СТАРА КОТЕЛЬНЯ (Котельня). Костел cв. Антонія Падуанського (1781 - 1783). Житомирська обл., Бердичівський р-н

13413 Стара Котельня

Під назвами Котельний, Котельниця, Котельнич, Котельня поселення багато разів згадується у літописах 1138-1169 років, є згадки також у XVI і XVII століттях. Була містечком та центром волості. 1870 року тут проживало 844 мешканців, 1885 року - 1332, 1897 року - 3183, 1906 року - 3023, нині село нараховує лише 1300 осіб. Входило до Андрушівського району, а від 2020 року є частиною Бердичівського.

Перший (ймовірно, дерев'яний) костел існував у Котельні у XVII столітті. А наступний і вже мурований храм із каплицями і захристією було споруджено на місці колишнього у 1781-1783 роках коштом місцевого власника Антонія Прушинського (фундаційний акт, датований 17 березня 1781 року, затверджено Київською курією 25 квітня). Парафію ж заснували у 1782 році, виділивши її із житомирської, а метричні книги велись від 1783 року.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: січень, 15
1812 - архієпископ-митрополит Львівський Каетан Кіцький помер в резиденції в Оброшиному, де його і поховали;
1842 - ординарій Кам'янець-Подільський єпископ Франциск Мацкевич помер, похований у крипті місцевої катедри;
1885 - колишній ординарій Луцько-Житомирський єпископ Каспер Боровський помер у Плоцьку (Польща), похоронений у місцевій катедрі;
2016 - єпископ Станіслав Широкорадюк освятив каплицю Божого Милосердя у новоспорудженій будівлі монастиря у Маріуполі на Донеччині;
Наступна дата: січень, 16
1978 - народився в селі Корначівка Ярмолинецького району на Хмельниччині майбутній єпископ Павло Гончарук, ординарій Харківсько-Запорізький;
1991 - відновлено церковні структури в Україні; єпископ Львівської архідієцезії у Любачеві Мар'ян Яворський призначений Львівським архієпископом-митрополитом, о. Ян Ольшанський - єпископом-ординарієм відновленої Кам'янець-Подільської дієцезії, о. Ян Пурвінський - єпископом-ординарієм відновленої Житомирської дієцезії, оо. Владислав Керницький і Маркіян Трофим'як - Львівськими єпископами-помічниками;
Джерело фотознімка: m-a-d-m-a-x.livejournal.com

1 листопада 1783 року новозбудований костел в Котельні освятив під титулом святих Антонія Падуанського і Яна Непомуцького житомирський канонік о. Михайло Кінарович за згодою церковної влади від 24 жовтня. Храм мав три дерев'яних вівтарі, головний з яких містив мальований на полотні образ св. Антонія, а також муровану дзвіницю на прикостельному цвинтарі із двома дзвонами. Принаймні, від 30-х років костел у схематизмах Луцько-Житомирської дієцезії подається під титулом лише cв. Антонія Падуанського. В середині ХІХст. парафію обслуговував о. Йосиф Лавіцький, і мала вона тоді каплиці на цвинтарі та в Анрушівці (остання перестала згадуватись із 70-х років).

Джерело фотознімка: m-a-d-m-a-x.livejournal.com

У 1857-1859 роках в Котельні служив настоятелем майбутній єпископ о. Кирило Любовидзький. У 80-х - 90-х роках XIXст. до двох з половиною тисяч вірян перебувало під опікою адміністратора о. Людвика Козловського. В період перед І світовою війною і після неї (принаймні, до 1925 року) парафію чисельністю від трьох до чотирьох тисяч вірних адміністрував о. Павло Велік. У 30-х роках ХХ століття радянська влада костел зачинила.

Фотознімок: Оксана Савченко

У 90-х роках ХХ століття суттєво зруйнований храм у Котельні повернули римо-католикам. Його спочатку обслуговували священники Житомирської катедри, потім із житомирської парафіїсв. Яна з Дуклі, а нині ним та місцевими вірянами опікуються дієцезіальні священники з парафії св. Власа в Андрушівці. Костел внаслідок істотних знищень, завданих радянською владою, досі продовжують ремонтувати. 2021 року за грантові кошти Британської Ради «Активні громадяни» встановили підсвітку святині. 17 червня 2023 року було освячено реконструйовану дзвіницю.

Фотознімок: Kiyanka
ІНШІ СВЯТИНІ, ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.