 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
13300 Бердичів,
вул. Європейська, 25,
+380 (4143) 213-89,
f.b.: 100092669199092
У 1430р. великий князь Литовський Вітовт віддав цю місцевість путивльському та звенигородському наміснику Калинику, підданий якого Бердич заснував тут хутір, що згодом назвали Бердичевом. В 1483р. кримські татари його зруйнували, проте 1546 року він знову згадується у документах. Наприкінці XVIст. вже був містечком. У 1798р. у ньому проживало 4820 мешканців, 1846 року став повітовим містом із 41 тисячею осіб. 1867 року мав 52563 жителів, 1926 року - 30812. Від 1923р. є райцентром, в якому нині - 73 тисячі мешканців.
Спочатку парафією в Бердичеві на підставі 'cura animarum' опікувались місцеві кармеліти босі, які мали у містечку монастир та костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії, а належало до неї 23 села. У 1756р. на місці майбутнього парафіяльного храму збудували дерев'яну восьмигранну каплицю на честь коронації ікони Матері Божої Бердичівської, яка відбулась цього ж року в кармелітській святині.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: жовтень, 04 | |
| 1803 | - о. Ігнатій Треттер освятив новоспоруджений храм Матері Божої Сніжної у Куткорі на Львівщині; |
| 1846 | - у Львівській катедрі з рук Львівського архієпископа вірменського обряду Самуеля Стефановича єпископські свячення отримав призначений на посаду Перемишльського єпископа о. Франциск Вежхлейський, майбутній митрополит Львівський; |
| 1887 | - костел cвв. Апп. Петра і Павла у Степовому (Карлсруе) на Миколаївщині консекрував єпископ Тираспольський Антон Церр; |
| 1894 | - освячено костел бл. Кінги у Стебнику на Львівщині; |
| 1986 | - освячено новоспоруджену каплицю св. Франциска у Вінниці; |
| 1987 | - о. Йосиф Легович звершив першу післявоєнну Месу у поверненому костелі св. Миколая у Пнікуті на Львівщині; |
| 1998 | - єпископ Ян Ольшанський освятив новозбудований храм cв. Владислава у Бедриківцях на Хмельниччині; |
| 2003 | - єпископ Мар'ян Бучек освятив відновлений розпис костелу св. Архангела Михаїла у Чернівцях-Садгорі; - єпископ Мар'ян Бучек освятив відремонтований парафіяльний будинок при костелі св. Йоана Непомуцького у Боянах на Буковині; |
| 2005 | - єпископ Станіслав Падевський освятив новозбудовану каплицю св. Йосифа Обручника Пресвятої Діви Марії у Макіївці на Донеччині; |
| 2013 | - о. Владислав Лізун освятив відновлену протягом останніх 6 місяців каплицю Христа Розіп'ятого в костелі cв. Антонія Падуанського у Львові; |
| 2014 | - єпископ Антал Майнек консекрував костел св. Франциска у Мукачеві на Закарпатті; - єпископ Ян Пурвінський освятив каплицю св. Агнеси у Соколові на Житомирщині; |
| 2015 | - єпископ Леон Дубравський освятив наріжний камінь храму св. Франциска в Андрійківцях на Хмельниччині; - архієпископ Петро Мальчук освятив наріжний камінь майбутнього костелу св. Терези від Немовляти Ісуса в Ірпині біля Києва; |
| 2020 | - єпископ Віталій Кривицький освятив відновлений храм св. Терези від Немовляти Ісуса і нову Хресну дорогу у Кам'яному Броді на Житомирщині; |
| Наступна дата: жовтень, 05 | |
| 1856 | - костел св. Валентина у Раковці на Львівщині консекрував архієпископ Лукаш Баранецький; |
| 1990 | - Апостольський делегат в СРСР та Росії архієпископ Франческо Коласуонно освятив земельну ділянку під будівництво костелу у Довбиші на Житомирщині; |
| 2008 | - кардинал Мар'ян Яворський консекрував новозбудований храм Матері Божої Святого Розарію в Косові на Івано-Франківщині; |
| 2013 | - архієпископ Станіслав Будзік (Польща) за участі єпископів Мар'яна Бучека, Яна Собіло, Леона Дубравського, Станіслава Широкорадюка та Степана Менька (УГКЦ) консекрував костел Різдва Пресвятої Діви Марії в Бердянську на Запоріжжі; |
| 2015 | - єпископ Мар'ян Бучек в костелі Різдва Пресвятої Діви Марії у Бердянську на Запоріжжі освятив меморіальну таблицю, присвячену консекрації храму; |
| 2017 | - тимчасову каплицю cвв. Апп. Петра і Павла у Сокільниках під Львовом освятив архієпископ Мечислав Мокшицький; |
| 2019 | - єпископ Віталій Скомаровський на території колишнього кладовища освятив земельну ділянку під будівництво храму у Горохові на Волині; - єпископ Леон Малий впровадив реліквії св. Йоана Павла ІІ до костелу Успіння Пресвятої Діви Марії у Рудках на Львівщині; |
Парафіяльний костел у Бердичеві, який мав замінити кармелітський, фундувала 15 вересня 1758 року місцева власниця Варвара Радзивілл. Проте його будівництво розтягнулось надовго. Зокрема, 1867 року воно ще не було завершене, і парафію продовжували обслуговувати кармеліти. Ймовірно, що спорудження дерев'яної святині закінчили кількома роками пізніше та перенесли до неї парафію. Принаймні, 1782 року цей костел поряд із кармелітським вже згадується у документах. 26 жовтня 1797 року Матеуш Радзивілл збільшив фінансово-майнове забезпечення парафії. 1799 року покрили позолотою головний вівтар із скульптурою Христа Розіп'ятого.
У 1807-1826 роках поруч зі старим дерев'яним костелом, який розібрали 1828 року, збудували сучасний мурований на пожертви парафіян та доброчинців (зокрема, значну частку вніс купець Рубінштейн - дід видатних музикантів Антона і Миколи). Храм того ж 1826 року освятив житомирський канонік о. Григорій Гуцевич. Святиня отримала три дерев'яні вівтарі, головний містив різьблений образ Ісуса Розіп'ятого. Перед костелом стояла дерев'яна дзвіниця із трьома дзвонами. 1841 року храм консекрував єпископ Михайло Пивницький. 14 квітня 1850 року у цій святині взяли шлюб відомий французький письменник Оноре де Бальзак і місцева шляхтянка Евеліна Ганська. Адміністратором парафії тоді був о. Йосиф Бялоблоцький. 1858 року в костелі охрестили відомого англійського письменника польського походження Джозефа Конрада (Йосифа Коженьовського).
Від початку 50-х років ХІХст. парафія у Бердичеві мала муровані каплиці в Лемешах і Голодьках (нині - Мирославка), а також на місцевому цвинтарі, споруджену 1848 року. Принаймні, від 70-х років до 1893 року парафію в Бердичеві, чисельність якої виросла за цей час із 2400 до майже 3400 вірян, обслуговував настоятель о. Едмунд Бернартович. Звдяки його зусиллям 1878 року дерев'яну дзвіницю замінили мурованою на чотири дзвони, 1883 року збудували парафіяльний та інші господарські будинки. 1909 року фасад костелу прикрасили 4-а скульптурами (Матір Божа Скорботна та св. Йоан, Ап., а на фронтонах свв. Петро і Павло), встановили також новий орган львівської фірми Яна Слівінського.
Перед Ісв. війною чисельність парафії у Бердичеві перевищила 5200 вірян, а після війни вже становила близько десяти тисяч (за рахунок ліквідованої кармелітської парафії). До парафії, яку від 1921 року адміністрував о. Володимир Гіноф, увійшла також мурована каплиця у Хажині. У 1922р. відбулась конфіскація усіх костельних цінностей нібито на допомогу голодуючим. У 1937-1941 та 1950-1991 роках костел був закритий (складське приміщення, а потім - спортивна школа). 1969 року замурували головний вхід, знищили орган, хори, вівтар та та інше. У вівтарі зробили вхідні двері, поділили залізобетонним перекриттям будівлю на два поверхи (для атлетичного і гімнастичного залів), а також розібрали дзвіницю та сигнатурку над храмом.
У повоєнні роки в Бердичеві служив о. Юзеф Козінський, якого двічі ув'язнювала радянська влада. Після закриття храму завдяки його зусиллям облаштували каплицю у придбаному звичайному будинку на Чуднівській вулиці. Після його смерті у 1968-1969рр. парафією опікувався о. Нікодем Яура з Литви, якому вдалось розширити каплицю. У 1969-1998рр. у Бердичеві працював о. Амброзій Міцкевич. 11 січня 1991 року понівечений костел повернули вірянам, проте до 1992 року вони його не приймали, наполягаючи на поверненні кармелітської святині. 24 червня 1992 року відправили першу після повернення храму Святу Месу. 16 липня 2006 року на тому ж місці, де у XVIIIст. була каплиця, споруджено та освячено грот на честь коронації Матері Божої Бердичівської.
Парафію у Бердичеві обслуговують дієцезіальні священники, тут також служать черниці згромадження Малих Сестер Непорочного Серця Марії (гоноратки). В місті окрім кармелітського храму є також костел св. Марка.
