CZUDNÓW. Dawny kościół p.w. Odnalezienia Krzyża Świętego (1760). Żytomierski obw., Berdyczowski r-n

13200 Чуднів

Вперше поселення документально згадується 1416 року, пізніше - у 1471 та 1507 роках. 1880 року у містечку, яким Чуднів був, принаймні, від середини XVIIIст., проживало 3685 мешканців, у тому числі 280 римо-католиків, 1900 року - 10472, 1939 року - 5407, нині - понад 5300 осіб. Статус міста отримав у 2012 році. Був райцентром, а від 2020 року увійшов до Житомирського району.

Парафія (і перший дерев'яний костел) постали у Чуднові коштом купців та інших вірян ще у середині XV століття, отримавши в дотації село Сербинівка, проте були знищені разом із поселенням татарами 1482 року. Наприкінці цього століття Чуднів відбудували, а храм вже поставили в іншому місці.

Цю чи, швидше за все, чергову дерев'яну святиню у Чуднові знищили в середині XVII століття козаки Богадан Хмельницького. Принаймні, у 1723-1724рр. тут вже існувала якась каплиця. У 1729 році місцевий власник князь Павло Сангушуко разом із дружиною Анною збудували наступний дерев'яний костел на 'grobach chrześcijan pomordowanych przez Tatarow'. 1745 року патронат над парафією разом із Сербинівкою перейшли до київської капітули. У 1760 році на місці цього дерев'яного храму коштом декана капітули та майбутнього єпископа-помічника Київського Антонія Горчинського було споруджено мурований костел Знайдення Святого Хреста з двома каплицями, який 1762 року освятив єпископ Київський Андрій Залуський. Храм мав п'ять дерев'яних вівтарів, головний містив образ Господа Ісуса Розіп'ятого на полотні. 1767 року парафію обслуговував о. Антоній Стефанський.

Після будівництва парафіяльного храму черговий власник містечка князь Януш Сангушко 18 червня 1760 року здійснив фундацію у Чуднові для бернардинів дерев'яних костела свв. Яна Непомуцького і Йоана Капістранського та монастиря, що було погоджено київською курією 21 серпня цього ж року. 29 січня 1761 року виділили земельну ділянку під будівництво та, власне, розпочали його, а завершили не пізніше 1768 року. 1782 року монастир отримав статус конвенту. Ще 1771 року бернардини почали готувати будматеріали для спорудження мурованої святині, проте внаслідок судової тяганини із спадкоємцями фундатора будівництво цього храму затягнулось до 1813 року. 12 серпня 1814 року чуднівський настоятель о. Симон Сломовський урочисто освятив новоспоруджений костел із чотирма дерев'яними вівтарями, головний з яких містив різьблену ікону Господа Ісуса Розіп'ятого. Поблизу знаходились дерев'яна дзвіниця з двома дзвонами, мурований монастир та численні дерев'яні господарські споруди.

Схематизм Луцько-Житомирської дієцезії 1832 року, який готувався на кінець 1831 року, ще подає в Чуднові два храми - парафіяльний Знайдення Святого Хреста і бернардинський свв. Яна Непомуцького і Йоана Капістранського. На той час парафія мала філію у Романові та каплицю в Карпівцях. Проте 1832 року царська влада ліквідувала бернардинський конвент, а його будівлі передали військовим. Нові власники, як це часто траплялось з іншими переданими культовими спорудами, призвели до руйнування будівель, які ще у 80-х роках ХІХст. планували продати на будматеріали. У 50-х роках ХІХст. парафію, до якої належали, окрім вже згаданих, також каплиці у Браталові та цвинтарна у Чуднові, обслуговував о. Ян Куліковський. Від 70-х років майже до кінця першого десятиліття ХХ століття нею опікувався настоятель о. Антоній Шиманський, і мала вона тоді від 6 до 11 тисяч вірян, але втратила каплицю у Браталові. 1879 року завдяки зусиллям о. Шиманського дерев'яну дзвіницю замінили мурованою.

Перед І світовою війною з парафії у Чуднові виділили парафію у Романові (обидві тоді отримали приблизно по 6 тисяч вірних). Чуднівську парафію адміністрував о. Тадеуш Бончковський, який продовжував тут служити до 1921 року, коли його замінив о. Станіслав Яхневич. 1925 року адміністратором став о. Серафин Собанський. Пізніше радянська влада костел зачинила, а потім - повністю чи частково зруйнувала (час і обставини не відомі). У 90-х роках ХХст. вірянам повернули залишки колишньої культової споруди, і з часом тут завдяки зусиллям францисканців постав новий костел Знайдення Хреста Господнього.