|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
10014 Житомир,
вул. Київська, 4,
+380 (412) 22-78-88, 42-12-85,
f.b.: st.john.of.dukla.parish
Вважається, що Житомир засновано близько 884 року, хоча перша писемна згадка про нього датується 1240 роком. Магдебурзьке право отримав у 1432-1444 роках. У 1804 році став адміністративним центром Волинської губернії. Статус міста - з 1884 року. 1545 року тут проживало шість сотень осіб, 1897 року - 66 тисяч, нині - понад 261 тисяча осіб. Є обласним центром.
4 квітня 1761 року король Август ІІІ надав францисканцям-бернардинам землю в околицях Житомира під храм та резиденцію, які коштом житомирського старости Яна Іллінського було збудовано з дерева. Проте вже 1769 року їхній костел бл. Яна з Дуклі разом із житловою спорудою знищила пожежа. Через рік завдяки фундатору та іншим жертводавцям постали знову з дерева як храм, який освятив о. Франциск Залуковський, так і резиденція, але поряд із святинею також почали споруджувати муровану будівлю, до якої ченці переселились на початку ХІХ століття.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: червень, 14 | |
| 1619 | - освячено під титулом Матері Божої Умиління костел бернардинів у Сокалі на Львівщині; |
| 1868 | - архієпископ Франциск Вежхлейський консекрував костел св. Миколая у Соколові на Львівщині; |
| 1903 | - архієпископ Йосиф Більчевський освятив оновлений головний вівтар костелу св. Станіслава єп. мч. у Фірлеєві (Липівці) на Івано-Франківщині; - єпископ Кароль Фішер повторно освятив костел св. Миколая єп. у Дублянах на Львівщині; |
| 1992 | - повернений храм Пресвятої Трійці у Любомлі на Волині освятив о. Людвіг Камілєвський; |
| 1996 | - костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Кам‘янці-Бузькій на Львівщині проголосили санктуарієм Умираючого Господа Ісуса з Милятина; |
| 2014 | - єпископ Леон Дубравський у співлужінні єпископа Леона Малого консекрував костел Пресвятої Трійці в Окопах на Тернопільщині; |
| Наступна дата: червень, 15 | |
| 1895 | - освячено наріжний камінь костелу Преображення Господнього у Семаківці на Тернопільщині; |
| 1913 | - архієпископ Йосиф Більчевський урочисто коронував образ Матері Божої Неустанної Допомоги головного вівтаря костелу Матері Божої Неустанної Допомоги у Тернополі; |
| 1962 | - помер у Варшаві колишній архієпископ-митрополит Львівський Євгеній Базяк, похований в Кракові у Вавельській катедрі; |
| 2011 | - ординарій Київсько-Житомирський єпископ Ян Пурвінський зрікся з уряду, призначено ординарієм дієцезії з наданням титулу архієпископа ad personam єпископа Петра Мальчука; |
| 2019 | - єпископ Броніслав Бернацький впровадив реліквії св. Антонія Падуанського до костелу св. Антонія Падуанського
у Южноукраїнську на Миколаївщині; - єпископ Едуард Кава впровадив мощі св. Антонія Падуанського до костелу св. Антонія Падуанського у Косові-Хом'яківці на Тернопільщині; |
| 2021 | - о. Вісвалдаса Кулбокаса призначено Апостольським нунцієм в Україні і титулярним архієпископом Мартани; |
Житомирську резиденцію бернардинів офіційно визнали конвентом (монастирем) 14 жовтня 1782 року. Відомо, що на початку ХІХст. гвардіанами тут служили оо. Станіслав Тиванкевич (1807-1813рр.), Плацид Гловацький та Симфоріан Монкевич. Пожежа 21 липня 1820 року знищила дерев'яний костел повністю та частково мурований монастир, який швидко відновили та перенесли до нього богослужіння. У 1823 році заклали фундамент під спорудження мурованого храму. Тривало воно до 1841 року, коли його освятив о.-прелат Мартин Кшижановський. Костел містив окрім головного два бічні вівтарі, присвячених Матері Божій Ченстоховскій та св. Антонію Падуанському (ще два бічних вівтарі мали бути присвячені св. Франциску Ассізькому та бл. Яну з Дуклі).
Протягом часу будівництва бернардинського костелу у Житомирі гвардіанами служили почергово оо. Фортунат Нечай, Петро Бунак, Станіслав Бишковський, Юліан Волончевський та Бернард Костковський. У листопаді 1842 року царська влада ліквідувала монастир, а через три роки костельно-монастирський комплекс віддали Луцько-Житомирській дієцезії під Духовну семінарію, перенесену із Луцька (храм став семінарійним). Відтоді святинею опікувались ректор семінарії та вікарії кафедральної парафії св. Софії, богослужіння у ній звершували також викладачі семінарії.
У радянські часи семінарійний храм у Житомирі закрили. Його використовували як обласну філармонію, обласний будинок народної творчості і відділ природи краєзнавчого музею. Завдяки душпастирській діяльності оо.-паллотинів наприкінці 1990 - на початку 1991 року костел повернули римо- католикам. 30 квітня 1991 року єпископ Ян Пурвінський освятив у ньому відремонтовану каплицю. У травні 1992 році храм знову передали тим францисканцям, яких колись називали бернардинами. Вони взялись за ремонт святині. 25 жовтня 1997 року відновлений костел консекрував єпископ Пурвінський. 1 березня 2006 року, після 15 річних зусиль щодо повернення монастирських приміщень обласна держадміністрація урочисто передала францисканцям колишню будівлю монастиря, яка використовувалась з радянських часів як обласний військомат. 2008 року у храмі встановлено орган з Німеччини, виготовлений 1971 pоку. 27 вересня 2015 року єпископ Пурвінський освятив чотири величезні дзвони, придбані та привезені у Житомир завдяки фінансовій допомозі доброчинців з Італії. Храм є пам'яткою історії та архітектури державного значення.
Парафію св. Яна з Дуклі у Житомирі та храми св. Мартина Турського і Матері Божої Цариці у сусідніх Зарічанах обслуговують оо.-францисканці (орден Братів Менших).
У Житомирі є також окрім вже загаданого собору св. Софії, що нині є співкафедральним, костели св. Вацлава, Божого Милосердя, а також каплиці Божого Милосердя, св. Андрія Апостола, Навернення св. Ап. Павла, св. Станіслава на цвинтарі, в монастирі бенедиктинок та колишня св. Миколая.
Головна сторінка