БОГДАН. Церква Різдва Пресвятої Діви Марії (1864 - 1867). Закарпатська обл., Рахівський р-н

90645 Богдан

У 1770 −1777 роках сюди переселились жителі з Рахова та інших сусідніх місцевостей. Наприкінці XIX — на початку XX століття Богдан вже вважали «великим селом» (статус, близький до містечкового), до 1992 року було селищем міського типу, нині - село, в якому проживає понад 4 тисячі мешканців.

У 1927 році в селі виділили земельну ділянку під римсько-католицький цвинтар, а у 1929 році на його території було зведено каплицю-дзвіницю. У роки угорської влади (1939-1944 рр.) на теренах Богдана планувалось спорудити римсько- католицький храм, але війна не дозволила здійснити задумане.

У 1864 році у селі Богдан розпочалось будівництво греко-католицького храму стараннями о. Йоана Брани, того ж року на свято Різдва Пресвятої Богородиці відбулось освячення його фундаменту. Спорудження святині завершилось 1867 року, а консекрували її, ймовірно, 1869 року.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: березень, 19
1899 - отримав єпископські свячення з рук Перемишльського єпископа-ординарія Лукаша Солецького о. Йосиф Пельчар, майбутній святий та ординарій Перемишльський;
1999 - костел св. Миколая, єп. мч. у Чернівцях на Вінничині реконсекрували єпископи Ян Ольшанський та Едвард Бялогловський з Польщі;
2009 - ординарій Харківсько-Запорізький єпископ Станіслав Падевський зрікся з уряду, єпископ-коад’ютор Мар’ян Бучек призначений ординарієм дієцезії;
2011 - єпископ Станіслав Широкорадюк і єпископ Ян Собіло у Бердянську на Запоріжжі освятили встановлений у костелі Різдва Пресвятої Діви Марії реконструйований орган;
2014 - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив всю першу частину церковного комплексу у Харкові;
2016 - архієпископ Мечислав Мокшицький за участю єпископа Мар'яна Бучека освятив у Солонці під Львовом земельну ділянку, хрест та вмурував наріжний камінь костелу св. Бенедикта;
- костел св. Йосифа у Чечельнику на Вінничині отримав мощі св. бр. Альберта;
2021 - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив у Солонці під Львовом новозбудовані монастир св. Йосифа та костел св. Бенедикта;
Наступна дата: березень, 20
1624 - до костелу Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Більшівцях на Івано-Франківщині внесли чудотворний образ Матері Божої з Дитятком та храм проголосили санктуарієм;
1789 - в Коломиї на Івано-Франківщині із домініканського костелу до парафіяльного Успіння Пресвятої Діви Марії урочисто перенесли чудотворний образ Матері Божої з Дитятком;
1923 - помер у Львові архієпископ-митрополит Львівський Йосиф Більчевський, майбутній святий, похований на Янівському кладовищі;
2000 - архієпископ Мар'ян Яворський віддав Львівську семінарію у Брюховичах під опіку св. Йосифа;

Після ІІ світової війни храм передали православній громаді, нині належить Хустській єпархії Московського патріархату. Православні віряни після 1968 року дозволили односельцям-угорцям відправляти Літургію в латинському обряді біля бічного вівтаря Божої Матері Лурдської: «Православна громада, володіючи на правах власності спорудою – храмом Різдва Пресвятої Богородиці, надає дозвіл римо-католицькій громаді вільно відправляти всі церковні треби у храмі, а також використовувати дзвони за потребою». З 1989 року Святі Меси стали регулярними.

СВЯТИНІ,
ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:
Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.
Фільми