13450 Городківка,
вул. Шкільна, 40
Городківка (до 1946р. - Халаїмгородок) існувала ще у давньоукраїнські часи під назвою Китайгородок. Після знищення татаро-монголами відроджувалась як Великі Жерделі, Скоргородок та просто Городок, а від початку XVIIст. - як Халаїмгородок за прізвищем тодішніх місцевих власників. У 1880р. тут проживало 1690 мешканців, у тому числі півтисячі римо-католиків, 1900 року - 2279, нині село має майже 1100 осіб. Входило до Андрушівського району, а від 2020 року - до Бердичівського.
У 1818 році у Халаїмгородку коштом місцевого власника Дезидерія Івановського постала мурована каплиця (в джерелах помилково її будівництво приписують Міхаловському - чоловіку Фабіани Івановської, дочки Дезидерія, народженої 1810 року). Принаймні, від початку 50-х років Халаїмгородок вже був філією парафії парафії св. Антонія у Білопіллі з окремим душпастиром о. Адамом Камінським.
Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
---|---|
Поточна дата: жовтень, 04 | |
1803 | - о. Ігнатій Треттер освятив новоспоруджений храм Матері Божої Сніжної у Куткорі на Львівщині; |
1846 | - у Львівській катедрі з рук Львівського архієпископа вірменського обряду Самуеля Стефановича єпископські свячення отримав призначений на посаду Перемишльського єпископа о. Франциск Вежхлейський, майбутній митрополит Львівський; |
1887 | - костел cвв. Апп. Петра і Павла у Степовому (Карлсруе) на Миколаївщині консекрував єпископ Тираспольський Антон Церр; |
1894 | - освячено костел бл. Кінги у Стебнику на Львівщині; |
1986 | - освячено новоспоруджену каплицю св. Франциска у Вінниці; |
1987 | - о. Йосиф Легович звершив першу післявоєнну Месу у поверненому костелі св. Миколая у Пнікуті на Львівщині; |
1998 | - єпископ Ян Ольшанський освятив новозбудований храм cв. Владислава у Бедриківцях на Хмельниччині; |
2003 | - єпископ Мар'ян Бучек освятив відновлений розпис костелу св. Архангела Михаїла у Чернівцях-Садгорі; - єпископ Мар'ян Бучек освятив відремонтований парафіяльний будинок при костелі св. Йоана Непомуцького у Боянах на Буковині; |
2005 | - єпископ Станіслав Падевський освятив новозбудовану каплицю св. Йосифа Обручника Пресвятої Діви Марії у Макіївці на Донеччині; |
2013 | - о. Владислав Лізун освятив відновлену протягом останніх 6 місяців каплицю Христа Розіп'ятого в костелі cв. Антонія Падуанського у Львові; |
2014 | - єпископ Антал Майнек консекрував костел св. Франциска у Мукачеві на Закарпатті; - єпископ Ян Пурвінський освятив каплицю св. Агнеси у Соколові на Житомирщині; |
2015 | - єпископ Леон Дубравський освятив наріжний камінь храму св. Франциска в Андрійківцях на Хмельниччині; - архієпископ Петро Мальчук освятив наріжний камінь майбутнього костелу св. Терези від Немовляти Ісуса в Ірпині біля Києва; |
2020 | - єпископ Віталій Кривицький освятив відновлений храм св. Терези від Немовляти Ісуса і нову Хресну дорогу у Кам'яному Броді на Житомирщині; |
Наступна дата: жовтень, 05 | |
1856 | - костел св. Валентина у Раковці на Львівщині консекрував архієпископ Лукаш Баранецький; |
1990 | - Апостольський делегат в СРСР та Росії архієпископ Франческо Коласуонно освятив земельну ділянку під будівництво костелу у Довбиші на Житомирщині; |
2008 | - кардинал Мар'ян Яворський консекрував новозбудований храм Матері Божої Святого Розарію в Косові на Івано-Франківщині; |
2013 | - архієпископ Станіслав Будзік (Польща) за участі єпископів Мар'яна Бучека, Яна Собіло, Леона Дубравського, Станіслава Широкорадюка та Степана Менька (УГКЦ) консекрував костел Різдва Пресвятої Діви Марії в Бердянську на Запоріжжі; |
2015 | - єпископ Мар'ян Бучек в костелі Різдва Пресвятої Діви Марії у Бердянську на Запоріжжі освятив меморіальну таблицю, присвячену консекрації храму; |
2017 | - тимчасову каплицю cвв. Апп. Петра і Павла у Сокільниках під Львовом освятив архієпископ Мечислав Мокшицький; |
2019 | - єпископ Віталій Скомаровський на території колишнього кладовища освятив земельну ділянку під будівництво храму у Горохові на Волині; - єпископ Леон Малий впровадив реліквії св. Йоана Павла ІІ до костелу Успіння Пресвятої Діви Марії у Рудках на Львівщині; |
І Дезидерій Івановський, і після його смерті дружина Клара прагнули перебудувати каплицю у Халаїмгородку на костел, проте царська влада не надавала дозволу. Клара Івановська поставила біля каплиці та освятила пам'ятний знак померлому 1844 року чоловіку й померлій 1848 року дочці Фабіані. 1859 року померла і вона, заповівши своєму сину, письменнику та публіцисту, представнику української школи в польській літературі Євстахію Івановському таки збудувати костел. Проте Євстахію теж не вдалось отримати дозвіл на спорудження храму. Він помер 1903 року та був похований у Білопіллі, і, не маючи дітей, заповів маєтності Жмігродським (правнукам своєї сестри Фабіани) разом із зобов'язанням все таки збудувати святиню.
Завдяки послабленню політичного тиску на католиків латинського обряду у першій половині ХХст. Жмігродські отримали дозвіл на будівництво мурованого костелу у Халаїмгородку та 1910 року розпочали його. Будівничий Е. Яблонський, технолог А. Ходак та білопільський адміністратор о. Станіслав Гурський завершили спорудження храму 1913 року (конструкція святині дозволяє припустити, що в її складі в якості пресбітерію залишили первісну каплицю чи її частину). Костел отримав дзвіницю із трьома дзвонами, найбільший з яких був вагою 150 кг. Принаймні, від 1920 року Халаїмгородок, формально залишаючись білопільською філією, вже був виділений в схематизмах Луцько-Житомирської дієцезії як окрема парафія, яку обслуговували адміністратори о. Владислав Маньке (спочатку) та Станіслав Борецький (потім).
У 1935 році святиню у Халаїмгородку закрили, забравши її під сільський клуб. А пізніше вона стала колгоспною коморою. Під час ІІ св. війни костел знову запрацював, ним тривалий час до наступного закриття у 1959-1961рр. опікувався о. Йосиф Козинський. 1989 року храм повернули місцевим римо-католикам, які за свої кошти та завдяки зусиллям о. Амброзія Міцкевича здійснили його ремонт.
Парафію обслуговують дієцезіальні священники з парафії св. Власа єп. мч. в Андрушівці.