ŻYTOMIERZ. Kościół p.w. św. Jana z Dukli (1823 - 1841). Żytomierski obw., Żytomierzski r-n

10014 Житомир,
вул. Київська, 4,
+380 (412) 22-78-88, 42-12-85,
f.b.: st.john.of.dukla.parish

Вважається, що Житомир засновано близько 884 року, хоча перша писемна згадка про нього датується 1240 роком. Магдебурзьке право отримав у 1432-1444 роках. У 1804 році став адміністративним центром Волинської губернії. Статус міста - з 1884 року. 1545 року тут проживало шість сотень осіб, 1897 року - 66 тисяч, нині - понад 261 тисяча осіб. Є обласним центром.

4 квітня 1761 року король Август ІІІ надав францисканцям-бернардинам землю в околицях Житомира під храм та резиденцію, які коштом житомирського старости Яна Іллінського було збудовано з дерева. Проте вже 1769 року їхній костел бл. Яна з Дуклі разом із житловою спорудою знищила пожежа. Через рік завдяки фундатору та іншим жертводавцям постали знову з дерева як храм, який освятив о. Франциск Залуковський, так і резиденція, але поряд із святинею також почали споруджувати муровану будівлю, до якої ченці переселились на початку ХІХ століття.

Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy
Bieżąca data: czerwiec, 13
1797	- у Лепелі (нині - Вітебська область Білорусі) народився майбутній єпископ-ординарій Кам'янець-Подільський Антоній Фіалковський;
1919	- освячено під титулом св. Антонія Падуанського новозбудований костел у Львові-Білогорщі;
1926	- освячено наріжний камінь каплиці св. Терези у Дитятині на Івано-Франківщині;
1933	- освячено новозбудовану каплицю св. Антонія у Чернилівці на Тернопільщині;
1992	- єпископ Рафал Керницький освятив у Гвіздці на Івано-Франківщині повернутий вірянам костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії під титулом св. Антонія;
1993	- Апостольський нунцій в Україні та Апостольский адміністратор Закарпаття архієпископ Антоніо Франко консекрував новоспоруджений костел cв. Антонія Падуанського в Анталовцях на Закарпатті;
1995	- костел св. Антонія Падуанського у Львові проголошено санктуарієм св. Антонія Падуанського;
2008	- кардинал Мар'ян Яворський освятив дах та вежу храму св. Антонія у Лосячі на Тернопільщині;
2012	- архієпископ Мечислав Мокшицький освятив ікону св. Антонія Падуанського у головному вівтарі храму св. Антонія у Лосячі на Тернопільщині;
2015	- єпископ Мар'ян Бучек освятив скульптуру Матері Божої Цариці Миру в костелі св. Антонія Падуанського у Косові-Хом'яківці на Тернопільщині;
2017	- архієпископ Мечислав Мокшицький освятив відбудований костел Успіння Пресвятої Діви Марії та св. Антонія Падуанського у Великих Мостах на Львівщині;
2019	- костел cв. Антонія у Кримку на Тернопільщині консекрував єпископ Віталій Кривицький;
2020	- архієпископ Мечислав Мокшицький освятив та вмурував наріжний камінь майбутнього костелу cв. Антонія Падуанського в Олеську на Львівщині;
2021	- єпископ Радослав Змітрович освятив статую Марії Фатімської біля храму св. Йосифа у Слобідці-Красилівській на Хмельниччині;
2023	- єпископ Леон Дубравський за участю єпископа Радослава Змітровича проголосив храм св. Станіслава єп. мч. у Городку на Хмельниччині санктуарієм cв. Антонія Падуанського; - єпископ Віталій Скомаровський освятив на фасаді колишнього костелу Різдва Пресвятої Діви Марії і cв. Антонія Падуанського у Рівному пам'ятну таблицю останньому його душпастирю о. Кашубі;
Następna data: czerwiec, 14
1619	- освячено під титулом Матері Божої Умиління костел бернардинів у Сокалі на Львівщині;
1868	- архієпископ Франциск Вежхлейський консекрував костел св. Миколая у Соколові на Львівщині;
1903	- архієпископ Йосиф Більчевський освятив оновлений головний вівтар костелу св. Станіслава єп. мч. у Фірлеєві (Липівці) на Івано-Франківщині; - єпископ Кароль Фішер повторно освятив костел св. Миколая єп. у Дублянах на Львівщині;
1992	- повернений храм Пресвятої Трійці у Любомлі на Волині освятив о. Людвіг Камілєвський;
1996	- костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Кам‘янці-Бузькій на Львівщині проголосили санктуарієм Умираючого Господа Ісуса з Милятина;
2014	- єпископ Леон Дубравський у співлужінні єпископа Леона Малого консекрував костел Пресвятої Трійці в Окопах на Тернопільщині;

Житомирську резиденцію бернардинів офіційно визнали конвентом (монастирем) 14 жовтня 1782 року. Відомо, що на початку ХІХст. гвардіанами тут служили оо. Станіслав Тиванкевич (1807-1813рр.), Плацид Гловацький та Симфоріан Монкевич. Пожежа 21 липня 1820 року знищила дерев'яний костел повністю та частково мурований монастир, який швидко відновили та перенесли до нього богослужіння. У 1823 році заклали фундамент під спорудження мурованого храму. Тривало воно до 1841 року, коли його освятив о.-прелат Мартин Кшижановський. Костел містив окрім головного два бічні вівтарі, присвячених Матері Божій Ченстоховскій та св. Антонію Падуанському (ще два бічних вівтарі мали бути присвячені св. Франциску Ассізькому та бл. Яну з Дуклі).

Протягом часу будівництва бернардинського костелу у Житомирі гвардіанами служили почергово оо. Фортунат Нечай, Петро Бунак, Станіслав Бишковський, Юліан Волончевський та Бернард Костковський. У листопаді 1842 року царська влада ліквідувала монастир, а через три роки костельно-монастирський комплекс віддали Луцько-Житомирській дієцезії під Духовну семінарію, перенесену із Луцька (храм став семінарійним). Відтоді святинею опікувались ректор семінарії та вікарії кафедральної парафії св. Софії, богослужіння у ній звершували також викладачі семінарії.

У радянські часи семінарійний храм у Житомирі закрили. Його використовували як обласну філармонію, обласний будинок народної творчості і відділ природи краєзнавчого музею. Завдяки душпастирській діяльності оо.-паллотинів наприкінці 1990 - на початку 1991 року костел повернули римо- католикам. 30 квітня 1991 року єпископ Ян Пурвінський освятив у ньому відремонтовану каплицю. У травні 1992 році храм знову передали тим францисканцям, яких колись називали бернардинами. Вони взялись за ремонт святині. 25 жовтня 1997 року відновлений костел консекрував єпископ Пурвінський. 1 березня 2006 року, після 15 річних зусиль щодо повернення монастирських приміщень обласна держадміністрація урочисто передала францисканцям колишню будівлю монастиря, яка використовувалась з радянських часів як обласний військомат. 2008 року у храмі встановлено орган з Німеччини, виготовлений 1971 pоку. 27 вересня 2015 року єпископ Пурвінський освятив чотири величезні дзвони, придбані та привезені у Житомир завдяки фінансовій допомозі доброчинців з Італії. Храм є пам'яткою історії та архітектури державного значення.

Парафію св. Яна з Дуклі у Житомирі та храми св. Мартина Турського і Матері Божої Цариці у сусідніх Зарічанах обслуговують оо.-францисканці (zakon Braci Mniejszych).