Яніни Потоцьких у Печері постала сучасна стилізована під романтичну архітектуру мурована каплиця у якості родинної усипальниці, спроектована та зведена відомим київським архітектором Владиславом Городецьким, котрий народився у сусідньому селі Шолудьки. Стару святиню розібрали. Наприкінці 20-х років храм було закрито, повернено святиню 25 листопада 1993 року, а 7 листопада 2002 року її передали у власність парафії.

Печеру і далі обслуговують дієцезійні священники з Немирова.

ІНШІ СВЯТИНІ, ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.