БЕРДЯНСЬК. Костел Різдва Пресвятої Діви Марії (2001 - 2004). Запорізька обл., Бердянський р-н

71118 Бердянськ,
вул. 12-го Грудня, 2А,
+380 (6153) 302-12, 374-58,
f.b.: 506555499505784

Місто Бердянськ, датою заснування якого вважається 1827 рік, розвинулося від маленького поселення та пристані, побудованої в 1673 році запорізькими та азовськими козаками. 01.07.1830р. пройшла офіційна церемонія відкриття пристані, а поселення отримало назву Ново-Ногайськ та у 1835р. статус міста. 01.01.1841р. місто перейменували в Бердянськ. У 1842р. Бердянськ став центром Бердянського повіту, нині є районним центром з населенням понад 109 тисяч мешканців..

У 1995 році у Бердяську було створено парафію, яка обслуговувалась священниками із Запоріжжя. Оскільки старий костел Різдва Пресвятої Діви Марії знищила радянська влада у 30-ті роки ХХ століття, то виникла необхідність у будівництві нового храму. 28.12.2000р. Міська Рада дозволила будівництво святині, а 2001 року розпочалось будівництво храму, оздоблення якого тривало до 2013 року. 8 вересня 2003 року єпископ Станіслав Падевський OFM Cap освятив каплицю Божого Милосердя у костелі. 8 вересня 2013 року єпископ Ян Собіло заклав у стіну святині наріжний камінь, привезений 2000 року настоятелем о. Здіславом Зайонцем із базиліки св. Анни у Єрусалимі - місця Різдва Пресвятої Діви Марії.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: лютий, 24
1903 - у Санкт-Петербурзі помер колишній єпископ-ординарій Луцько-Житомирський та Апостольський адміністратор Кам'янець-Подільський архієпископ-митрополит Могильовський Болеслав Клопотовський, похований на Виборзькому кладовищі;
1926 - інгрес до Луцької катедри ординарія Луцького єпископа Адольфа Шельонжека;
1957 - майбутній єпископ-ординарій Харківсько-Запорізький Станіслав Падевський висвячений на священника у Кракові єпископом Станіславом Роспондом;
Наступна дата: лютий, 25
2000 - архієпископ Мар'ян Яворський освятив нові стації Хресної дороги в каплиці Львівської семінарії у Брюховичах;
2020 - відбулась інавгурація в Одеській катедрі в якості ординарія єпископа-коад’ютора Одесько-Сімферопольського Станіслава Широкорадюка;

5 жовтня 2013 року Люблінський митрополит архієпископ Станіслав Будзік (Польща) за участі єпископів Мар'яна Бучека, Яна Собіло, Леона Дубравського OFM, Станіслава Широкорадюка OFM та Степана Менька (УГКЦ) консекрував храм. У вівтарі костелу розмістили реліквії святого брата Альберта і святого Шарбеля.

Костел обслуговують дієцезіальні священники, тут служать також сестри-фаустинки (згромадження Сестер Ісуса Милосердного). А місіонерки-кларетинки (згромадження Сестер Марії Непорочної) працюють у створеному при парафії благодійному центрі «Карітас-Спес-Бердянськ», який вже друге десятиліття опікується соціально-незахищеними верствами населення міста.


ОСНОВНІ ПОДІЇ ЧИ ПУБЛІКАЦІЇ, ПОВ'ЯЗАНІ ІЗ СВЯТИНЕЮ




2013. 02.14 10 років милосердя. Карітас-Спес-Бердянськ; 04.02 Урочисту Святу Месу з нагоди впровадження мощей бл. Йоана Павла ІІ, отриманих від кардинала Станіслава Дзівіша, очолив єпископ Мар'ян Бучек разом із єпископом Яном Собіло; 04.03 Єпископ Мар’ян Бучек очолив подячну Святу Месу за понад восьмирічну працю сестер-кларетинок в осередку 'Caritas-Spes-Бердянськ'. Проповідь виголосив єпископ Станіслав Широкорадюк; 09.08 Єпископ Ян Собіло очолив урочистості з нагоди храмового свята та заклав привезений ще 2000 року о. Здіславом Зайонцем наріжний камінь із базиліки св. Анни у Єрусалимі у стіну костелу на завершення його будівництва; 10.05 АРХІЄПИСКОП СТАНІСЛАВ БУДЗІК (ПОЛЬЩА) за участю єпископів Мар'яна Бучека, Яна Собіло, Леона Дубравського, Станіслава Широкорадюка та Степана Менька (УГКЦ) УРОЧИСТО ОСВЯТИВ НОВОЗБУДОВАНИЙ КОСТЕЛ; 10.07 Відродження парафії в Бердянську зусиллями скромного священика-поляка о. Здіслава Зайонца;





Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.