|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
13413 Стара Котельня
Під назвами Котельний, Котельниця, Котельнич, Котельня поселення багато разів згадується у літописах 1138-1169 років, є згадки також у XVI і XVII століттях. Була містечком та центром волості. 1870 року тут проживало 844 мешканців, 1885 року - 1332, 1897 року - 3183, 1906 року - 3023, нині село нараховує лише 1300 осіб. Входило до Андрушівського району, а від 2020 року є частиною Бердичівського.
Перший (ймовірно, дерев'яний) костел існував у Котельні у XVII столітті. А наступний і вже мурований храм із каплицями і захристією було споруджено на місці колишнього у 1781-1783 роках коштом місцевого власника Антонія Прушинського (фундаційний акт, датований 17 березня 1781 року, затверджено Київською курією 25 квітня). Парафію ж заснували у 1782 році, виділивши її із житомирської, а метричні книги велись від 1783 року.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: травень, 12 | |
| 1755 | - о. Антоній Воллович призначений єпископом-ординарієм Луцьким; |
| 1776 | - Львівська катедра стала санктуарієм Матері Божої Милосердної; |
| 1782 | - Луцький єпископ-помічник Ян Качковський освятив новобуздований костел Пресвятої Діви Марії у Городищі на Хмельниччині; |
| 1786 | - єпископ Фелікс Турський освятив наріжний камінь майбутнього домініканського храму Успіння Пресвятої Діви Марії у Тульчині на Вінничині; |
| 1911 | - освячено наріжний камінь каплиці в Ілавчому на Тернопільщині; |
| 1912 | - закладено наріжний камінь костелу Пресвятої Діви Марії Цариці Польщі у Берестянах на Львівщині; |
| 1928 | - архієпископ Болеслав Твардовський консекрував новоспоруджений та оснащений храм Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Чорнушовцях на Львівщині; |
| 1934 | - єпископ Євгеній Базяк освятив дзвін 'Миколай' в костелі Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Більшівцях на Івано-Франківщині; |
| 1935 | - костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Старих Петликівцях на Тернопільщині консекрував архієпископ Болеслав Твардовський; |
| 1937 | - єпископ Євгеній Базяк консекрував новозбудований та оснащений храм св. Варвари у Биткові на Івано-Франківщині; |
| 1940 | - єпископ-помічник Луцький Стефан Вальчикевич помер у Луцьку та був похований на місцевому кладовищі; |
| 2018 | - костел Успіння Пресвятої Діви Марії і св. Архангела Михаїла у Мелітополі на Запоріжжі консекрував єпископ Станіслав Широкорадюк; |
| 2024 | - єпископ Олександр Язловецький в костелі Воздвиження Хреста Господнього у Фастові на Київщині коронував скульптурку Фатімської Богоматері освяченою Папою Франциском короною; |
| Наступна дата: травень, 13 | |
| 1881 | - номінований єпископом-помічником Львівським з титулярним престолом в Трапезополісі о. Северин Моравський; |
| 1883 | - отримав єпископське свячення у Санкт-Петербурзі з рук Влоцлавського ординарія Олександра Бересьнєвіча о. Симон Козловський, номінований ординарієм Луцько-Житомирським; |
| 1989 | - майбутній єпископ о. Рафал Керницький освятив повернений костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Рудках на Львівщині; |
| 2012 | - каплицю Матері Божої Фатімської в Одесі-Таірові проголошено санктуарієм Матері Божої Фатімської; |
| 2017 | - о. Едварда Каву призначено єпископом-помічником Львівської архiдієцезії; - Апостольський нунцій в Україні архієпископ Клаудіо Ґуджеротті та архієпископ Мечислав Мокшицький в санктуарії Матері Божої Фатімської у Крисовичах на Львівщині коронували скульптуру Фатімської Матері Божої коронами, освяченими Папою Римським Франциском; - повністю збудований та оснащений костел Святої Родини у Харкові консекрував єпископ Станіслав Широкорадюк за участю єпископа Мар'яна Бучека, а також освятив нову скульптуру Пресвятої Богородиці на подвір'ї храму; |
| 2018 | - єпископ Едуард Кава в санктуарії Матері Божої Фатімської у Крисовичах на Львівщині
освятив скульптури Ангела Миру і Фатімських трьох пастушків; - єпископ Леон Малий освятив капличку св. Йоана з Непомук, встановлену поблизу костелу св. Йоана Непомуцького у Боянах на Буковині; |
1 листопада 1783 року новозбудований костел в Котельні освятив під титулом святих Антонія Падуанського і Яна Непомуцького житомирський канонік о. Михайло Кінарович за згодою церковної влади від 24 жовтня. Храм мав три дерев'яних вівтарі, головний з яких містив мальований на полотні образ св. Антонія, а також муровану дзвіницю на прикостельному цвинтарі із двома дзвонами. Принаймні, від 30-х років костел у схематизмах Луцько-Житомирської дієцезії подається під титулом лише cв. Антонія Падуанського. В середині ХІХст. парафію обслуговував о. Йосиф Лавіцький, і мала вона тоді каплиці на цвинтарі та в Анрушівці (остання перестала згадуватись із 70-х років).
У 1857-1859 роках в Котельні служив настоятелем майбутній єпископ о. Кирило Любовидзький. У 80-х - 90-х роках XIXст. до двох з половиною тисяч вірян перебувало під опікою адміністратора о. Людвика Козловського. В період перед І світовою війною і після неї (принаймні, до 1925 року) парафію чисельністю від трьох до чотирьох тисяч вірних адміністрував о. Павло Велік. У 30-х роках ХХ століття радянська влада костел зачинила.
У 90-х роках ХХ століття суттєво зруйнований храм у Котельні повернули римо-католикам. Його спочатку обслуговували священники Житомирської катедри, потім із житомирської парафіїсв. Яна з Дуклі, а нині ним та місцевими вірянами опікуються дієцезіальні священники з парафії св. Власа в Андрушівці. Костел внаслідок істотних знищень, завданих радянською владою, досі продовжують ремонтувати. 2021 року за грантові кошти Британської Ради «Активні громадяни» встановили підсвітку святині. 17 червня 2023 року було освячено реконструйовану дзвіницю.
Головна сторінка