ШИШЛІВЦІ. Костел Серця Діви Марії (1991 - 1994). Закарпатська обл., Ужгородський р-н

89420 Шишлівці,
вул. Ужгородська, 30,
f.b.: sisloci.r.k.plebania

Вперше село Шишлівці ('Syslocz', 'Zysluch') згадується у документі від 1323 року. Нині тут проживає трохи більше трьох сотень мешканців, майже 60 відсотків яких мають угорське етнічне походження.

Парафіяльну спільноту римо-католиків у цьому селі заснували 1989 року. Раніше місцеві віряни не мали своєї святині. Будівництво власного мурованого костелу розпочали у 1991 році. Завершили спорудження святині 1994 року. Новозбудований храм було освячено 30 жовтня цього ж року. 25 березня 2017 року єпископ Антал Майнек OFM освятив золоту корону для скульптурки Матері Божої Фатімської, а також парафіяльні приміщення.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: січень, 15
1812 - архієпископ-митрополит Львівський Каетан Кіцький помер в резиденції в Оброшиному, де його і поховали;
1842 - ординарій Кам'янець-Подільський єпископ Франциск Мацкевич помер, похований у крипті місцевої катедри;
1885 - колишній ординарій Луцько-Житомирський єпископ Каспер Боровський помер у Плоцьку (Польща), похоронений у місцевій катедрі;
2016 - єпископ Станіслав Широкорадюк освятив каплицю Божого Милосердя у новоспорудженій будівлі монастиря у Маріуполі на Донеччині;
Наступна дата: січень, 16
1978 - народився в селі Корначівка Ярмолинецького району на Хмельниччині майбутній єпископ Павло Гончарук, ординарій Харківсько-Запорізький;
1991 - відновлено церковні структури в Україні; єпископ Львівської архідієцезії у Любачеві Мар'ян Яворський призначений Львівським архієпископом-митрополитом, о. Ян Ольшанський - єпископом-ординарієм відновленої Кам'янець-Подільської дієцезії, о. Ян Пурвінський - єпископом-ординарієм відновленої Житомирської дієцезії, оо. Владислав Керницький і Маркіян Трофим'як - Львівськими єпископами-помічниками;

Парафію в Шишловцях обслуговують дієцезіальні священники.

ІНШІ СВЯТИНІ, ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.