12724 Довбиш,
вул. Костельна, 9,
+380 (4144) 513-52, 510-04,
f.b.: 1177798512292375
Вперше згадується у джерелах 1811 року під назвою Довбишів Ставок, потім - Довбишів, а, принаймні, від 1900 року - Довбиш. На початку ХХст. його околиці заселялись вихідцями із центральних районів Польщі, тому половина жителів донині має польське коріння. У 1925-1935рр. був Мархлевськом та центром польського національного району, а в 1939-1944рр. - Щорськом, від 1938 року є селищем (міського типу). Нині тут проживає майже 4300 осіб. Входило до Баранівського району, а від 2020 року - до Звягельського.
Католики латинського обряду Довбиша належали до парафії св. Йоана Непомуцького у Пулинах. Виходячи з того, що 1911 року із 156 осель 154 були польськими і лише 2 українськими, а чисельність мешканців 1900 року становила 967 осіб, можна припустити, що кількість вірян тоді, принаймні, перевищила тисячу. І їм знадобилась своя святиня, бо парафіяльна розташовувалась надто далеко.
Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy |
|
---|---|
Bieżąca data: luty, 08 | |
2019 | - архієпископ Мечислав Мокшицький в костелі св. Мартина у Новому Місті на Львівщині освятив меморіальну таблицю, присвячену о. Юзефу Чарніку; |
Następna data: luty, 09 | |
1753 | - о. Юзеф Голуховський з Луцька заклав та освятив наріжний камінь костелу св. Йоана Хрестителя у Старокостянтинові на Хмельниччині ; |
1926 | - піднесено до гідності архієпископа із титулярною столицею Aenus колишнього єпископа-ординарія Кам'янець-Подільської дієцезії Петра Маньковського; |
1950 | - у Бєжглові (Польща) помер єпископ Адольф Шельонжек, ординарій Луцький, похований у торуньському костелі св. Якова; |
1975 | - рукоположений в архіпастирі майбутній Апостольський делегат в СРСР і Росії та неофіційний представник Ватикану в Україні о. Франческо Коласуонно; |
2013 | - о. Радослав Змітрович, номінований Кам'янець-Подільським єпископом-помічником, консекрований єпископом Леоном Дубравським у Кам'янець-Подільській катедрі; |
Проте дерев'яна каплиця у звичайному будинку в Довбиші була облаштована лише 1917 року. Отримала вона титул св. Анни та проіснувала до кінця 30-х років. Парафіяльна спільнота у Довбиші офіційно відродилась на початку 1989 року, сюди доїжджав із душпастирською послугою о. Вікентій Вітко із парафії храм Воздвиження Хреста Господнього у Звягелі (тоді - Новограді-Волинському), який завдяки підтримці вірних збудував тимчасову дерев'яну каплицю св. Анни. На його прохання 12 квітня 1990 року душпастирство перейняли оо.-паллотини.
5 жовтня 1990 року Апостольський делегат в СРСР та Росії архієпископ Франческо Коласуонно освятив земельну ділянку під будівництво костелу у Довбиші, а 13 жовтня цього ж року відбулось урочисте впровадження до місцевої каплиці із житомирської каплиці Божого Милосердя скульптурки Матері Божої Фатімської. Фундамент та наріжний камінь під будівництво храму освятив 24 серпня 1991 року єпископ Ян Пурвінський. Він же 13 жовтня цього ж року коронував скульптурку Фатімської Матері Божої. 8 травня 1992 року розпочалось спорудження костелу за фінансової підтримки католицьких організацій Західної Європи.
У травні 1992 року Апостольський нунцій в Україні Антоніо Франко благословив будівництво святині у Довбиші. 25 жовтня 1995 року представник паллотинів з Польщі о. Генріх Кетлинський SAC урочисто освятив новозбудований храм під титулом Матері Божої Фатімської. 25 грудня 2000 року костел було проголошено дієцезіальним санктуарієм Матері Божої Фатімської. 14 жовтня 2006 року єпископ Маркіян Трофим'як освятив орган на 35 голосів, який костел отримав зі Швейцарії завдяки його зусиллям. 17 червня 2017 року архієпископ Мечислав Мокшицький консекрував остаточно оснащений та облаштований санктуарій.
Парафію у Довбиші, яка має каплиці цвинтарну в Осичному та адаптовану в Грузливці, обслуговують оо.-паллотини (stowarzyszenie Apostolstwa Katolickiego), тут також працюють черниці із згромадження Слугинь Ісуса.