|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
13312 Бердичів,
вул. Соборна, 25,
+380 (4143) 240-42,
www: sanctuary.karmel.org.ua,
f.b.: karmelberdychiv
У 1430р. великий князь Литовський Вітовт віддав цю місцевість путивльському та звенигородському наміснику Калинику, підданий якого Бердич заснував тут хутір, що згодом назвали Бердичевом. В 1483р. кримські татари його зруйнували, проте 1546 року він знову згадується у документах. Наприкінці XVIст. вже був містечком. У 1798р. у ньому проживало 4820 мешканців, 1846 року став повітовим містом із 41 тисячею осіб. 1867 року мав 52563 жителів, 1926 року - 30812. Від 1923р. є райцентром, в якому нині - 73 тисячі мешканців.
2 березня 1634 року єпископ А. Шолдирський освятив у Бердичеві наріжний камінь під будівництво нижнього костелу оо.-кармелітів, а 22 липня 1642 року нижній храм урочисто відкрито та освячено під титулом Непорочного Зачаття П.Д.М., св. Михаїла Архангела, св. Йоана Хрестителя та св. Йоана Євангеліста. У 1739-1754 роках на підвалинах нижнього храму споруджено новий бароковий костел за проектом Я. де Вітте, подібним до львівської святині св. Юра роботи Б. Меретина (розписував храм Ф. Веніаміно). 1754 року єпископ К. Солтик консекрував верхній костел, а 1756 року коронував подарованими Папою Бенедиктом XIV коронами чудотворний образ Матері Божої, переданий кармелітам для верхнього храму ще 1642 року Я. Тишкевичем. У 1864 році після закриття монастиря царською владою святиня стала парафіяльною. У 1918-1926 роках храм знову перейняли кармеліти босі.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: липень, 16 | |
| 1785 | - інгрес єпископа-ординарія Луцько-Житомирського (Київського) Каспера Цецішовського до Житомирської катедри; |
| 1930 | - костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Колках на Волині освятив Луцький єпископ-помічник Стефан Вальчикевич; |
| 1934 | - освячено новозбудовану каплицю Матері Божої Святого Скапулярію в Ільнику на Львівщині; |
| 1938 | - архієпископ Болеслав Твардовський консекрував новоспоруджений костелу Матері Божої Святого Скапулярію кармелітів босих у Львові на Персенківці; |
| 1995 | - єпископ Ян Ольшанський консекрував новозбудований костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Писарівці на Хмельниччині; |
| 2004 | - костел св. Йосифа у Полупанівці на Тернопільщині став санктуарій Матері Божої Святого Скапулярію; |
| 2007 | - призначено архієпископом-коад’ютором Львівської архідієцезії о. Мечислава Мокшицького, а єпископа Мар’яна Бучека - коад’ютором Харківсько-Запорізької дієцезії; |
| 2014 | - Голова Папського Комітету з Міжнародних Євхаристійних Конгресів архієпископ П'єро Маріні освятив каплицю у Львівській курії; - освячено скульптуру Марії Матері Миру, яка встановлена на подвір'ї костелу Матері Божої Святого Скапулярію у Томашполі на Вінничині; |
| Наступна дата: липень, 17 | |
| 1864 | - висвячений на священника у Перемишльській катедрі єпископом-ординарієм Антонієм Монастирським майбутній єпископ Йосиф Пельчар, майбутній ординарій Перемишльський та святий; |
| 1910 | - освячено костел св. Олексія у Жмеринці на Вінничині; |
| 1965 | - в селі Слобода-Рашково (Молдова) народився майбутній ординарій Київсько-Житомирський архієпископ Петро Мальчук; |
| 1990 | - єпископ Мар'ян Яворський освятив повернений костел Станіслава єп. мч. у Тарноруді на Тернопільщині; |
| 1994 | - єпископ Маркіян Трофим'як освятив костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Долині на Івано-Франківщині після відновлення розпису всередині будівлі; |
| 1999 | - архієпископ Мар'ян Яворський та єпископ Курт Кренн (Санкт-Пельтен) за участю єпископа Маркіяна Трофим'яка консекрували костел бл. Якова Стрепи у Галичі на Івано-Франківщині; |
| 2005 | - архієпископ Мар'ян Яворський у Городку на Львівщині освятив пам'ятну таблицю, встановлену на честь повернення до культу костелу Воздвиження Святого Хреста; |
| 2014 | - єпископ Мар'ян Бучек передав костелу Пресвятої Діви Марії Цариці Розарію у Першотравенську на Житомирщині реліквії св. Шарбеля; |
У 1926-1991 роках костел було закрито (у верхньому - музей, у нижньому - атеїстичний кінотеатр та спортзал). У 70-х - 80-х роках відбулась часткова реставрація святині. 8 грудня 1991 року єпископ Ян Пурвінський освятив повернені верхній та нижній храми, обслуговування яких знову перейшло до кармелітів. 09.06.1997р. Святіший Отець Йоан Павло ІІ у присутності архієпископа Мар'яна Яворського та делегації бердичівських парафіян освятив у Кракові копію втраченої чудотворної ікони Матері Божої, створену В. Мухою-Совінською. 19.07.1998р. єпископ Пурвінський коронував ікону Матері Божої папськими коронами; храм став санктуарієм Матері Божої Бердичівської. 27.10.2011р. єпископи на XXXVIII Конференції Римсько-Католицьких Єпископів України оголосили дієцезійний санктуарій всеукраїнським національним санктуарієм.
9 червня 2012 року архієпископ Мечислав Мокшицький реконсекрував відновлений санктуарій. 21 липня 2024 року за участю Папського легата кардинала П’єтро Пароліна костел проголошено малою базилікою. Парафію обслуговують оо.-кармеліти босі (орден Братів Босих Пресвятої Діви Марії з гори Кармель), працюють черниці-терезіанки (згромадження Сестер св.Терези від Дитятка Ісуса). У Бердичеві є також костел cв. Варвари.
Головна сторінка