HORODKÓWKA (Chałaimgródek). Kościół p.w. św. Klary (1910 - 1913). Żytomierski obw., Berdyczowski r-n

13450 Городківка,
вул. Шкільна, 40

Городківка (до 1946р. - Халаїмгородок) існувала ще у давньоукраїнські часи під назвою Китайгородок. Після знищення татаро-монголами відроджувалась як Великі Жерделі, Скоргородок та просто Городок, а від початку XVIIст. - як Халаїмгородок за прізвищем тодішніх місцевих власників. У 1880р. тут проживало 1690 мешканців, у тому числі півтисячі римо-католиків, 1900 року - 2279, нині село має майже 1100 осіб. Входило до Андрушівського району, а від 2020 року - до Бердичівського.

У 1818 році у Халаїмгородку коштом місцевого власника Дезидерія Івановського постала мурована каплиця (в джерелах помилково її будівництво приписують Міхаловському - чоловіку Фабіани Івановської, дочки Дезидерія, народженої 1810 року). Принаймні, від початку 50-х років Халаїмгородок вже був філією парафії парафії св. Антонія у Білопіллі з окремим душпастиром о. Адамом Камінським.

Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy
Bieżąca data: wrzesień, 08
1724	- коронація чудотворної ікони Сокальської Богоматері у бернардинському костелі Матері Божої Умиління у Сокалі на Львівщині;
1824	- костел св. Казимира у Кузьмівці (Казимирівці) на Рівненщині консекрував єпископ Мінський Яків Дедерко;
1829	- костел Пресвятої Трійці у Ржищеві на Київщині освятив київський архідиякон о. Павло Петровський;
1853	- архієпископ Лука Баранецький консекрував костел св. Миколая у Повітні на Львівщині;
1860	- інгрес до Кам'янець-Подільської катедри єпископа-ординарія Антонія Фіалковського;
1885	- освячено новозбудований костел Матері Божої Святого Розарію у Молодії на Буковині;
1901	- новоспоруджений та оснащений храм у Криниці (Коростятині) на Тернопільщині консекрував під титулом Різдва Пресвятої Діви Марії архієпископ Йосиф Вебер, єпископ-помічник Львівський;
1909	- освячено черговий костел св. Софії у Підволочиську на Тернопільщині;
1911	- помер у Кракові кардинал Ян Пузина, колишній єпископ-помічник Львівський; похований у Краківській катедрі;
1930	- новоспоруджений костел св. Антонія Падуанського у Малих Голобах на Волині консекрував єпископ-ординарій Луцький Адольф Шельонжек;
1931	- освячено костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Старих Петликівцях на Тернопільщині;
1995	- храм Різдва Пресвятої Діви Марії у Стрию на Львівщині оголошено санктуарієм Матері Божої Хранительки Людських Надій;
2001	- повернену та відремонтовану каплицю у Чорному Лісі на Тернопільщині повторно освятили (під титулом Різдва Пресвятої Діви Марії);
2003	- єпископ Станіслав Падевський освятив каплицю Божого Милосердя у костелі Різдва Пресвятої Діви Марії в Бердянську на Запоріжжі;
2013	- єпископ Ян Собіло заклав наріжний камінь у стіну костелу Різдва Пресвятої Діви Марії в Бердянську на Запоріжжі;
2014	- освячено подаровану благодійником нову Хресну дорогу в костелі Різдва Пресвятої Діви Марії у Свидовцях на Закарпатті;
2017	- архієпископ Мечислав Мокшицький впровадив впровадив мощі св. єпископа Йосифа Пельчара до костелу Успіння Пресвятої Діви Марії у Рудках на Львівщині;
2018	- єпископ Леон Дубравський реконсекрував костел Пресвятого Серця Ісуса Христа у Кам'янці-Подільському на Хмельниччині;
2021	- костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Мацьківцях на Хмельниччині проголошено санктуарієм Божої Матері Фатімської;
2022	- архієпископ Мечислав Мокшицький освятив відреставровану каплицю Різдва Пресвятої Діви Марії в Глиницях на Львівщині;
Następna data: wrzesień, 09
1923	- єпископ Кароль Фішер освятив на Львівщині перенесений до Вацевичів (від 1945р. - Залужани) липовецький дерев'яний костелик Благовіщення Пресвятої Діви Марії;
2001	- в костелі Різдва Пресвятої Діви Марії у Стрию на Львівщині кардинал Мар'ян Яворський коронував образ Матері Божої Стрийської короною, освяченою у Львові 26 червня 2001 року Святішим Отцем Йоаном Павлом ІІ;

Źródło zdjęcia: m-a-d-m-a-x.livejournal.com

І Дезидерій Івановський, і після його смерті дружина Клара прагнули перебудувати каплицю у Халаїмгородку на костел, проте царська влада не надавала дозволу. Клара Івановська поставила біля каплиці та освятила пам'ятний знак померлому 1844 року чоловіку й померлій 1848 року дочці Фабіані. 1859 року померла і вона, заповівши своєму сину, письменнику та публіцисту, представнику української школи в польській літературі Євстахію Івановському таки збудувати костел. Проте Євстахію теж не вдалось отримати дозвіл на спорудження храму. Він помер 1903 року та був похований у Білопіллі, і, не маючи дітей, заповів маєтності Жмігродським (правнукам своєї сестри Фабіани) разом із зобов'язанням все таки збудувати святиню.

Завдяки послабленню політичного тиску на католиків латинського обряду у першій половині ХХст. Жмігродські отримали дозвіл на будівництво мурованого костелу у Халаїмгородку та 1910 року розпочали його. Будівничий Е. Яблонський, технолог А. Ходак та білопільський адміністратор о. Станіслав Гурський завершили спорудження храму 1913 року (конструкція святині дозволяє припустити, що в її складі в якості пресбітерію залишили первісну каплицю чи її частину). Костел отримав дзвіницю із трьома дзвонами, найбільший з яких був вагою 150 кг. Принаймні, від 1920 року Халаїмгородок, формально залишаючись білопільською філією, вже був виділений в схематизмах Луцько-Житомирської дієцезії як окрема парафія, яку обслуговували адміністратори о. Владислав Маньке (спочатку) та Станіслав Борецький (потім).

У 1935 році святиню у Халаїмгородку закрили, забравши її під сільський клуб. А пізніше вона стала колгоспною коморою. Під час ІІ св. війни костел знову запрацював, ним тривалий час до наступного закриття у 1959-1961рр. опікувався о. Йосиф Козинський. 1989 року храм повернули місцевим римо-католикам, які за свої кошти та завдяки зусиллям о. Амброзія Міцкевича здійснили його ремонт.