KRASNE. Kościół p.w. św. Józefa Oblubeńca Najświętszej Maryi Panny / św. Antoniego (1830 - 1862, 199?). Winnicki obw., Winnicki r-n

23342 Красне

Красне вважається заснованим 1362 року, згадується також 1450 року. Було колись містечком (волосним центром), в якому на початку 80-х років ХІХст. проживало понад три тисячі мешканців, 1893 року - 4750, 1905 року - 5910, а нині село має близько 1100 осіб. У 1923-1928рр. було райцентром, потім увійшло до Тиврівського району, а від 2020 року є частиною Вінницького. 1949 року приєднали села Качанівку і Швачівку.

Перший дерев'яний костел у Красному постав не пізніше 1604 року. Наступний дерев'яний храм св. Йосифа на підмурівку з двома каплицями, захристією та передсінком збудував коштом місцевого власника Йосифа Любомирського 1746 року (акт фундації від 8 квітня цього ж року) настоятель о. Павло Пєньковський, який розпочав служіння у маленькій капличці новоутвореної краснянської парафії 1742 року з особистого благословення єпископа Франциска Кобельського під час його візиту в Красне 30 жовтня.

Костел у Красному мав три дерев'яні вівтарі, головний з яких містив скульптурне Розп'яття Господа Ісуса. Бічний вівтар в каплиці, фундованій о. Пєньковським, мав визнаний 18 грудня 1753 року чудотворним образ св. Антонія Падуанського, подарований 1748 року Мартином Кодашевським та урочисто внесений до каплиці цього ж, 1753 року. Перед храмом стояла дерев'яна дзвіниця із чотирма дзвонами різної величини. 1750 року костел консекрував єпископ Кобельський. 2 березня 1761 року парафію візитував єпископ Антоній Воллович. Померлого цього ж року о. Пєньковського замінив брат вже згаданого Мартина Кодашевського, потім були ще два священника, а в 1771-1805рр. тут служив о. Ян Островський. 6 липня 1785 року парафію у Красному відвідав єпископ Фелікс Турський.

У 1806-1827 роках парафію в Красному обслуговував настоятель о. Антоній Пушинський, якому довелось в судовому порядку обстоювати частину фінансово-майнових прав парафії. Її забезпечення зросло за рахунок пожертв духовних (зокрема, о. Пєньковського) та світських осіб, проте деякі з них відмовились виконувати свої зобов'язання. Після о. Симона Яздовського (1828-1830рр.), при якому 1830 року о. Діонізій Доманевський освятив фундамент майбутнього костелу, служіння в Красному розпочав о. Йосиф Кшешковський, а через чотири роки його замінив о. Ігнатій Кшечковський. Саме він і збудував мурований храм, хоча через брак коштів його спорудження розтягнулось майже на три десятиліття.

У схематизмах Кам'янець(-Подільсь)кої дієцезії, принаймні, до 1860 року святиня у Красному подається під титулом св. Йосифа, Обручника Пресвятої Діви Марії, каплицями в Уяринцях, Шпикові і Ярошенці, а також чисельністю вірян понад 3100 осіб. 24 червня 1862 року новоспоруджений досить обширний костел з трьома навами та вежею освятив кам'янецький о.-прелат Леопольд Погожельський, але вже з присвятою святому Антонію, чудотворний образ якого перенесли зі староого храму. Під цим титулом святиня згадується у всіх схематизмах Луцько-Житомирської дієцезії, принаймні, від 1876 року аж до 1902 року, хоча спочатку помилково датується роком спорудження дерев'яного костелу. Із 70-х років майже до кінця першого десятиліття ХХст. парафію обслуговував настоятель о. Олександр Козловський, а перед Ісв. війною - адміністратор о. Каетан Зданьчук. Її чисельність зросла до трьох з половиною тисяч, а каплиця в Ярошенці від 1906 року вже була філією.

Від 1928 року у Красному служив настоятелем о. Вацлав Шиманський, якого у січні 1930 року радянська влада заарештувала та засудила до 8 років таборів, а 1937 року розстріляла. Ймовірно, що вже до ІІ світової війни костел зачинили, залишивши вірянам парафіяльний будинок, в якому було облаштовано каплицю, хоча у звітах уповноважених у справах релігії 1946-1951 років згадується і храм у Красному, і будинок. Вважається, що костел було повністю знищено 1954 року (залишилився лише фундамент). У період падіння радянської імперії у Красному розпочали будівництво нового храму на старих фундаментах, але 1992 року його довелось зупинити через брак коштів. Вірні послуговуються каплицею св. Йосифа у старому парафіяльному будинку.