НОВОГОРІВКА (Гейдельберг, Журавлеве). Колишній костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії (1842). Запорізька обл., Василівський р-н

71731 Новогорівка

Поселення заснували 1810 року 82 німецькі сім'ї із Бадена, до яких 1822 року приєдналось ще 10 сімей. Під час Ісв. війни його ненадовго перейменували на Журавлеве. У 1943 році село отримало назву Новогорівка. Нині в Новогорівці проживає майже 1300 мешканців.

Мурований костел у стилі неоромантизму тут збудували коштом місцевих вірян 1842 року. 2 жовтня 1905 року його освятив єпископ Тираспольський Йосиф Кесслер. Принаймні, у 1914-1917 роках парафіян, чисельність яких 1917 року перевищила три з половиною тисячі, обслуговував настоятель о. Йоан Гофман. А до парафії належали також Блюменталь (Лугове), Гохгейм (Переможне) і Вальдорф (Зелене) зі своїми філіальними мурованими храмами, а також ще чотири населених пунктів.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: лютий, 22
1726 - рукоположений в священники майбутній єпископ-помічник Львівський Самуїл Гловінський;
1902 - рукоположений в священники майбутній Апостольський адміністратор Тираспольський єпископ Олександр Фрізон;
Наступна дата: лютий, 23
1872 - о. Франц Цоттман призначений єпископом-ординарієм Тираспольським;
2003 - єпископ Ян Ольшанський помер у Кам'янець-Подільському, похований у підземеллі місцевої катедри;
2013 - єпископ Бронісла Бернацький освятив каплицю Бога Отця Предвічного в Одесі-Іллічівці;
2023 - в Кам'янець-Подільській катедрі відбулась І сесія його беатифікаційного процесу єпископа Яна Ольшанського;

За непідтвердженою інформацією, святиня у Новогорівці була знищена у радянські часи.

ІНШІ СВЯТИНІ, ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.