13413 Стара Котельня
Під назвами Котельний, Котельниця, Котельнич, Котельня поселення багато разів згадується у літописах 1138-1169 років, є згадки також у XVI і XVII століттях. Була містечком та центром волості. 1870 року тут проживало 844 мешканців, 1885 року - 1332, 1897 року - 3183, 1906 року - 3023, нині село нараховує лише 1300 осіб. Входило до Андрушівського району, а від 2020 року є частиною Бердичівського.
Перший (ймовірно, дерев'яний) костел існував у Котельні у XVII столітті. А наступний і вже мурований храм із каплицями і захристією було споруджено на місці колишнього у 1781-1783 роках коштом місцевого власника Антонія Прушинського (фундаційний акт, датований 17 березня 1781 року, затверджено Київською курією 25 квітня). Парафію ж заснували у 1782 році, виділивши її із житомирської, а метричні книги велись від 1783 року.
Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
---|---|
Поточна дата: січень, 15 | |
1812 | - архієпископ-митрополит Львівський Каетан Кіцький помер в резиденції в Оброшиному, де його і поховали; |
1842 | - ординарій Кам'янець-Подільський єпископ Франциск Мацкевич помер, похований у крипті місцевої катедри; |
1885 | - колишній ординарій Луцько-Житомирський єпископ Каспер Боровський помер у Плоцьку (Польща), похоронений у місцевій катедрі; |
2016 | - єпископ Станіслав Широкорадюк освятив каплицю Божого Милосердя у новоспорудженій будівлі монастиря у Маріуполі на Донеччині; |
Наступна дата: січень, 16 | |
1978 | - народився в селі Корначівка Ярмолинецького району на Хмельниччині майбутній єпископ Павло Гончарук, ординарій Харківсько-Запорізький; |
1991 | - відновлено церковні структури в Україні; єпископ Львівської архідієцезії у Любачеві Мар'ян Яворський призначений Львівським архієпископом-митрополитом, о. Ян Ольшанський - єпископом-ординарієм відновленої Кам'янець-Подільської дієцезії, о. Ян Пурвінський - єпископом-ординарієм відновленої Житомирської дієцезії, оо. Владислав Керницький і Маркіян Трофим'як - Львівськими єпископами-помічниками; |
1 листопада 1783 року новозбудований костел в Котельні освятив під титулом святих Антонія Падуанського і Яна Непомуцького житомирський канонік о. Михайло Кінарович за згодою церковної влади від 24 жовтня. Храм мав три дерев'яних вівтарі, головний з яких містив мальований на полотні образ св. Антонія, а також муровану дзвіницю на прикостельному цвинтарі із двома дзвонами. Принаймні, від 30-х років костел у схематизмах Луцько-Житомирської дієцезії подається під титулом лише cв. Антонія Падуанського. В середині ХІХст. парафію обслуговував о. Йосиф Лавіцький, і мала вона тоді каплиці на цвинтарі та в Анрушівці (остання перестала згадуватись із 70-х років).
У 1857-1859 роках в Котельні служив настоятелем майбутній єпископ о. Кирило Любовидзький. У 80-х - 90-х роках XIXст. до двох з половиною тисяч вірян перебувало під опікою адміністратора о. Людвика Козловського. В період перед І світовою війною і після неї (принаймні, до 1925 року) парафію чисельністю від трьох до чотирьох тисяч вірних адміністрував о. Павло Велік. У 30-х роках ХХ століття радянська влада костел зачинила.
У 90-х роках ХХ століття суттєво зруйнований храм у Котельні повернули римо-католикам. Його спочатку обслуговували священники Житомирської катедри, потім із житомирської парафіїсв. Яна з Дуклі, а нині ним та місцевими вірянами опікуються дієцезіальні священники з парафії св. Власа в Андрушівці. Костел внаслідок істотних знищень, завданих радянською владою, досі продовжують ремонтувати. 2021 року за грантові кошти Британської Ради «Активні громадяни» встановили підсвітку святині. 17 червня 2023 року було освячено реконструйовану дзвіницю.