ДОВГЕ. Костел Зіслання Святого Духа (1994 - 1999). Закарпатська обл., Хустський р-н

90154 Довге,
вул. Л.Українки, 13,
+380 (3144) 713-74

В період з 1383 до 1404 років село згадується в письмових джерелах як Госсумезо, що в перекладі означає «довге поле». З 1404 року вживається назва Долга, а у 1463 році зустрічається назва Naghdolha або Nagh Dolha. 1971 року Довге отримало статус селища міського типу. Нині у ньому живе майже 6800 мешканців, існує невелика словацька громада, яка і складає основу римсько-католицької спільноти.

У 1911 році у Довгому було споруджено нову греко-католицьку церкву, в якій, крім греко-католиків, молилися й римо-католики. Місцеву римсько-католицьку громаду було зареєстровано 1920 року, яка 1942 року спорудила невеликий мурований костел. Богослужіння проводилися латиною, Святу Месу супроводжували співи угорською або словацькою мовами. Біля святині стояв парафіяльний будинок, де проживав священник. 1949 року радянська влада закрила обидва католицьких храми, священників забрали в концтабори.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: липень, 15
1826 - освячено новоспоруджений костел Успіння Пресвятої Діви Марії в Умані на Черкащині;
1845 - освячено земельну ділянку під спорудження костелу Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Сніткові на Вінничині;
1872 - отримав священничі свячення у Санкт-Петербурзі майбутній єпископ-ординарій Луцько-Житомирський Болеслав Клопотовський;
1901 - інгрес ординарія Луцько-Житомирського єпископа Кароля Недзялковського до Житомирської катедри;
1906 - о.-канонік Юзеф Пяскевич освятив новозбудований костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Ворохті на Івано-Франківщині;
1930 - єпископи Франциск Лісовський та греко-католицький Никита Будка у відновленому костелі Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Більшівцях на Івано-Франківщині очолили урочистість внесення ікони Матері Божої Більшівецької;
2001 - новоспоруджений храм Матері Божої Святого Скапулярію у Чимбарівці на Хмельниччині консекрував єпископ Ян Ольшанський;
Наступна дата: липень, 16
1785 - інгрес єпископа-ординарія Луцько-Житомирського (Київського) Каспера Цецішовського до Житомирської катедри;
1930 - костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Колках на Волині консекрував Луцький єпископ-помічник Стефан Вальчикевич;
1934 - освячено новозбудовану каплицю Матері Божої Святого Скапулярію в Ільнику на Львівщині;
1995 - єпископ Ян Ольшанський консекрував новозбудований костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Писарівці на Хмельниччині;
2004 - костел св. Йосифа у Полупанівці на Тернопільщині став санктуарій Матері Божої Святого Скапулярію;
2007 - призначено архієпископом-коад’ютором Львівської архідієцезії о. Мечислава Мокшицького, а єпископа Мар’яна Бучека - коад’ютором Харківсько-Запорізької дієцезії;
2014 - Голова Папського Комітету з Міжнародних Євхаристійних Конгресів архієпископ П'єро Маріні освятив каплицю у Львівській курії;
- освячено скульптуру Марії Матері Миру, яка встановлена на подвір'ї костелу Матері Божої Святого Скапулярію у Томашполі на Вінничині;

Після падіння комуністичного режиму чисельність парафіян зросла, і в невеликому храмі в Довгому вже не могли розміститись всі бажаючі, до того ж його будівля стала технічно ненадійною. У 1994 році розпочалося будівництво нового, більшого храму. 17 жовтня 1999 року єпископ Антал Майнек освятив новозбудовану довжанську святиню (архітектура будівлі - сучасна, з елементами модерну). Поряд знаходиться греко-католицька церква св. Іллі. Загалом парафія Зіслання Святого Духа у Довгому налічує близько 600 вірних.

Парафію обслуговують дієцезіальні священники, працюють черниці згромадження Сестер Милосердя св. Вікентія.

ІНШІ СВЯТИНІ, ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.