БЕРДИЧІВ. Костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії (1634 - 1642). Всеукраїнський санктуарій Матері Божої Святого Скапулярію (2011). Житомирська обл., Бердичівський р-н

13312 Бердичів,
вул. Соборна, 25,
+380 (4143) 240-42,
www: sanctuary.karmel.org.ua,
f.b.: karmelberdychiv

У 1430 році великий князь Литовський Вітовт віддав цю місцевість путивльському та звенигородському наміснику Калинику, підданий котрого Бердич і заснував тут хутір, який згодом назвали Бердичевом. В 1483 року кримські татари його зруйнували, проте 1546 року він знову згадується у документах. У 1846 році Бердичів став повітовим містом. За кількістю жителів у середині XIXст. Бердичів займав п'яте місце на теренах сучасної України (після Одеси, Києва, Львова та Харкова). У 1923р. місто стало центром однойменного району та округу, нині є районним центром з населенням понад 75 тисяч мешканців.

2 березня 1634 року єпископ А. Шолдирський освятив у Бердичеві наріжний камінь під будівництво нижнього костелу оо.-кармелітів, а 22 липня 1642 року нижній храм урочисто відкрито та освячено під титулом Непорочного Зачаття П.Д.М., св. Михаїла Архангела, св. Йоана Хрестителя та св. Йоана Євангеліста. У 1739-1754 роках на підвалинах нижнього храму споруджено новий бароковий костел за проектом Я. де Вітте, подібним до львівської святині св. Юра роботи Б. Меретина (розписував храм Ф. Веніаміно). 1754 року єпископ К. Солтик консекрував верхній костел, а 1756 року коронував подарованими Папою Бенедиктом XIV коронами чудотворний образ Матері Божої, переданий кармелітам для верхнього храму ще 1642 року Я. Тишкевичем. У 1864 році після закриття монастиря царською владою святиня стала парафіяльною. У 1918-1926 роках храм знову перейняли кармеліти босі.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: вересень, 25
1905 - костел св. Миколая у Кам'янському на Дніпропетровщині консекрував єпископ Йосиф Кесслер;
1913 - костел св. Ап. Петра в Одесі освятив єпископ Йосиф Кесслер;
1994 - частково відремонтований костел у Затурцях на Волині освятили під титулом Пресвятої Трійці;
1997 - єпископ Маркіян Трофим'як освятив добудований храм бл. Якова Стрепи у Старому Скалаті на Тернопільщині;
2004 - єпископ Ян Пурвінський у Новограді-Волинському на Житомирщині вмуровав наріжний камінь костелу Христа Царя Всесвіту, взятий з гробу св. Апостола Петра у Римі;
2005 - кардинал Мар'ян Яворський освятив орган в костелі св. Лаврентія у Жовкві на Львівщині;
- відремонтований костел Воздвиження Святого Хреста у Єлиховичах на Львівщині освятив єпископ Мар'ян Бучек;
2010 - єпископ Ян Пурвінський у Новограді-Волинському на Житомирщині за участю єископів Маркіяна Трофим'яка і Віталія Скоморовського консекрував новоспоруджений костел Христа Царя Всесвіту;
2016 - архієпископ Мечислав Мокшицький повторно консекрував відновлений костел св. Франциска у Делятині на Івано-Франківщині;
- єпископ Віталій Скомаровський освятив відновлену каплицю Святого Духа у Боярці на Київщині;
- архієпископ Мечислав Мокшицький впровадив реліквії св. Йоана Павла ІІ до костелу Матері Божої Святого Розарію у Косові на Івано-Франківщині;
2019 - архієпископ Мечислав Мокшицький оголосив храм бл. Якова Стрепи у Галичі на Івано-Франківщині санктуарієм бл. Якова Стрепи та святих і блаженних митрополії Галицької і Львівської;
Наступна дата: вересень, 26
1757 - єпископа Миколая Дембовського, який помер 17 вересня, призначили митрополитом-архієпископом Львівським, проте це рішення не було оприлюднено;
2009 - костел св. Мартина Турського у Зарічанах на Житомирщині консекрував єпископ Ян Пурвінський;
2015 - новозбудований храм св. Архангела Михаїла у Львові на Сихові освятив архієпископ Мечислав Мокшицький;
2020 - архієпископ Мечислав Мокшицький у Львові на Сихові освятив дзвони костелу св. Архангела Михаїла;
2021 - в Косові на Івано-Франківщині костел Матері Божої Святого Розарію отримав реліквії бл. Марти Вєцкої;
Джерело фотознімка: m-a-d-m-a-x.livejournal.com

У 1926-1991 роках костел було закрито (у верхньому - музей, у нижньому - атеїстичний кінотеатр та спортзал). У 70-х - 80-х роках відбулась часткова реставрація святині. 8 грудня 1991 року єпископ Ян Пурвінський освятив повернені верхній та нижній храми, обслуговування яких знову перейшло до кармелітів. 09.06.1997р. Святіший Отець Йоан Павло ІІ у присутності архієпископа Мар'яна Яворського та делегації бердичівських парафіян освятив у Кракові копію втраченої чудотворної ікони Матері Божої, створену В. Мухою-Совінською. 19.07.1998р. єпископ Пурвінський коронував ікону Матері Божої папськими коронами; храм став санктуарієм Матері Божої Бердичівської. 27.10.2011р. єпископи на XXXVIII Конференції Римсько-Католицьких Єпископів України оголосили дієцезійний санктуарій всеукраїнським національним санктуарієм.

Джерело фотознімка: m-a-d-m-a-x.livejournal.com

9 червня 2012 року архієпископ Мечислав Мокшицький реконсекрував відновлений санктуарій. Парафію обслуговують оо.-кармеліти босі (орден Братів Босих Пресвятої Діви Марії з гори Кармель), працюють черниці-терезіанки (згромадження Сестер св.Терези від Дитятка Ісуса). У Бердичеві є також костел cв. Варвари.


ОСНОВНІ ПОДІЇ ЧИ ПУБЛІКАЦІЇ, ПОВ'ЯЗАНІ ІЗ СВЯТИНЕЮ



2013. 05.19 Під час урочистої Літургії, яку очолив архієпископ Петро Мальчук за участю єпископа Яна Пурвінського, відбулось миропомазання близько чотирьох сотень вірян дієцезії; 07.16 Архієпископ Петро Мальчук у співслужінні єпископів Віталія Скомаровського і Яна Пурвінського очолив Святу Месу з нагоди урочистості Матері Божої Святого Скапулярію та рукоположив в диякони семінаристів Романа Безшкурого, Андрія Дацюка, Павла Білошицького, Віталія Квапіша, Владислава Журавського та Вадима Русаловського і висвятив на священника о. Альберта Гаспаряна; 07.21 Архієпископ Мечислав Мокшицький у співслужінні архієпископа Петра Мальчука та єпископа Броніслава Бернацького за участю Апостольського нунція в Україні архієпископа Томаса Едварда Галліксона і єпископів Станіслава Широкорадюка, Віталія Скомаровського і Яцека Пиля очолив урочисту Літургію з нагоди свята Матері Божої Святого Скапулярію; 12.09 Єпископ Віталій Скомаровський очолив урочисту Літургію з нагоди храмового свята;

2014. 05.31 Архієпископ Петро Мальчук очолив подячну Месу 125-річчя існування згромадження Малих Сестер Непорочного Серця Марії та 45-річчя діяльності ордену в Україні; 07.20 Урочистості Матері Божої Святого Скапулярію під головуванням архієпископа Петра Мальчука у співслужінні єпископа Станіслава Широкорадюка; 08.15 Архієпископ Петро Мальчук рукоположив в священники диякона ордену Братів Босих Пресвятої Діви Марії з гори Кармель Марека Громотку; 12.08 Храмове свято із подорожуючою скульптурою Матері Божої Фатімської під проводом єпископа Яна Пурвінського;

2015. 03.28 Похоронні урочистості о. Олега Кондратюка OCD під проводом архієпископа Петра Мальчука та єпископа Віталія Скомаровського; 05.27 Святкування за участю єпископа Леона Малого срібного ювілею священства єпископа Віталія Скомаровського та оо. Целестина Дерунова, Юрія Зімінського, Анатолія Шпака, Анатолія Заянчковського і Антонія Гселя; 07.19 В урочистість Матері Божої Святого Скапулярію єпископ Ян Пурвінський на площі перед санктуарієм освятив пам’ятник св. Йоану Павлу ІІ, а архієпископ Збігнев Станкевич з Латвії за участю архієпископів Мечислава Мокшицького і Петра Мальчука, єпископів Станіслава Широкорадюка, Броніслава Бернацького, Віталія Скомаровського, Леона Дубравського, Яна і Радослава Змітровича очолив урочисту Літургію; 08.22 Архієпископ Петро Мальчук очолив Святу Месу з нагоди 25-річчя служіння Церкві і згромадженню Малих Сестер Непорочного Серця Марії сестер-гонораток Фаустини Маківської і Фаустини Сіцінської; 12.08 Храмове свято Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії очолив архієпископ Петро Мальчук;


2017. 07.16 Урочистість Матері Божої Святого Скапулярію на чолі з колишнім Префектом Конгрегації католицької освіти кардиналом Зеноном Ґрохолевським, якому співслужили архієпископ Мечислав Мокшицький та єпископи Віталій Кривицький, Станіслав Широкорадюк, Леон Дубравський, Броніслав Бернацький, Віталій Скомаровський, Радослав Змітрович і Едвард Кава; 08.02 Єпископ Віталій Кривицький у співслужінні єпископів Віталія Скомаровського та Едварда Кави очолив урочисту Святу Месу з нагоди 25-річчя чернецтва сестер Ренати Нуцковської, Людмили Миронюк, Катерини Антонєвської і Анни Кліпацької із згромадження Малих Сестер Непорочного Серця Марії; 06.04 Єпископ Віталій Скомаровський уділив Таїнство Миропомазання тридцятьом чотирьом вірянам; 12.08 Відпуст Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії очолив єпископ Віталій Кривицький;

2018. 07.22 Центральні відпустові урочистості Матері Божої Бердичівської очолив архієпископ Ренато Боккардо із Італії у співслужінні архієпископа Мечислава Мокшицького та єпископів Віталія Кривицького, Станіслава Широкорадюка, Віталія Скомаровського, Леона Дубравського, Радослава Змітровича, Едварда Кава і Яна Собіло; 08.02 Єпископ Станіслав Широкорадюк очолив урочисту подячну Месу з нагоди золотого ювілею чернечого життя у згромадженні Малих Сестер Непорочного Серця Марії сестер Клари Мар’яновської і Божени Рой, а також 25-річчя чернецтва сестри Лаури Багінської; 08.22 Урочисту Літургію з нагоди вічних обітниць сестри-гоноратки Анастасії Петраускайте очолив єпископ Віталій Кривицький; 12.08 Парафіяльне свято на честь Матері Божої Бердичівської очолив єпископ Віталій Кривицький;

2019. 06.09 Понад 90 вірних різних бердичівських парафій отримало Таїнство Миропомазання з рук єпископа Віталія Кривицького; 07.21 В урочистість Матері Божої Бердичівської архієпископ Томмазо Капуто з Італії очолив центральну Месу. Йому співслужили єпископ Броніслав Бернацький та архієпископ Мечислав Мокшицький, а також єпископи Віталій Кривицький, Станіслав Широкорадюк, Віталій Скомаровський, Леон Дубравський, Радослав Змітрович і Едвард Кава; 12.08 Архієпископ Мечислав Мокшицький очолив храмове свято у санктуарії в Бердичеві;


Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.