МОВЧАНИ. Костел св. Адальберта (Войтеха) (1797 - 1799). Вінницька обл., Жмеринський р-н

23154 Мовчани

Датою заснування поселення Мовчани вважається 1590 рік. У 80-х роках ХІХ століття тут проживало близько 860 мешканців, 1893 року - 1392, 1905 року - 1437, а нині їх лише трохи більше чотирьох сотень осіб, з них понад сто римо-католиків.

Католики латинського обряду села належали до парафії св. Флоріана у Шаргороді. 20 листопада 1797 року місцеві власники Антоній і Маріанна Тшецеські фундували костел у Мовчанах, жертвуючи для нього відповідні кошти та майно, тому цього року спорудження храму могло лише розпочатись. Парафію у Мовчанах було виділено із шаргородської не раніше 1799 року (можливо, що тоді будівництво святині вже завершили, принаймні, в основному).

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: січень, 15
1812 - архієпископ-митрополит Львівський Каетан Кіцький помер в резиденції в Оброшиному, де його і поховали;
1842 - ординарій Кам'янець-Подільський єпископ Франциск Мацкевич помер, похований у крипті місцевої катедри;
1885 - колишній ординарій Луцько-Житомирський єпископ Каспер Боровський помер у Плоцьку (Польща), похоронений у місцевій катедрі;
2016 - єпископ Станіслав Широкорадюк освятив каплицю Божого Милосердя у новоспорудженій будівлі монастиря у Маріуполі на Донеччині;
Наступна дата: січень, 16
1978 - народився в селі Корначівка Ярмолинецького району на Хмельниччині майбутній єпископ Павло Гончарук, ординарій Харківсько-Запорізький;
1991 - відновлено церковні структури в Україні; єпископ Львівської архідієцезії у Любачеві Мар'ян Яворський призначений Львівським архієпископом-митрополитом, о. Ян Ольшанський - єпископом-ординарієм відновленої Кам'янець-Подільської дієцезії, о. Ян Пурвінський - єпископом-ординарієм відновленої Житомирської дієцезії, оо. Владислав Керницький і Маркіян Трофим'як - Львівськими єпископами-помічниками;

Внаслідок юридичних недоліків при оформлення первинного фундаційного акту довелось його підтверджувати у суді, що і було зроблено завдяки зусиллям вже згаданої Маріанни 25 січня 1809 року. Втім, тоді вона також додатково пожертвувала для парафії значні кошти, забезпечені майном одного із належних їй сіл, а 1817 року ще й збільшила їх. Підземелля храму в Мовчанах пізніше стало місцем вічного спочинку його фундаторів та їх нащадків. Костел було освячено (дата не відома), він отримав три вівтарі, головний з яких містив образ св. Антонія Падуанського. 1860 року парафія нараховувала понад тисячу вірних.

Джерело фотознімка: m-a-d-m-a-x.livejournal.com

У 70-х роках парафію у Мовчанах, що налічувала понад 1110 вірян та мала муровану каплицю на цвинтарі, обслуговував о. Ян Тромщинський. У першому десятилітті ХХ століття нею опікувався адміністратор о. Ян Кухарський. Його замінив о. Ян Путан, завдяки якому 1914 року костел було відреставровано. На той час парафія охоплювала понад 1300 вірних.

Джерело фотознімка: m-a-d-m-a-x.livejournal.com

У 30-х роках ХХ століття святиню у Мовчанах радянська влада зачинила та сподівалась зробити з неї клуб, проте пізніше стала використовувати як зерносховище. У 1941 році тут містився німецький штаб. А в 1943-1944 роках, коли німці передали територію румунам, з Польщі приїхав о. Раєвський, і храм було відкрито. 1947 року тут нарахували 773 парафіян, у 1958-1960 роках - близько восьми сотень. Звичайно, радянська влада намагались костел зачининити, але віряни його відстояли. Мовчани обслуговували священники із парафій Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Городківці, Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Мурафі, а пізніше - св. Олексія у Жмеринці (зокрема, у 1990-1991 роках - вікарій цієї парафії майбутній єпископ о. Яцек Пиль OMI).

Від 2002 року парафією у Мовчанах, що охопює ще сім сусідніх сіл, та її філією у Пасинках опікується дієцезіальний священник, який проживає у Мовчанах.

Джерело фотознімка: m-a-d-m-a-x.livejournal.com

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.