МЕЛІТОПОЛЬ. Костел Успіння (Внебовзяття) Пресвятої Діви Марії і св. Архангела Михаїла (2007 - 2018). Запорізька обл., Мелітопольський р-н

72313 Мелітополь,
просп. 50-річчя Перемоги, 31/1,
+380 (61) 92-502-92

Перші згадки про Мелітополь (до 1816 року - Кизил-Яр, тюркською «Червоний берег», а потім - Новоолександрівка) припадають на 1769 рік, коли тут спорудили редут, в якому несли службу запорізькі козаки, проте воно вважається заснованим у 1784 році. 7 січня 1842 року поселення віднесли до розряду міст, назвали Мелітополем (із давньогрецької - «Медове місто») та зробили центром повіту. Нині - районний центр з населенням понад 153 тисячі мешканців.

До революції римо-католики Мелітополя належали до парафії св. Архангела Михаїла у Костгеймі (нині - Показне) і свого храму не мали.

Після відродження церковного життя у місті було облаштовано каплицю свв. Кирила та Мефодія у будинку, в якому проживав священник. У 2007 році розпочалося спорудження мурованого костелу Успіння Пресвятої Діви Марії по проспекту 50-річчя Перемоги в районі СШ-15. У липні 2009 року почали класти фундамент нового храму та парафіяльного будинку, а 10 жовтня цього ж року єпископ Мар'ян Бучек освятив фундаменти. Будівництво через недостатність коштів просувалося повільно. Зокрема, станом на кінець 2010 року було споруджено неф костелу, а також катехитичні та житлові будівлі, які прилягають до храму.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: червень, 17
1746 - костел у Корці на Рівненщині під титулом Успіння Пресвятої Діви Марії консекрував єпископ-помічник Київський Йосиф Чарнецький;
1753 - храм св. Станіслава у Ходоркові на Житомирщині освятив єпископ Каетан Солтик;
1906 - новозбудований костел у Ценяві на Івано-Франківщині освятив під титулом Матері Божої Ченстоховської архієпископ Львівський Йосиф Більчевський;
1989 - майбутній єпископ-помічник Кам'янець-Подільський Радослав Змітрович у Польщі висвячений на священника єпископом Станіславом Напералою;
2005 - храм св. Альберта Хмельовського у Плебанівці на Вінничині консекрував єпископ Леон Дубравський;
2006 - єпископ Мар'ян Бучек освятив відновлений костел Серця Господа Ісуса у Тамановичах на Львівщині;
2015 - Папа Римський Франциск освятив наріжний камінь нового храму св. Йоана Павла ІІ у Рівному;
2017 - архієпископ Мечислав Мокшицький консекрував санктуарій Матері Божої Фатімської у Довбиші на Житомирщині;
- єпископ Леон Малий консекрував новозбудований костел cв. Антонія у Волощі на Львівщині;
Наступна дата: червень, 18
1993 - костел Пресвятого Серця Ісуса Христа у Козарівці на Вінничині консекрував єпископ Ян Ольшанський;
2000 - архієпископ Мар'ян Яворський освятив наріжний камінь майбутнього костелу Воздвиження Хреста Господнього у Бродах на Львівщині;
2004 - єпископ Леон Дубравський консекрував храм Матері Божої Неустанної Допомоги в Деребчині на Вінничині;
2005 - Апостольський нунцій в Україні архієпископ Іван Юркович у співслужінні єпископів Антала Майнека та Мілана Шашіка освятив хрест і наріжний камінь на місці будівництва костелу Матері Божої Ангельської в Ужгороді;
2016 - Державний секретар Ватикану кардинал П'єтро Паролін освятив Архідієцезіальний музей у Львівській курії;
- кардинал П'єтро Паролін освятив земельну ділянку і хрест, а також заклав наріжний камінь під будівництво парафіяльного духовного центру св. Йоана Павла ІІ на південному (сокільницькому) передмісті Львова;
- освячено каплицю та житлові приміщення у новозбудованій частині паллотинського осередку у Києві;
2017 - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив і заклав привезений із Франції наріжний камінь костелу св. Терези від Дитяти Ісуса у Львові-Брюховичах;

Після перерви у 2014-2017 роках будівництво святині завершили 2018 року. 12 травня цього року її консекрував єпископ Станіслав Широкорадюк OFM. Площа святині - понад 60 кв.м., висота - 22 м. Парафію обслуговують оо.-михайлити (згромадження св. Архангела Михаїла), працюють також черниці із згромадження Сестер Святих Кирила і Мефодія.

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.
Фільми