|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
13420 Івниця
Перші письмові згадки про Івницю датуються 1456 роком, згадується також у 1545, 1569, 1584 і 1589 роках, а від 1598 року вважалась містечком, проте пізніше втратила цей статус. У другій половині XVIIIст. тут проживало понад 3 тисячі мешканців, а 1761 року Івниця знову стала містечком. У 1880р. мала близько двох тисяч жителів, 1906 року - 2839, 1911 року - 3219, 1923 року - 2888, нині - понад 1600 осіб. Село входило до Андрушівського району, а від 2020 року - до Житомирського.
У середині XVIIIст. католики латинського обряду Івниці належали до парафії у Ходоркові. Перший (дерев'яний) івницький костел збудували з фундації когось із родини Лентовських (засновницький акт від 9 липня 1754р.). Оснастили святиню коштом місцевого власника Яна Чарнецького, а консекрував храм під титулом Пресвятої Трійці 31 травня 1762 року єпископ Андрій Залуський, який заснував тут самостійну парафію (її 1767 року обслуговував о.-паулін Ян Чосновський).
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: червень, 10 | |
| 1903 | - костел Всіх Святих у Ходорові на Львівщині консекрував єпископ Йосиф Вебер; |
| 1934 | - жовківський декан та настоятель о. Лаврентій Ожга освятив наріжний камінь майбутньої каплиці у Глинську на Львівщині; - о. Вікентій Смаль освятив новозбудований костел Пресвятої Діви Марії Помічниці Вірних у Рибному на Івано-Франківщині; |
| 1952 | - в Кочев'є (Словенія) народився майбутній Апостольський нунцій в Україні архієпископ Іван Юркович; |
| 1995 | - о. Станіслав Падевський, майбутній ординарій Харківсько-Запорізький, консекрований на єпископа у Кам’янець-Подільській катедрі Апостольським нунцієм в Україні архієпископом Антоніо Франко; |
| Наступна дата: червень, 11 | |
| 1872 | - в Санкт-Петербурзі відбулась єпископська хіротонія о. Франца Цоттмана, призначеного єпископом-ординарієм Тираспольським; |
| 1989 | - повернений костел св. Миколая, єп. мч. у Чернівцях на Вінничині освятив єпископ Едвард Бялогловський з Перемишля (Польща); |
| 2000 | - єпископ Станіслав Падевський освятив відремонтований костел Святого Духа у Глинянах на Львівщині; |
| 2005 | - єпископ Леон Малий освятив каплицю Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Великих Бірках на Тернопільщині; |
Проте пізніше Івниця втратила статус парафії та належала почергово до парафій у Коростишеві і Ліщині. 8 грудня 1764 року вже згаданий Чарнецький підписав акт фундації костельно-монастирського комплексу для паулінів, проте у січні 1788 року вони відмовились від душпастирства. 11 вересня 1783 року той же Чарнецький фундував у містечку монастир та костел для францисканців конвентуальних. Дерев'яний храм отримав титул св. Йоана Хрестителя та якийсь час згадувався разом із костелом Пресвятої Трійці, а 1793 року став осередком місцевої парафії. Мав три дерев'яні вівтарі, головний містив образ Пресвятої Трійці (ймовірно, зі старого храму). Святиня разом із монастирем згоріла 16 вересня 1808 року внаслідок пожежі, що розпочалась у єврейському кварталі.
Новий (також дерев'яний) монастир францисканців в Івниці завершили будувати 1817 року з фундації Яна Йосифа де Шодуара, який придбав івницький маєток 1814 року. Частину будівлі займала тимчасова каплиця із трьома вівтарями (головний мав образ Матері Божої), яку цього ж року освятив гвардіан о. Казимир Бєлєцький. У 1826 році коштом того ж Шодуара постав мурований францисканський храм св. Йоана Хрестителя, який перейняло дієцезіальне духовенство після ліквідації монастиря 1832 року, проте деякі францисканці продовжували тут служити. Освятив костел 1839 року о. Бялоблоцький.
В середині 70-х років майже тисячу вірян в Івниці обслуговував адміністратор о. Фома Писанко (парафія тоді вже мала каплицю у Волиці Зарубинецькій (нині - Волиця). 1879 року черговий землевласник Ян Шодуар збудував каплицю-усипальницю на кладовищі. У 1890 році костел консекрува єпископ Кирило Любовидзький. Наприкінці ХІХ - у першій декаді ХХ століть івницька парафія не мала сталих душпастирів, у другому десятилітті, коли чисельність вірян перевищила півтори тисячі, нею став опікуватись адміністратор о. Болеслав Гурський. Принаймні, у 1923-1925 роках тут служив адміністратор парафії у Старій Котельні о. Павло Велік.
У радянські часи костел та монастир перебудували на школу. Після переселення школи до спорудженої неподалік нової будівлі колишні костельно-монастирські приміщення пустують та перебувають у стані часткової руїни.
Головна сторінка